Рішення від 22.08.2025 по справі 280/5045/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2025 року Справа № 280/5045/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%;

зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% з 01.04.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 11.10.2017 позивачу призначена пенсія за віком. Проте відповідачем при обчисленні її розміру застосовано величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Зазначає, що фактично його не переведено, як вважає відповідач, з одного виду пенсії на інший, а призначено пенсію за іншим законом, а тому при визначені розміру його пенсії повинна застосовуватися величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. Вказує, що відповідачем, всупереч нормам чинного законодавства, вказаного коефіцієнта застосовано не було. З огляду на наведене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 23.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 02.07.2025 через систему «Електронний суд» надав до суду відзив (вх. №33142), в якому вказує, що пенсія позивачу в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування призначається не вперше, а тому підстав для застосування положень, які регулюють первинне призначення пенсій, в тому числі застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, немає. Повідомляє, що позивача було переведено на пенсію за віком із застосуванням при обчисленні її розміру показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначеної як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки в сумі 3764,40 грн та величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. На підставі вищенаведеного, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

23.07.2025 від позивача через систему «Електронний суд» на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. №38511), у якій проти доводів відповідача заперечив в повному обсязі та просить позовні вимоги задовольнити.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 з 01.02.2004 перебуває на обліку ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримував пенсію за вислугу років, обчислену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

17.11.2017 позивача на підставі поданої ним заяви № 2700 переведено на пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

28.05.2025 позивач через свого представника звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення нарахування та виплати позивачу пенсії за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Листом-відповіддю ГУ ПФУ в Запорізькій області від 29.04.2025 №0800-0210-8/41185 повідомлено, що при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком був застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, а саме: 3764,40 (середній заробіток за 2014-2016 роки). На теперішній час пенсію розраховано із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та враховується для обчислення пенсії (3764,40Ч1,17Ч1,11Ч1,11Ч1,14Ч1,197Ч1,0796Ч1,115)=8913,83. Враховуючи викладене, розмір пенсії розрахований вірно у відповідності до вимог чинного законодавства.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною 1 ст. 9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 10 цього Закону особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

За змістом ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При цьому, слід відмітити, що механізм переведення пенсії з одного виду на інший в межах Закону № 1058-IV та призначення пенсії за цим законом вперше, дійсно, не є цілком тотожними, оскільки в обох випадках особа подає різні заяви, а при переведенні пенсії додатково застосовуються положення ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV, якими визначено право пенсіонера на вибір показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Важливо відмітити, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV не застосовується до спірних правовідносин, оскільки не регулює питання застосування тої чи іншої величини оцінки одного року страхового стажу.

З 11.10.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII, яким Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема доповнено п. 4-3 та 4-4, які як прямо обумовлено в Законі застосовується з 01.10.2017.

Так, відповідно до п. 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.

Відповідно до абз. 1 п. 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058 з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Частиною 1 ст. 25 Закону передбачено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = См х Вс / 100% х 12, де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Таким чином, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, згідно з положеннями п. 4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону застосовується лише при призначенні особам пенсії у період з 01.10.2017 по 31.12.2017.

Як зазначалося, позивачу з 01.02.2004 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 11.11.2017 на підставі заяви призначена вперше пенсія за віком шляхом переведення з одного виду на інший.

Суд наголошує на тому, що у цьому випадку має місце не перерахунок пенсії, а призначення іншого виду пенсії на підставі Закону № 1058-IV.

З огляду на зазначене, положення абз. 1 п. 4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV поширюються на правовідносини щодо визначення розміру пенсії за віком позивачу при її призначенні, оскільки у вказаній нормі зазначено, що з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

У силу вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.04.2025 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак

Попередній документ
129754680
Наступний документ
129754682
Інформація про рішення:
№ рішення: 129754681
№ справи: 280/5045/25
Дата рішення: 22.08.2025
Дата публікації: 28.08.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (09.09.2025)
Дата надходження: 04.09.2025
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії