22 серпня 2025 року Справа № 332/2654/25 Провадження №ЗП/280/1112/25 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про закриття провадження у адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
26 травня 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправними дії відповідача, які полягають у внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем;
зобов'язати відповідача привести у відповідність данні у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних відносно позивача шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що внесення його, як порушника правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не законним та таким, що порушує його права. Посилається на приписи Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та вказує, що уточнив свої данні відповідно до вимог діючого законодавства вчасно, тобто строк на уточнення даних позивачем не пропущено що підтверджується відомостями в електронному кабінеті призовників, військовозобов'язаних, резервістів. Наголошує, що жодних адміністративних правопорушень щодо пропуску строків уточнення даних позивач не вчиняв, тому і звернувся до суду.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27.05.2025 справу вирішено передати на розгляд Запорізькому окружному адміністративному суду.
20.06.2025 матеріали адміністративної справи №332/2654/25 надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2025 зазначену справу передано на розгляд головуючому судді Батрак І.В.
Ухвалою судді від 23.06.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
08.04.2025 від відповідача до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву (вх №16827), у якому зазначає, що до відкриття 23 червня 2025 року провадження Запорізьким окружним адміністративним судом по справі №332/2654/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 11.06.2025 останнього було знято із розшуку та приведено у відповідність його дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних і резервістів «Оберіг». Станом на 04.07.2025 військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів «Оберіг» у розшуку не перебуває та не є порушником законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чи правил військового обліку. Вказані обставини підтверджуються повідомленням до суду за вих. №Ю/4203 від 04.07.2025 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , полковника ОСОБА_2 , яке долучається до відзиву. Із посиланням на приписи п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України просить закрити провадження по справі.
10.07.2025 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив (вх. №34972), у якій наголошує, що враховуючи, що адміністративний позов було подано до суду ще 21.05.2025 та враховуючи великий термін передання між судами справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 у період цих дій було здійснено зняття із розшуку та приведено у відповідність його дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних і резервістів «Оберіг». Тобто, адміністративний позов було подано до зняття ОСОБА_1 з розшуку ІНФОРМАЦІЯ_2 . Отже, відповідачем було вчинено протиправні дії, а саме внесення даних ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів «Оберіг», які призвели до порушення його прав, свобод та інтересів та підлягають такому визнанню в судовому порядку. Виключення даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів «Оберіг» про порушення правил військового обліку є похідною вимогою, яка виникла на підставі вчинення співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_4 протиправних дій, а відтак усунення наслідків вчинення протиправних дій не є підставою для закриття провадження по справі. Просить задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
У свою чергу, представником відповідача через систему «Електронний суд» направлено заперечення на відповідь на відзив (вх. №35895 від 17.07.2025), у яких зауважує, що з позицією сторони позивача неможливо погодитися, оскільки задоволення позовних вимог лише в частині визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними - не породжує для позивача жодних прав, чи юридичних наслідків. Саме така позовна вимога про визнання дій чи бездіяльності протиправною і ставиться в адміністративному судочинстві як первісна, для переходу у свою чергу до вирішення основної позовної вимоги, у тому числі і зобов'язального характеру. Таким чином, на думку відповідача, відповідь на відзив сторони позивача не заслуговує на увагу і не можу бути покладена в основу судового рішення.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов також висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів даної справи, предметом спору у ній є протиправні, на думку позивача, дії відповідача, які полягають у внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем, у зв'язку із чим просить суд зобов'язати відповідача привести у відповідність данні у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних відносно позивача шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем.
Судом встановлено, що 11.06.2025 ОСОБА_1 було знято із розшуку та приведено у відповідність його дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних і резервістів «Оберіг».
Отже, станом на момент вирішення даного спору судом, згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів «Оберіг» у розшуку не перебуває та не є порушником законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чи правил військового обліку.
Вказані обставини підтверджуються повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_4 до суду за вих.№Ю/4203 від 04.07.2025 та не заперечується позивачем.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Зі змісту даної норми вбачається, що провадження у справі може бути закритим за наявності таких обов'язкових умов: виправлення суб'єктом владних повноважень у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності порушень; відсутності підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2018 у справі №800/369/17 зробила висновок щодо закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України:
«У розумінні пункту 8 частини першої статті 238 КАС у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з'ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.
Тобто для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб'єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.»
Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом і в постанові від 17.01.2023 у справі №294/860/17.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Суд враховує, що у даному випадку ефективний спосіб захисту прав та інтересів повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З огляду на те, що оскаржувані порушення були виправлені відповідачем, а саме відповідачем знято із розшуку та приведено у відповідність його дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних і резервістів «Оберіг» шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем, та у суду відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень після такого виправлення, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у цій справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Вирішуючи питання про розподіл судових, суд виходить із наступного.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, для повернення сплаченої суми судового збору, позивачем до суду повинно бути подано відповідне клопотання, а тому судом при вирішенні питання про закриття провадження у справі, рішення про повернення сплаченої суми судового збору не приймається.
Щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, суд враховує таке.
Право на правову допомогу гарантовано ст. 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 №13-рп/2000, від 30.09.2009 №23-рп/2009 та від 11.07.2013 №6-рп/2013.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Так, на підтвердження витрат на правничу допомогу надано ордер, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, договір про надання правничої (правової) допомоги від 10.04.2025 №05/25ЮК, розрахунок вартості виконаних робіт за договором, акт №1 за Договором про надання правничої (правової) допомоги від 10.04.2025 №05/25ЮК на суму 4500,00 грн.
За змістом ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті Кодексу суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас, відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, дослідивши подану заяву із розрахунком витрат на професійну правничу допомогу, суд зауважує на таке.
Судом встановлено, що адвокатом Піскарьовим А.О підготовлена та подана до Заводського районного суду м. Запоріжжя позовна заява, а також подана до Запорізького окружного адміністративного суду відповідь на відзив.
При цьому, суд наголошує, що послуга зі складання адвокатського запиту до ІНФОРМАЦІЯ_4 про надання інформації на суму 500,00 грн була надана до виникнення спірних правовідносин, у зв'язку з чим такі дії не є правовою допомогою, наданою адвокатом протягом розгляду справи в суді.
Суд звертає також увагу, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду даної справи, не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на те, що предметом розглядуваного спору є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 1200,00 грн за складання та подання до суду позовної заяви, а також 500,00 грн за складання відповіді на відзив.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі відповідно до положень п.8 ч.1 ст.238 КАС України в зв'язку з тим, що оскаржуване порушення (рішення ) суб'єкта владних повноважень було самостійно виправлене останнім, а тому понесені позивачем у цій справі витрати на професійну правничу допомогу фактично мали своїм наслідком вирішення спірних правовідносин, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про їх стягнення.
За наведених обставин за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача мають бути стягнуті витрати на правничу допомогу в сумі 1700,00 грн.
Керуючись ст. ст. 238, 241-243, 248, 287 КАС України, суд
Клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про закриття провадження у справі задовольнити.
Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що на підставі ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1700,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В.Батрак