26 серпня 2025 рокуСправа № 280/6462/24 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала вищезазначена справа.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року позов задоволено частково, а саме:
визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000 грн., з розрахунку на місяць, пропорційно часу перебування у відпустці за станом здоров'я, у період з 20.08.2023 по 18.09.2023 та з 06.10.2023 по 04.11.2023;
зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену до 100000 грн. додаткову винагороду з розрахунку на місяць, пропорційно часу перебування у відпустці за станом здоров'я, за період з 20.08.2023 по 18.09.2023 та з 06.10.2023 по 04.11.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позову - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі №280/6462/24, в частині незадоволених позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - скасовано та в цій частині заявлених вимог ухвалено нову постанову.
Стягнуто з Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 153 901,80грн.
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі №280/6462/24 - залишено без змін.
Виконавчі листи в адміністративній справі №280/6462/24 Запорізьким окружним адміністративним судом позивачу не видавались.
12.05.2025 до суду через систему «Електронний суд» представником ОСОБА_1 подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №280/6462/24. В обґрунтування заяви зазначено, що відповідачем тривалий час не виконується рішення суду.
На підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 №60, заява про встановлення судового контролю в адміністративній справі №280/6462/24, передана на розгляд судді Сіпаці А.В.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Судовий контроль за виконанням рішень в адміністративних справах передбачений ст. 382 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення у адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 ст. 382 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналіз наведених положень КАС України свідчить про те, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття рішення у справі.
Відповідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, в постановах від 31.10.2019 у справі № 820/1560/17, від 07.11.2019 у справі № 361/11754/13-а зазначено, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанцій можуть лише під час прийняття рішення у справі.
Враховуючи наявність можливості зміни окремих правових позицій та роль висновків Верховного Суду у забезпеченні єдності судової практики, суд при вирішенні питання щодо встановлення судового контролю враховував останні актуальні висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, якими врегульовано це питання.
Також суд враховує, що відповідно до ч. 8 ст. 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень у адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст. 287 КАС України.
Суд вважає, що дана норма також свідчить на користь висновку про можливість встановлення заходів судового контролю лише під час ухвалення судового рішення. Так, у вказаній нормі законодавець фактично відзначив, що окрім заходів судового контролю прописаних у резолютивній частині судового рішення, суд здійснює контроль за виконанням судового рішення і у порядку, встановленому ст. 287 цього Кодексу, тобто шляхом розгляду позовних заяв про оскарження рішень, дій та бездіяльності виконавців, які допущені в ході примусового виконання судового рішення.
Тобто, суд з метою забезпечення належного виконання судового рішення або встановлює судовий контроль за виконанням судового рішення безпосередньо під час ухвалення цього рішення або вирішує спірні питання, які виникають в ході виконання в порядку ст. 287 КАС України.
Враховуючи наведене суд вважає, що вжиття заходів судового контролю за виконанням судового рішення можливе виключно під час ухвалення відповідного рішення.
Поряд із цим слід відмітити, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі можливо лише під час прийняття рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 826/18826/14.
Разом з цим, підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.
Із наданих матеріалів суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили про недобросовісність дій відповідача під час виконання рішення суду, його умисне невиконання або ухилення від його виконання.
Підсумовуючи наведене вище в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній адміністративній справі.
Керуючись ст. 241, 243, 248, 382 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №280/6462/24, - відмовити.
Копію ухвали направити (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя А.В. Сіпака