26 серпня 2025 року Справа № 280/7314/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) представник адвокат Гаранська Уляна Вікторівна ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
21 серпня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_3 (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі премії, грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань) за період з 26.02.2022 по 19.05.2023 включно, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 за період з 01.01.2023 по 19.05.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати військову частину НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення, у тому числі премії, грошову допомогу на оздоровлення, грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань) за період з 26.02.2022 по 19.05.2023 включно, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 за період з 01.01.2023 по 19.05.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум;
судові витрати стягнути з Відповідачів.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі суддя виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частинами першою, другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
Згідно зі ст. 233 Кодексу законів про працю України (в редакції до 18.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю України (в редакції до 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Положення статті 233 Кодексу законів про працю України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 07.09.2023 у справі №620/1201/23.
Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.09.2024 у справі №580/12642/23.
До 18 липня 2022 року включно Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Отже, право на звернення позивача з цим позовом не обмежене будь-яким строком.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду у рішенні від 06.04.2023 у справі №260/3564/22, від 20.11.2023 року у справі №160/5468/23.
Згідно п. 1 Глави ХІХ Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
З урахуванням правового висновку, що міститься у постанові Cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 Кодексу законів про працю України, почався 01 липня 2023 року.
Таким чином, 01.10.2023 був останнім днем строку звернення для позовних вимог, що заявлені за період часу в межах строку дії карантину.
Позовні вимоги заявлено за період з 26.02.2022 по 19.05.2023.
Право позивача на звернення до суду із вимогами щодо нарахування, виплати, стягнення грошового забезпечення (в тому числі сум індексації), належного/виплаченого за період з 26.02.2022 по 18.07.2022, відповідно до положень частини 2 статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19.07.2022 року) не обмежене будь-яким строком.
Отже, стосовно періоду з 26.02.2022 по 18.07.2022 строк звернення до суду не пропущено.
Для правовідносин щодо нарахування, виплати, стягнення грошового забезпечення (в тому числі сум індексації), які виникли з 19.07.2022, строк звернення до суду за вирішенням спору відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX) обмежений трьома місяцями з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).
Згідно з пунктами 1.8, 4.3 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 "Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України", командир військової частини зобов'язаний забезпечувати виплату грошового забезпечення та заробітної плати особовому складу у встановлені законодавством терміни. У разі надходження коштів на виплату грошового забезпечення пізніше встановленого законодавством терміну виплати - протягом трьох днів після їх надходження, але не пізніше останнього дня місяця.
Виплата грошового забезпечення, заробітної плати та інші виплати (індексація, грошова компенсація за речове майно, харчування, піднайом житла тощо) особовому складу здійснюється за місцем штатної служби (перебування та фінансовому та інших видах забезпечення).
Позивач, отримуючи грошове забезпечення щомісяця, знав про його розмір, а також мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про те, з яких складових воно складається, як обчислене та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок.
Суд вважає, що саме з дня отримання грошового забезпечення за відповідний місяць позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав неправильним нарахуванням (ненарахуванням) грошового забезпечення.
Тобто, за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 строк звернення до суду пропущено.
При цьому дана позовна заява подана до суду засобами системи «Електронний суд» лише 20.08.2025 (дата формування позовної заяви).
За таких обставин, за відсутності доказів іншого, суд доходить висновку про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина 6 статті 161 КАС України).
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Наведені обставини свідчать про невідповідність поданої позовної заяви вимогам, встановленим ст. 161 КАС України, та перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.
Згідно частини третьої статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 44, 118, 121, 122, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) представник адвокат Гаранська Уляна Вікторівна ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала виготовлена та підписана 26 серпня 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз