про залишення позовної заяви без руху
26 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/20508/25
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Г.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, у якому просить:
визнати протиправною бездіяльність (дії) військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо безпідставного не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн на місяць розмірі за період лікування (з 04 липня 2022 року по 06 липня 2022 року, з 14 жовтня 2022 року по 19 жовтня 2022 року, з 19 жовтня 2022 року по 21 жовтня 2022 року, з 24 жовтня 2022 року по 04 листопада 2022 року, з 04 листопада 2022 року по 16 листопада 2022 року, з 16 листопада 2022 року по 17 листопада 2022 року, з 17 листопада 2022 року по 06 січня 2023 року, з 09 січня 2023 року по 18 січня 2023 року, з 23 січня 2023 року по 21 лютого 2023 року, з 22 лютого 2023 року по 23 березня 2023 року) у зв'язку з пораненням (травмою), пов'язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та зобов'язати нарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн на місяць розмірі за період лікування (з 04 липня 2022 року по 06 липня 2022 року, з 14 жовтня 2022 року по 19 жовтня 2022 року, з 19 жовтня 2022 року по 21 жовтня 2022 року, з 24 жовтня 2022 року по 04 листопада 2022 року, з 04 листопада 2022 року по 16 листопада 2022 року, з 16 листопада 2022 року по 17 листопада 2022 року, з 17 листопада 2022 року по 06 січня 2023 року, з 09 січня 2023 року по 18 січня 2023 року, з 23 січня 2023 року по 21 лютого 2023 року, з 22 лютого 2023 року по 23 березня 2023 року) у зв'язку з пораненням (травмою), пов'язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з урахуванням виплачених сум.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність її вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Відтак, чинне процесуальне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою для звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду стала невиплата йому грошового забезпечення та додаткової винагороди у розмірі 100000,00 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за період його перебування на лікуванні з 04 липня 2022 року по 06 липня 2022 року, з 14 жовтня 2022 року по 19 жовтня 2022 року, з 19 жовтня 2022 року по 21 жовтня 2022 року, з 24 жовтня 2022 року по 04 листопада 2022 року, з 04 листопада 2022 року по 16 листопада 2022 року, з 16 листопада 2022 року по 17 листопада 2022 року, з 17 листопада 2022 року по 06 січня 2023 року, з 09 січня 2023 року по 18 січня 2023 року, з 23 січня 2023 року по 21 лютого 2023 року, з 22 лютого 2023 року по 23 березня 2023 року.
Відтак, предметом спірних правовідносин є трудовий спір щодо оплати праці позивача.
Суд звертає, увагу, що положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебували на публічній (військовій) службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці при визначенні її розміру. Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 зробила правовий висновок про те, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні над частиною п'ятою статті 122 КАС України. Під час визначення строків звернення до адміністративного суду для вирішення спорів, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, в тому числі і за позовами осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, згідно з позицією Великої Палати необхідно застосовувати приписи статті 233 КЗпП України.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками позовної давності.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України від 01.07.2022 № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю. Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Так, вищезазначеним Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX частину першу та другу статті 233 Кодексу законів про працю України було викладено у наступній редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)."
При цьому відповідно до пункту 1 глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин.
Таким чином, шляхом внесенням до ст. 233 Кодексу законів про працю України вказаних змін, законодавець увів процесуальні строки для звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 20.11.2023 у справі №160/5468/23, дія частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-IX, яка діє з 19.07.2022) поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшов таких висновків:
"З моменту набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (19 липня 2022 року) положення статті 233 КЗпП України, у попередній редакції, втратили чинність, внаслідок чого було змінено правове регулювання відносин, які підпадають під дію статті 233 КЗпП України. Водночас, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин"). З урахуванням пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01.07.2023".
Враховуючи правову позицію, сформовану Верховним Судом у справі №460/21394/23, суд дійшов висновку, щодо до спірних у даній справі правовідносин, які виникли в період з 14 жовтня 2022 року по 19 жовтня 2022 року, з 19 жовтня 2022 року по 21 жовтня 2022 року, з 24 жовтня 2022 року по 04 листопада 2022 року, з 04 листопада 2022 року по 16 листопада 2022 року, з 16 листопада 2022 року по 17 листопада 2022 року, з 17 листопада 2022 року по 06 січня 2023 року, з 09 січня 2023 року по 18 січня 2023 року, з 23 січня 2023 року по 21 лютого 2023 року, з 22 лютого 2023 року по 23 березня 2023 року, застосуванню підлягає стаття 233 КЗпП України у редакції зі змінами, внесеними Законом №2352-ІХ.
Водночас, оскільки предметом спору є невиплата позивачу грошового забезпечення та додаткової винагороди у розмірі 100000,00 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, які є щомісячними виплатами та не відноситься до категорії виплат, які здійснюються військовослужбовцям при звільненні з військової служби, то в розумінні правових норм статті 233 КЗпП спірні правовідносини є трудовим спором щодо оплати праці, а тому регулюються саме частиною 1 статті 233 КЗпП України (у редакції зі змінами, внесеними Законом №2352-ІХ), яка передбачає тримісячний строк на звернення до суду. При цьому, моментом початку відліку вказаного тримісячного строку є день, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що процесуальний строк на звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються виплати позивачу грошового забезпечення та додаткової винагороди за вказаний вище період розпочався для позивача з місяця, наступного за місяцем, за який мало виплачуватись таке грошове забезпечення та додаткова винагорода, оскільки саме при не отримання спірних виплат у відповідний місяць позивач дізнався про порушення свого права.
Таким чином, оскільки позивач звернувся до суду 21.08.2025, щодо позовних вимог про виплату грошового забезпечення за період з 14 жовтня 2022 року по 19 жовтня 2022 року, з 19 жовтня 2022 року по 21 жовтня 2022 року, з 24 жовтня 2022 року по 04 листопада 2022 року, з 04 листопада 2022 року по 16 листопада 2022 року, з 16 листопада 2022 року по 17 листопада 2022 року, з 17 листопада 2022 року по 06 січня 2023 року, з 09 січня 2023 року по 18 січня 2023 року, з 23 січня 2023 року по 21 лютого 2023 року, з 22 лютого 2023 року по 23 березня 2023 року процесуальний строк на звернення до суду, передбачений ч. 1 ст. 233 КЗпП України, позивачем пропущено.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В порушення вищезазначених вимог позивач не додав до позову заяви про поновлення йому пропущеного строку на звернення до суду.
Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Пунктом 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною другою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
В порушення вказаних вимог, позивачем до матеріалів справи не надано доказів звернення до відповідача щодо нарахування та виплати додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн на місяць розмірі за період лікування (з 04 липня 2022 року по 06 липня 2022 року, з 14 жовтня 2022 року по 19 жовтня 2022 року, з 19 жовтня 2022 року по 21 жовтня 2022 року, з 24 жовтня 2022 року по 04 листопада 2022 року, з 04 листопада 2022 року по 16 листопада 2022 року, з 16 листопада 2022 року по 17 листопада 2022 року, з 17 листопада 2022 року по 06 січня 2023 року, з 09 січня 2023 року по 18 січня 2023 року, з 23 січня 2023 року по 21 лютого 2023 року, з 22 лютого 2023 року по 23 березня 2023 року) у зв'язку з пораненням (травмою), пов'язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з урахуванням виплачених сум, яка б, у свою чергу свідчила, про бездіяльність відповідача.
Також не надано доказів виплати позивачу грошового забезпечення в оспорюваний період, що позбавляє можливості встановити розмір грошового забезпечення, який виплачувався позивачу у спірний період.
Частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною другою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
В порушення вказаних вимог, до позовної заяви надано неналежної якості копії медичних документів, які подає позивач як докази перебування на тривалому лікуванні. Вказані документи мають надзвичайно низьку якістю копіювання, дати, реквізити, текст документів неможливо прочитати.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску процесуального строку за період з 14 жовтня 2022 року по 19 жовтня 2022 року, з 19 жовтня 2022 року по 21 жовтня 2022 року, з 24 жовтня 2022 року по 04 листопада 2022 року, з 04 листопада 2022 року по 16 листопада 2022 року, з 16 листопада 2022 року по 17 листопада 2022 року, з 17 листопада 2022 року по 06 січня 2023 року, з 09 січня 2023 року по 18 січня 2023 року, з 23 січня 2023 року по 21 лютого 2023 року, з 22 лютого 2023 року по 23 березня 2023 року;
- доказів звернення до військової частини та відповіді на таке звернення щодо нарахування та виплатити позивачу додаткової винагрорди у розмірі 100 000 грн на місяць за спірний період, яка б у свою чергу свідчила про бездіяльність відповідача;
- доказів виплати позивачу грошового забезпечення в спірний період;
- належним чином завірених та належної якості (читабельних) копій медичних документів, доданих до матеріалів позовної заяви, та відповідну кількість їх копій для відповідача.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Г.В. Чернова