26 серпня 2025 року м. Житомир справа № 640/23371/20
категорія 111010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр фінансового лізингу" до Державної податкової служба України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр фінансового лізингу" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 04.06.2020 до податкової накладної №12 від 14.08.2013 та зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 04.06.2020 до податкової накладної №12 від 14.08.2013;
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №2 від 04.06.2020 до податкової накладної №13 від 15.08.2013 та зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 від 04.06.2020 до податкової накладної №13 від 15.08.2013;
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №3 від 04.06.2020 до податкової накладної №30 від 22.08.2013 та зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №3 від 04.06.2020 до податкової накладної №30 від 22.08.2013у.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом протиправно відмовлено у прийнятті поданих розрахунків коригування до податкових накладних. Зауважив, що податкове законодавство не містить жодної заборони складати й реєструвати розрахунки коригування до зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) податкової накладної, з дати складення якої минуло понад 1095 днів. Тож, платники податку на додану вартість мають право складати й реєструвати розрахунки коригування до таких податкових накладних, оскільки положення статті 102 ПК України не визначає і не регулює порядок та строки здійснення реєстрації розрахунків коригування зобов'язань з податку на додану вартість, а тому не може бути застосована до операцій із повернення товару чи авансових оплат, а також до перегляду ціни товарів (послуг).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Через відділ документального забезпечення Окружного адміністративного суду міста Києва представником Державної податкової служба України подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України №2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.
Відповідно до статті 1 Закону №2825-ІХ Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано.
На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825 (в редакції Закону №3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справу №640/7660/21 передано на розгляд Житомирському окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025, головуючою у справі визначено суддю Попову О.Г.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 дану справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
04.04.2025 через систему "Електронний суд" представником Державної податкової служба України подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначено, що розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв'язку із сплином терміну позовної давності, при цьому і підстави для зменшення податкових зобов'язань у платників відсутні.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що Між ТОВ «Центр фінансового лізингу» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» (як оператор спільної діяльності від імені всіх учасників: Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз», Акціонерного товариства «Укргазвидобування», Компанії Місен Ентерпрайзіс АБ за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи) (далі - ТОВ «Карпатигаз») укладено договір фінансового лізингу №130814-01/ФЛ-Ю-0 від 14.08.2013, відповідно до якого ТОВ «Центр фінансового лізингу» (лізингодавець) зобов'язується передати ТОВ «Карпатигаз» (лізингоодержувач) турбінні компресорні агрегати (предмет договору фінансового лізингу).
На виконання договору фінансового лізингу №130814-01/ФЛ-Ю-0 від 14.08.2013, між сторонами укладено договір купівлі-продажу №130814-01/КП від 14.08.2013 (далі - договір купівлі-продажу), згідно з яким ТОВ «Карпатигаз» (продавець) зобов'язувалось придбати у третьої особи та передати ТОВ «Центр фінансового лізингу» (покупець) у власність турбінний компресорний агрегат (предмет договору фінансового лізингу).
У відповідності до договору купівлі-продажу, ТОВ «Центр фінансового лізингу» (покупець) здійснило попередню оплату за товар (турбінні компресорні агрегати) в загальному розмірі 297 495 475, 50 грн. - платіжне доручення №120 від 14.08.2013 на суму 15 000 000, 00 грн., платіжне доручення №121 від 14.08.2013 на суму 15 000 000, 00 грн., платіжне доручення №122 від 14.08.2013 на суму 15 000 000, 00 грн., платіжне доручення №123 від 14.08.2013 на суму 15 000 000, 00 грн., платіжне доручення №124 від 14.08.2013 на суму 15 000 000, 00 грн., платіжне доручення №125 від 14.08.2013 на суму 15 000 000, 00 грн., платіжне доручення №126 від 14.08.2013 на суму 15 000 000, 00 грн., платіжне доручення №127 від 14.08.2013 на суму 16 000 000, 00 грн., платіжне доручення №128 від 14.08.2013 на суму 16 000 000, 00 грн., платіжне доручення №129 від 14.08.2013 на суму 16 000 000, 00 грн., платіжне доручення №130 від 14.08.2013 на суму 12 288 729, 71 грн., платіжне доручення №137 від 22.08.2013 на суму 132 206 745, 79 грн.
ТОВ «Карпатигаз» (Продавець) у відповідності до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в установлені терміни складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) на суму попередньої оплати податкові накладні: №12 від 14.08.2013 року на суму 153 000 000, 00 грн., сума ПДВ 25 500 000, 00 грн.; №13 від 15.08.2013 року на суму 12 288 729, 71 грн., сума ПДВ 2 048 122, 00 грн.; №30 від 22.08.2013 року на суму 132 206 745, 80 грн., сума ПДВ 22 034 458, 00 грн.
Через неможливість вирішення спільних вимог та претензій сторін договорів, останні звернулись для врегулювання відносин до суду, і як наслідок - ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 року у справі №910/21720/15 затверджено мирову угоду та закрито провадження.
Згідно з умовами мирової угоди, сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних вимог щодо вимоги ТОВ «Центр фінансового лізингу» (покупець) до ТОВ «Карпатигаз» (продавець) про повернення перерахованої попередньої оплати в сумі 297 495 475, 50 грн. за договором купівлі-продажу, та вимоги ТОВ «Карпатигаз» (лізингоодержувач) до ТОВ «Центр фінансового лізингу» (лізингодавець) про повернення авансових лізингових платежів в сумі 297 495 475, 50 грн. за договором фінансового лізингу.
Після набрання ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 законної сили у ТОВ «Карпатигаз» виникли правові підстави провести коригування податкових зобов'язань з ПДВ, у порядку встановленому ст. 192, п. 201.10 ст. 201 ПК України.
Так, 4 червня 2020 року, ТОВ «Карпатигаз» (продавець) у відповідності до ст. 192 ПК України, складено та направлено на ТОВ «Центр фінансового лізингу» (покупець) для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 04.06.2020 року до податкової накладної №12 від 14.08.2013 на суму 153 000 000, 00 грн., сума ПДВ 25 500 000, 00 грн.; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 від 04.06.2020 до податкової накладної №13 від 15.08.2013 на суму 12 288 729, 71 грн., сума ПДВ 2 048 122, 00 грн.; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №3 від 04.06.2020 до податкової накладної №30 від 22.08.2013 на суму 132 206 745, 80 грн., сума ПДВ 22 034 458, 00 грн.
ТОВ «Центр фінансового лізингу» покупець) за допомогою програмного забезпечення було надіслано до ДПС України для реєстрації в ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 04.06.2020 до податкової накладної №12 від 14.08.2013; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 від 04.06.2020 до податкової накладної №13 від 15.08.2013; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №3 від 04.06.2020 до податкової накладної №30 від 22.08.2013.
В свою чергу, Державною податковою службою України були направлені квитанції із вказівкою про те, що «документ не може бути прийнятий порушено вимоги статті 102 Податкового кодексу України та пункту 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови КМУ від 26.04.2017 №341), а саме: дата складання податкової накладної не може перевищувати більше ніж 1095 календарних днів дату складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок.
Вважаючи дані рішення податкового органу протиправними, позивач звернувся до з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі по тексту - ПК України).
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
У розумінні підпунктів 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Таким органом центральної виконавчої влади, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, є Державна фіскальна служба України.
За приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України).
У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).
Аналогічні норми містяться і у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як встановлено зі змісту квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 04.06.2020 до податкової накладної №12 від 14.08.2013; №2 від 04.06.2020 до податкової накладної №13 від 15.08.2013; №3 від 04.06.2020 до податкової накладної №30 від 22.08.2013, контролюючим органом було зроблено висновки, про порушення вимог статті 102 Податкового кодексу України та пункту 6 порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (з урахуванням внесених змін), а саме: дата складання розрахунку коригування не може перевищувати більше ніж на 1095 календарних днів дату складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування.
Проте, суд не може погодитись з такими висновками контролюючого органу, враховуючи наступне.
До спірних правовідносин застосовуються положення пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, згідно з якими якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
Аналіз наведених норм свідчить про відсутність у них умов, що пов'язували б обов'язок коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість при поверненні товару з датою виникнення таких зобов'язань.
Положення пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України встановлюють особливості коригування зобов'язань за податковими накладними, що складені до 1 лютого 2015 року, однак до них не належать строки давності, на які посилається відповідач у справі.
У пункті 102.5 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Аналіз вказаної норми Податкового кодексу не передбачає обмежень у часі з огляду на час настання першої події (передачі товару), а саме не обмежує позивача провести відповідне коригування сум податкових зобов'язань за результатами податкового періоду та надіслання отримувачу розрахунку коригування податку, а також відображення у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби результатів перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту.
До коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, відображення у податковому обліку його результатів, у платника податку не можуть бути зменшені податкові зобов'язання, за рахунок чого у передбачених законом випадках виникнути право на відшкодування податку.
Суд не приймає до уваги те, що у разі, якщо повернення товарів відбувається після спливу 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, то платник податків - продавець таких товарів не може застосовувати норми пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України і відкоригувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість. А саме, що дати складання податкових накладних №12 від 14.08.2013, №13 від 15.08.2013 та №30 від 22.08.2013 минуло більше ніж 1095 календарних днів, а тому розрахунки коригування №1, №2, та №3 від 04.06.2020 надіслані ТОВ «Центр фінансового лізингу» не може бути прийнятий для реєстрації у ЄРПН з огляду на пропуск строку давності, визначеного статтею 102 ПК України.
Таке твердження ґрунтується на помилковому тлумаченні норм податкового законодавства.
Судом не встановлювалась подача позивачем заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених Податковим кодексом України, подання яких є предметом правового регулювання у пункті 102.5 статті 102 цього Кодексу.
Податковий кодекс України не містить норм, які б обмежували у часі відображення від'ємного значення сум податку на додану вартість, що переноситься платником на майбутні податкові періоди, а відтак застосування контролюючим органом у розглядуваному випадку положень пункту 102.5 статті 102 Податкового Кодексу України, який встановлює, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, є помилковим.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №803/940/16 та від 19 квітня 2018 року у справі №810/30/16 та від 07 листопада 2018 року у справі №826/1403/17.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, приймаючи до уваги необґрунтованість дій відповідача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України у формі квитанції про відмову реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №1, №2 та №3 від 04.06.2020.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Державної податкової служби України прийняти та зареєструвати в операційний день, коли його було надіслано засобами електронного зв'язку, в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 20 Порядку №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому що втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Обрана судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини підлягає застосуванню судами як джерело права.
Згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
При цьому, суд застосовує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 01 липня 2003 року по справі «Суомінен проти Фінляндії», відповідно до яких, саме орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
В даному випадку, задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 04.06.2020 до податкової накладної №12 від 14.08.2013; №2 від 04.06.2020 до податкової накладної №13 від 15.08.2013; №3 від 04.06.2020 до податкової накладної №30 від 22.08.2013 в Єдиному реєстрі податкових накладних є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Центр фінансового лізингу» підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір за подання позову до суду у розмірі 6 306,00 грн., що підтверджується квитанцією від 22.09.2020 наявною у матеріалах справи.
З огляду на задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 6 306,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр фінансового лізингу" (вул. Ділова, 5Б, м. Київ, 03150. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39657804) до Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43005393), про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 04.06.2020 до податкової накладної №12 від 14.08.2013; №2 від 04.06.2020 до податкової накладної №13 від 15.08.2013; №3 від 04.06.2020.
Зобов'язати Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 04.06.2020 до податкової накладної №12 від 14.08.2013; №2 від 04.06.2020 до податкової накладної №13 від 15.08.2013; №3 від 04.06.2020 в операційний день, коли їх надіслано засобами електронного зв'язку 04.06.2020.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр фінансового лізингу" судовий збір в сумі 6 306 (шість тисяч триста шість) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
26 серпня 2025 р.
26.08.25