Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 серпня 2025 року Справа№640/6429/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІОНІС УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -
23 лютого 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙТАУН» до Головного управління ДПС у м. Києві, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення №18028 від 18.02.2022 про застосування адміністративного арешту майна.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем відмовлено у допуску податкового органу до проведення перевірки, про що складено акти від 17.02.2022 року про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової виїзної перевірки.
Представник позивача зазначає, що відсутність законних підстав для проведення перевірки має наслідком незаконність рішення про застосування адміністративного арешту майна, прийнятого за фактом відмови у допуску до проведення такої перевірки.
Виходячи з наведеного, позивач вважає спірне рішення відповідача протиправним. У зв'язку з чим, звернувся до суду із цим позовом.
13 квітня 2022 року Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження, про що постановлено відповідну ухвалу.
01 квітня 2025 року справу №640/6429/22 прийнято до провадження Донецького окружного адміністративного суду.
Вищевказана ухвала була доставлена в електронний кабінет Головного управління ДПС у м. Києві 02.04.2025 року.
Головне управління ДПС у м. Києві не подало відзив на позовну заяву.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та веденням активних бойових дій на території Донецької області, задля збереження життя та здоров'я учасників справи, працівників суду прийнято рішення про подальшу організацію роботи в дистанційному режимі.
З огляду на викладене, у встановлений КАС України строк рішення по справі з об'єктивних причин не було прийнято, справу розглянуто у розумний строк після виникнення можливості для цього.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРІОНІС УКРАЇНА» є юридичною особою, ідентифікаційний код 38779085, місцезнаходження: пр. Берестейський, буд. 67, м. Київ, 03177. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «СКАЙТАУН» змінило найменування на «ОРІОНІС УКРАЇНА».
18 лютого 2022 року в.о. начальника ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення №18022 про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «СКАЙТАУН» (код ЄДРПОУ 38779085). На підставі обставин, передбачених пунктом 94.2 статті 94 розділу II Податкового кодексу України: п.п. 94.2.3 «платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби».
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України).
Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
За пп.94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Водночас згідно з підпунктом 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 ПК України адміністративний арешт припиняється у разі відсутності протягом вказаного строку рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.
Матеріали справи не містять рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.
Таким чином, умовний адміністративний арешт майна відповідача припинив свою дію в силу положень підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статі 94 ПК України.
Отже, рішення №18028 від 18.02.2022 не може зумовити настання жодних юридично наслідків для позивача, оскільки на даний момент цей адміністративний акт вже вичерпав (припинив) свою дію.
Окрім того, судом встановлено, що рішення №18028 від 18.02.2022 про застосування адміністративного арешту майна платників податків прийнято податковим органом саме у зв'язку із відмовою позивача від допуску посадових осіб відповідача до проведення документальної планової виїзної перевірки. Підставою для недопуску посадових осіб до перевірки позивач вказує протиправність на його думку наказу від 16.02.2022 № 1138-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СКАЙТАУН».
Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У відповідності до ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Водночас, доказів визнання протиправним та скасування наказу від 16.02.2022 № 1138-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СКАЙТАУН» позивачем не надано.
Більш того, ухвалою Луганського окружного адміністративного суд від 14 травня 2025 року у справі № 640/5800/22 закрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙТАУН» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 16.02.2022 № 1138-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СКАЙТАУН».
Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, з урахуванням принципів адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІОНІС УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІОНІС УКРАЇНА» (місцезнаходження: пр. Берестейський, буд. 67, м. Київ, 03177, код ЄДРПОУ 38779085) до Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Лазарєв