Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 серпня 2025 року Справа№640/37831/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши матеріали адміністративної справи №640/37831/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАТЕХ-УКРАЇНА" (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 5, ЄДРПОУ: 38546579) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ: 44116011) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІАТЕХ-УКРАЇНА" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача по проведенню перевірки позивача на підставі наказу від 28.07.2021 №6122-п;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 12.10.2021 №00754080702, від 12.01.2021 №00754050702, від 12.10.2021 №00754070702.
Позивач не погоджується з діями відповідача щодо проведення перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх необґрунтованими та такими, що прийняті не з підстав та не у спосіб, визначений законодавством України та є протиправними. Позивач вважає, що вчиняючи дії із призначення та проведення документальної планової перевірки, посадові особи контролюючого органу діяли всупереч імперативної норми п.52-2 Податкового кодексу України, що встановлює мораторій на проведення документальних планових перевірок, внаслідок чого наказ про призначення перевірки не можна вважати таким, що відповідає вимогам закону та дії відповідача щодо призначення та проведення перевірки, що є підставою визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих за результатами такої перевірки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2022 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
29.04.2025 адміністративна справа №640/37831/21 надійшла до Донецького окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Зеленову А.С.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.05.2025 адміністративну справу №640/37831/21 прийнято до провадження. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Розгляд справи розпочато спочатку.
Відповідач не погодившись з позовними вимогами надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що в частині визнання протиправності дії щодо проведення перевірок, жодної норми, яка б закріплювала необхідність конкретизації повноважень Кабінету Міністрів України щодо скорочення дії карантинних обмежень, саме, в Податковому кодексі України чинне податкове законодавство не містить.
Відповідач додатково вказав, що мораторій на проведення перевірки не містить приписів, заборон або обов'язку зупинення податкової перевірки у випадках, коли податковим органом додержано процедуру проведення перевірки, а платником допущено контролюючий орган до його проведення, внаслідок чого податковий орган має повне право провести перевірку.
Крім того, відповідачем зазначено, що за результатами перевірки податковим органом зроблено висновок щодо порушення позивачем вимог: п.44.1 ст.44, п.п.134.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2018 рік у сумі 660 000 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2020 рік на суму 207775 грн.; п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 128333 грн. Доказ, наведені позивачем у позовній заяві, не спростовують висновки акту перевірки у відповідній частині.
Позивач скористався правом надання відповіді на відзив, в якій обгрунтував свої позовні вимоги з урахування відзиву відповідача та посилаючись на практику Верховного Суду.
Заяв із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від сторін не надійшло.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази і відзив, встановив наступне.
Відповідно до статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу ГУ ДПЄ у м. Києві від 28.07.2021 №6122-п, ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ДІАТЕХ-УКРАЇНА» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, валютного - за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 30.01.2013 по 31.12.2020, іншого законодавства за відповідний період, за результатами якої складено акт перевірки від 09.09.2021 № 68712/26-15-07-02-04- 17/38546579.
За результатом проведеної перевірки контролюючим органом було встановлено порушення з боку позивача: п.44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 660 000 грн., в тому числі за 2018 рік у сумі 660 000 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток всього у сумі 207 775 грн. за 2020 рік; п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-71 (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 128 333 грн., у тому числі на періодах: травень 2018 року - 128 333 грн. та завищено від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі 14464 грн. за грудень 2020 року.
Не погоджуючись із висновками викладеними в акті перевірки позивачем на адресу відповідача було подано заперечення на акт перевірки від 21.09.2021.
За результатом розгляду заперечень позивача на акт перевірки відповідачем на адресу позивача було направлено лист від 06.10.2021 року «Про результати розгляду заперечення», в якому висновки викладені в акті перевірки залишено без змін.
Враховуючи висновки викладені в акті перевірки відповідачем 11.10.2021 було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 12.10.2021: № 00754080702 щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму 207 775, 00 грн. за 2020 рік; № 00754050702 щодо збільшення суми податку на додану вартість на суму 128333, оо грн. та нарахування штрафних санкцій 32 083, 00 грн. за травень 2018 року;№ 00754070702 щодо збільшення суми податку на додану вартість на суму 660 000,00 грн. та нарахування штрафних санкцій 165 000,00 грн. за 2018 рік.
Не погоджуючись із змістом вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач скористався своїм правом щодо адміністративного оскарження рішень контролюючого органу, у зв'язку з чим 22.10.2021 позивачем на адресу Державної податкової служби України було направлено скаргу на податкові повідомлення-рішення.
Рішенням Державної податкової служби України від 08.12.2021 № 27684/6/99-00-06-01-01-06 скаргу позивача від 22.10.2021 задоволено частково, податкові повідомлення-рішення від 11.10.2021 №07505007096, №07505607096 скасовано, податкові повідомлення-рішення від 11.10.2021 №07504307096. Від 12.10.2021 №00754080702, №00754020702, №00754050702, №007540707002 залишено без змін.
Позивач не погоджується із висновками викладеними в акті перевірки та прийнятими на підставі акту перевірки податковими повідомленнями-рішенням та вважає їх такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України з огляду на наступне.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України зокрема передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1.1 статті 1 ПК України визначено, що платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Відповідно до пунктів 77.6-77.9 статті 77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення наказу) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.
На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пов'язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 9 грудня 2020 року N 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.
Отже, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття спірного наказу не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.
Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року №909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" " на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову N 89 від 3 листопада 2021 року "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки" якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:
- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 та не були завершеними;
- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;
- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб'єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року N 568-IX);
- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.
Верховний Суд у постановах від 12 жовтня 2022 року у справі № 160/24072/21, від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 28 грудня 2022 року у справі №160/14248/21, від 28 грудня 2022 року у справі №420/22374/21, від 23 лютого 2023 року у справі №160/20112/21, від 23 лютого 2023 року у справі №600/1402/22-а, від 24 травня 2023 року у справі № 140/607/22, від 24 травня 2023 року у справі №640/4070/22, від 24 травня 2023 року у справі №420/10433/22, від 28 червня 2023 року у справі №160/7340/22 тощо, виклав правову позицію про те, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Виходячи зі змісту пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України. Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України і в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.
Отже, проведення перевірки на підставі Постанови КМУ № 89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.
У постановах від 28 грудня 2022 року у справі №160/14248/21, від 28 грудня 2022 року у справі №420/22374/21 Верховний Суд констатував застосовність у подібних правовідносинах висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, ухваленої складом судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду. Відповідно до цього висновку контролюючі органи та їх посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі під час прийняття наказів та проведення перевірок, зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, та не допускати згідно зі статтею 21 ПК України порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
Окремої уваги заслуговує висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 24 травня 2023 року у справі № 140/607/22, від 28 червня 2023 року у справі №160/7340/22 про те, що проведення документальної планової перевірки платника податків під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, означає те, що така перевірка з огляду на дію мораторію не повинна була відбутися в силу закону, тобто за своєю суттю не є процедурним порушенням, а лежить у площині виконання контролюючим органом повноважень, визначених законом.
Таким чином, встановивши, що вид призначеної відносно позивача перевірки підпадає під дію мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, суд дійшов правильного висновку, що допущене контролюючим органом порушення процедури призначення перевірки є істотним і тягне за собою скасування податкових повідомлень-рішень.
За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.
Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.10.2021 №00754080702, №00754050702, №00754070702, прийняті відповідачем за наслідками спірної перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню з огляду порушення, допущені податковим органом при виконанні своїх повноважень, встановлених Податковим кодексом України.
Також у п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень йдеться про обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об'єктивного рішення.
Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2, частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 23.09.2024 року у справі № 160/9002/21
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовна заява обґрунтована, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду 19 321,24 грн.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 19 321,24 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАТЕХ-УКРАЇНА" (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 5, ЄДРПОУ: 38546579) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ: 44116011) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо проведення перевірки позивача на підставі наказу від 28.07.2021 №6122-п.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 12.10.2021 №00754080702, №00754050702, №00754070702.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАТЕХ-УКРАЇНА" судові витрати у розмірі 19 321,24 грн.
Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 25.08.2025.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повідомити сторін, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі “Електронний суд».
Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов