Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 серпня 2025 року Справа№200/5513/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Донецькій області) за змістом якого просить суд:
визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ПФУ у Донецькій області від 10.07.2025 № 046550009245 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах;
зобов'язати відповідача призначити позивачу з 07.07.2025 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини другої статті 114 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позову зазначає таке.
02 липня 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, проте рішенням ГУ ПФУ у Донецькій області від 10.07.2025 №046550009245 у призначенні пенсії позивачу відмовлено. У якості підстав відмови вказано вік заявника - 54 роки 11 місяців та 25 днів та відсутність документів для призначення пенсії на пільгових умовах.
Позивач категорично незгоден із таким висновком, оскільки він досяг 55-річного віку та має достатньо пільгового стажу для призначення йому пенсії, а тому відмова у призначенні такої є протиправною.
Ухвалою суду від 29.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №200/5513/25. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано у відповідача докази у справі.
ГУ ПФУ у Донецькій області відзиву на позовну заяву не надано. Ухвала суду від 29.07.2025 доставлена до електронного кабінету відповідача 29.07.2025.
Оскільки неподання відзиву розгляду справи не перешкоджає (ч. 6 ст. 162 КАС України), суд розгляд справи здійснив на підставі наявних у ній матеріалів.
Фактичні обставини, встановлені судом у справі, такі.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 10.07.2025 № 046550009245 у призначенні пенсії ОСОБА_1 , відмовлено.
В обґрунтування вказано таке.
ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів пенсійного фонду - 02.07.2025.
Вік заявника на дату звернення - 54 роки 11 місяців 25 днів.
Страховий стаж заявника на дату звернення - 39 років 00 місяців 25 днів.
До страхового стажу зараховано всі періоди роботи згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу.
Документи про призначення пільгової пенсії не подавалися.
У призначенні пенсії вирішено відмовити у зв'язку із недосягненням пенсійного віку відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - 60 років.
Відомості трудової книжки ОСОБА_1 , серія НОМЕР_3 , серед іншого свідчать про таке:
14.03.1991 прийнятий на роботу водієм 3-го класу на всі марки вантажних автомобілей у Жовтоводському АТП-11210;
08.04.1992 переведений водієм третього класу на міські пасажирські перевезення;
29.01.2003 звільнений за згодою сторін;
24.09.2003 прийнятий у ВАТ «АТП-11210» водієм 2 класу на автобуси всіх марок на міські пасажирські перевезення;
30.10.2006 переведений сторожем виробництва;
17.11.2011 переведений водієм 2 класу на всі марки автобусів та всі види перевезень;
24.11.2018 звільнений за угодою сторін;
Правова позиція суду обґрунтована таким.
Конституція України.
Стаття 46. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058)
Стаття 9
1. Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Стаття 114.
2. На пільгових умовах пенсія за віком призначається: 8) водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок № 22-1)
Пункт 1.7. Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пункт 1. Основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 20. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Висновки суду.
Судом установлено, що позивач 02.07.2025 звернувся до органу пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
ГУ ПФУ у Донецькій області розглянуло вказану заяву на предмет наявності у позивача права на пенсію за віком та рішенням від 10.07.2025 відмовило позивачу у призначені пенсії за віком, оскільки він не досяг 60 років.
Натомість позивач вважає, що має право на пенсію відповідно п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, тому, що у нього наявний відповідний пільговий стаж та йому вже виповнилося 55 років.
Суд погоджується із доводами позивача та вважає спірне у справі рішення протиправним. Так, поза увагою відповідача залишилися вимоги заявника про призначення пільгової пенсії за п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, що передбачає досягнення пенсійного віку у 55 років та наявність у трудовій книжці ОСОБА_2 записів про трудовий стаж, що відповідає вимогам вказаної статті.
Водночас на недоліки трудової книжки позивача відповідач не посилався, що також спростовує доводи останнього про ненадання заявником документів на підтвердження пільгового стажу.
Суд наголошує, що за усталеною практикою Верховного Суду основним документом, який підтверджує страховий стаж, у тому числі й пільговий, є саме трудова книжка. Необхідність подання додаткових документів може бути викликана лише недоліками трудової книжки, або відсутністю у такій необхідних записів.
Утім, суд також звертає увагу, що відповідач наділений правом витребовувати додаткові документи на підтвердження трудового стажу, зокрема й пільгового.
Негативні наслідки через неналежне використання владних повноважень має покладатися саме на територіальний орган пенсійного фонду.
Отже, позивач, скориставшись правом, передбаченим п. 1.7 Порядку № 22-1 подав заяву про призначення пільгової пенсії за п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, однак відповідач у спірному рішення не надав оцінки праву позивача на призначення відповідної пільгової пенсії з моменту набуття такого права (досягнення 55 років), обмежившись посиланням на ч. 2 ст. 26 Закону № 1058 та недосягнення заявником 60 років.
Таким чином з викладених підстав рішення ГУ ПФУ у Донецькій області від 10.07.2025 № 046550009245 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах належить визнати протиправним та скасувати.
Щодо способу захисту.
Статтею 245 КАС України передбачено такі повноваження суду при вирішенні справи:
3. У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
4. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, у даному випадку, оскільки прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, то суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання ГУ ПФУ у Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пільгової пенсії за віком від 02.07.2025 відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 з урахуванням відомостей трудової книжки НОМЕР_3 .
Щодо судового збору.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що наразі складає 1211,20 грн.
Водночас, відповідно ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, оскільки позивач звернувся до суду в електронній формі, то розмір судового збору має складати 968,96 грн.
Таким чином, суд, на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України, стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 968,96 грн.
В іншій частині надміру сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню позивачу за правилами установленими ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач просить стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн та у підтвердження їх фактичного понесення надав до матеріалів справи: договір про. надання правової допомоги від 21.07.2025, додаткову угоду до договору від 22.07.2025, квитанції про сплату витрат на правову допомогу від 22.07.2025, ордер, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Оцінка суду.
КАС України.
Стаття 132. Види судових витрат
1. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;
Стаття 134. Витрати на професійну правничу допомогу
1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
3. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
6. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
7. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Стаття 139. Розподіл судових витрат
7. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Висновки суду.
Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах: «Шульга проти України», «Баришевський проти України», «Двойних проти України», «Меріт проти України», "East/West Alliance Limited проти України" зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Крім того, у рішенні у справі «Савін проти України» та у справі «Бєлоусов проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, слід розглядати як фактично понесені.
Суд, дослідивши подані позивачем у якості підтвердження фактичного понесення витрат на правову допомогу докази, констатує їх достатність для висновку про компенсацію таких з огляду на відповідність обсягу доказів вимогам ст. 134 КАС України та фактичність понесення з огляду на квитанцію про сплату витрат на правову допомогу від 22.07.2025.
Заперечень щодо неспівмірності витрат на правову допомогу відповідачем не подано, отже з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Керуючись статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84116, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 10.07.2025 № 046550009245 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 02.07.2025 відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням відомостей про періоди роботи позивача згідно трудової книжки ОСОБА_2 НОМЕР_3 .
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій й області (84116, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій й області (84116, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч),00 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.
Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 25.08.2025.
Суддя І.В. Буряк