Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відстрочення виконання судового рішення
25 серпня 2025 року Справа №640/15906/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши заяву державного підприємства «завод 410 ЦА» про відстрочення виконання судового рішення у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до державного підприємства «завод 410 ЦА» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - УПФ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державного підприємства «завод 410 ЦА», в якому з урахуванням зави про зменшення позовних вимог просить стягнути заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 січня 2022 року до 31 липня 2022 року у сумі 594486,64 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року вищевказаний адміністративний позов було задоволено.
Стягнуто з державного підприємства «Завод 410 ЦА» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за період 01 лютого 2022 року до 31 липня 2022 року у розмірі 594 486 (п'ятсот дев'яносто чотири тисячі чотириста вісімдесят шість) грн. 64 коп.
19 серпня 2025 року до суду надійшла заява державного підприємства «завод 410 ЦА» про відстрочення виконання судового рішення від 27 червня 2025 року, в якій просить відстрочити виконання вказаного рішення строком на один рік. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що виконання рішення неможливе з незалежних від відповідача причин, пов'язаних, зокрема, і з воєнною агресією рф проти України. Здійснення основної діяльності Підприємства, фактично, паралізоване до кінця воєнного стану.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
На підставі зазначеного, з огляду на запровадження на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи, сторони в судове засідання не викликались.
Вивчивши доводи відповідача, що викладені у заяві, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно абз. 1 ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно ч. 4 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Із системного аналізу даної норми вбачається, що підставою для відстрочення/розстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду про відстрочення/розстрочення з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим.
Вказана норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.
Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій тощо.
Питання розстрочення або відстрочення рішення суду знаходяться в площині процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів, наявність надзвичайних непереборних подій тощо), залежать від предмету спору. В частині правової оцінки наданих заявником доказів суд повинен дослідити питання про те, чи достатньо наведених заявником обставин для прийняття рішення про відстрочення виконання судового рішення.
У постанові від 06.12.2019 у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності.
У своїй заяві відповідач зазначає, що фінансове становище підприємства наразі не дає змоги виконати судове рішення, що підтверджується фінансовою звітністю за 2023 рік, фінансовою звітністю за 2024 рік, фінансовою звітністю за перший квартал 2025 року. Після початку воєнного стану виконання замовлень та контрактів на ремонт, модернізацію і обслуговування літаків (основна діяльність ДП «ЗАВОД 410 ЦА») неможливе з незалежних від відповідача причин, пов'язаних, зокрема, і з воєнною агресією рф проти України.
Як вбачається з наданих суду доказів, у зв'язку з небезпекою обстрілів наказами підприємства неодноразово вводився простій.
Зміст вказаних документів і заяви, свідчить про наявність об'єктивних обставин, які ускладнюють виконання судового рішення та підтверджують те, що заявник не має можливості виконати рішення суду, сплативши заборгованість на даний час, а тому суд вважає за можливе відстрочити виконання рішення суду.
Керуючись ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву державного підприємства «завод 410 ЦА» про відстрочення виконання судового рішення у адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до державного підприємства «завод 410 ЦА» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - задовольнити.
Відстрочити виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року у справі № 640/15906/22 на один рік з дня постановлення ухвали суду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.В. Лазарєв