26 серпня 2025 року Справа 160/22465/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якому позивач просить:
Визнати протиправними бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за 2022-2025 рік, виходячи з грошового станом на день виключення зі списків особового складу 04.03.2025.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористанні календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022-2025 роки, виходячи з грошового станом на день виключання зі списків особового складу 04.03.2025 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання заперечень про розгляд справи за правилами спрощеного провадження, відзиву на позов протягом 15-ти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
20 серпня 2025 року від відповідача до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява про залишення позову без розгляду. На обґрунтування клопотання, відповідачем зазначено, що позовна заява надіслана до суду адвокатом, який має зареєстрований електронний кабінет. Відповідач вказує, що положення КАС України та Положення про ЄСІТС вказують на те, що на представника позивача - Попова А.О., як адвоката, покладено обов'язок реєстрації в ЄСІТС, створення Електронного кабінету, і з моменту реєстрації формування та подання усіх без виключення процесуальних документів, зокрема, позовної заяви виключно в електронній формі в системі «Електронний суд». Отже, позовна заява, яку надіслано Відповідачу та суду адвокатом Поповим А.О., який, як на момент подання даного документа, так і на зараз має діючий статус адвоката, не підлягає розгляду.
Суд, розглянувши заяву представника відповідача, дійшов наступного.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3 Конституції України).
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке згідно статті 64 Конституції України не може бути обмежене, навіть в умовах воєнного стану (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22.
Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Відповідно до абзаців 2, 3 частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Згідно з пунктом 8 Положення № 1845/0/15-21 підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.
За приписами абзацу 1 пункту 9 Положення № 1845/0/15-21 процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Пунктом 24 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до пункту 5.4 Положення № 1845/0/15-21 електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов'язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
За приписами пункту 16 Положення № 1845/0/15-21 процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.
Пунктом 26 Положення № 1845/0/15-21 передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
У пункті 27 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Приписи частини першої статті 57 КАС України визначають, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частинами сьомої, восьмою статті 59 КАС України встановлено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною четвертою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій..
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Суд зазначає, що особі, в рівній мірі має бути забезпечено доступ до суду шляхом надання гарантій, що його позов буде розглянутий.
Згідно ч. 2 ст. 160, ч. 1, ч. 4 ст. 161 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як зазначалося, відповідно до частин сьомої, восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
При цьому ключовим є саме термін «можуть», що вжитий законодавцем у диспозитивному значенні. Це свідчить про надання учасникам справи права на подання документів в електронній формі, але не встановлює для них обов'язку виключно такого способу подання. Отже, норма ст. 44 КАС України передбачає можливість, а не обов'язок використання електронної форми документообігу, що кореспондується із загальним принципом доступності правосуддя та рівності процесуальних прав учасників.
Згідно ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Суд зазначає, що особі, в рівній мірі має бути забезпечено доступ до суду шляхом надання гарантій, що його позов буде розглянутий. Згідно ч. 5 ст. 5 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Як убачається з матеріалів справи, представник позивача адвокат Попов А.О. звернувся до суду з адміністративним позовом у письмовій формі, направивши його поштовим відправленням. До позовної заяви додано ордер на надання правової допомоги серії АН № 1717619, що відповідає вимогам ст. 59 КАС України та ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Таким чином, повноваження адвоката як представника підтверджені належним чином, а спосіб подання позовної заяви узгоджується з вимогами ст. 44, 160, 161 КАС України.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо застосування правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22, з огляду на таке.
Так, правовий висновок, на який посилається відповідач, стосувався випадку звернення фізичної особи із процесуальним документом до суду через офіційну електронну адресу суду та був спрямований на визначення належного способу подання електронних документів у ситуації, коли заявник використав електронні засоби зв'язку. Велика Палата наголосила, що фізичні особи (на відміну від адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, органів влади та інших, перелічених у п. 10 Положення про ЄСІТС) можуть звертатися у такий спосіб.
Натомість у даній справі адвокат звернувся до суду не в електронній, а у письмовій (паперовій) формі, надіславши позовну заяву поштовим відправленням.
Отже, у даній справі відсутні обставини, які були предметом розгляду Великої Палати у постанові від 13.09.2023, зокрема щодо подання адвокатом процесуального документа в електронній формі поза межами функціонування ЄСІТС.
Суд звертає увагу, що чинний Кодекс адміністративного судочинства України не містить імперативної заборони для адвоката подавати позовну заяву у паперовому вигляді.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що наведені у заяві відповідача доводи є необґрунтованими, а тому відсутні правові підстави для залишення позову без розгляду, що є наслідком відмовою у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 .
Керуючись положеннями ст. 5, 44, 12, 160, 161, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев