26 серпня 2025 рокуСправа № 160/23901/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 оперативно-тактичного з'єднання- 2 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 оперативно-тактичного з'єднання- 2 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у якому позивач просить суд:
Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку зі смертю її батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У відповідності до частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - також Положення) передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Судом встановлено, що подана до суду позовна заява підписана представником позивача адвокатом - Загороднім Сергієм Сергійовичем на підтвердження повноважень якого до позовної заяви додано копію ордеру серії АІ № 1969546 від 19.08.2025 року.
Зі змісту ордеру серії АІ № 1969546 від 19.08.2025 року вбачається, що в графі “назва органу у якому надається правнича допомога» зазначено: «Дніпровський окружний адміністративний суд», натомість всупереч вимогам Положення, не зазначено конкретної назви органу, зокрема, суду, у якому надається правова допомога адвокатом, а відтак не підтверджено повноважень діяти, саме в Дніпропетровському окружному адміністративному суді.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 9901/939/18 викладено висновок про те, що, “якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги».
Таким чином, назва органу в якому надається правова допомога є обов'язковими реквізитами ордеру.
Враховуючи, що до позовної заяви не додано належним чином оформлених документів, які б підтверджували на надання повноважень адвокату Загородньому С.С. щодо представництва ОСОБА_1 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, та які могли б надати можливість суду перевірити обсяг наданих повноважень, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає поверненню, як така, що підписана особою, яка не має права іі підписувати.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).
Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення до суду.
На підставі викладеного вище, суддя дійшов висновку, що до позовної зави, підписаної представником позивача, на підтвердження повноважень останнього додано документи, які не відповідають приписами чинного законодавства, отже позовна заява підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Пунктом 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Провівши системний аналіз вищевказаних норм, дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає, що відповідно до правил ст. 169 КАС України, позовну заяву необхідно повернути позивачу.
Керуючись статтями 169, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 оперативно-тактичного з'єднання - 2 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя А.О. Коренев