25 серпня 2025 року ЛуцькСправа № 140/2762/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Фонд» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро Фонд» (далі - позивач, ТзОВ “Агро Фонд») звернулося в суд з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків (далі - відповідач 1, Західне міжрегіональне управління), Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач 2, ГУ ДПС в Одеській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.02.2025 № 91/33-00-07-03, винесеного Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків та від 27.02.2025 № 8590/15-32-09-02-11, винесеного Головним управлінням ДПС в Одеській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що інспекторами Головного управління ДПС в Одеській області за місцем діяльності товариства проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, за результатами якої складено акт №51681/15-32-09-02-09/39137820 від 22.11.2024.
У висновку зазначеного акту перевірки контролюючий орган вказав на порушення товариством п.1, п.2 ст.28 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 № 3817-IX (далі - Закон № 3817-IX ), п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України, а саме відсутності ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) та зберігання пального в кількості 24000 л, без реєстрації акцизного складу у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового за адресою - Одеська обл., Ізмаїльський р-н, Соф'янівська територіальна громада, Комплекс будівель та споруд №26/1.
На підставі вказаного акту фактичної перевірки відповідачами винесено податкові повідомлення-рішення від 27.02.2025 № 91/33-00-07-03, та від 27.02.2025 № 8590/15-32-09-02-11, якими до товариства застосовано штраф в сумі 1000000,00 грн. та 32000 грн відповідно.
Товариство вважає необґрунтованими висновки акта перевірки про порушення ним п.1, п.2 ст.28 Закону № 3817-IX та п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України.
Вказує на те, що товариством у відповідності до норм чинного законодавства було проведено реєстрацію акцизного складу №1021454 та отримано відповідну ліцензію на зберігання пального з терміном дії до 29.03.2029 за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Соф'янівка за межами населеного пункту на земельній ділянці з кадастровим номером 5122086300:01:002:0134, площею 3,7982.
При цьому, 18.04.2024 рішенням виконавчого комітету Соф'яніської сільської ради присвоєно нову адресу майну на земельній ділянці за кадастровим номером 5122086300:01:002:0134, площею 3,7982 на якій розміщений акцизний склад ТзОВ “Агро Фонд», однак фізичної зміни місцезнаходження об'єктів нерухомого майна не відбулося.
За таких обставин позивач стверджує про відсутність у його діях порушень вищевказаних нормативних документів, наявності у нього діючої ліцензії та належної реєстрації акцизного складу, а відтак підстави для застосування штрафних санкцій відсутні. З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач 1 у відзиві на позов заперечив позовні вимоги та у їх задоволенні просив відмовити (т. 1 а.с. 236-241). В обґрунтування цієї позиції вказав, що за наслідками проведеної фактичної перевірки складено акт №51681/15-32-09-02-09/39137820 від 22.11.2024 у висновках якого контролюючий орган вказав на порушення товариством п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України, а саме: зберігання пального в кількості 24000 л без реєстрації акцизного складу у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, Соф'янівська територіальна громада, Комплекс будівель та споруд №26/1.
На підставі даного акту фактичної перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 27.02.2025 № 91/33-00-07-03, яким до товариства застосовано штраф в сумі 1000000 грн. Стверджує, що позивачем 19.04.2024 зареєстровано акцизний склад №1021452 за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Соф'янівка за межами населеного пункту, яка є відмінною від тієї, де фактично товариством зберігається пальне, що є порушенням вимог норм Закону № 3817-IX, ПК України. Вважає, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - правомірним. Враховуючи викладене просить в задоволенні позову відмовити.
ГУ ДПС в Одеській області у поданому відзиві (т.1 а.с. 197-204) позовні вимоги заперечив та в їх задоволенні просив відмовити. Зазначив, що під час проведення фактичної перевірки за місцем здійснення господарської діяльності позивача було встановлено відсутність у нього ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, Соф'янівська територіальна громада, Комплекс будівель та споруд №26/1, що є порушенням ст. 28 Закону № 3817-IX. Вказане порушення зафіксовано актом перевірки від 22.11.2024. Зазначає на обґрунтованість висновку акту перевірки в цій частині та правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.02.2025 № 8590/15-32-09-02-11. Враховуючи викладене в задоволенні позову просив відмовити.
У відповіді на відзив представник позивача ще раз підтримав доводи позову.
Дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до повного задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ГУ ДПС Одеській області видано наказ №11707-п від 13.11.2024 “Про проведення фактичної перевірки ТзОВ “Агро Фонд» за адресою здійснення діяльності: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Саф'яни, за межами населеного пункту (т. 1 а.с.207).
На підставі даного наказу інспекторами Головного управління ДПС Одеській області проведено фактичну перевірку товариства за місцем здійснення діяльності, за результатами якої складено акт фактичної перевірки №51681/15-32-09-02-09/39137820 від 22.11.2024 (т.1 а.с.17-20).
У висновку акта перевірки, контролюючий орган вказав на порушення товариством п.1, п.2 ст. 28 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 № 3817-IX (далі - Закон № 3817-IX ), п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України, а саме: відсутності ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) та зберігання пального в кількості 24000 л, без реєстрації акцизного складу у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, Соф'янівська територіальна громада, Комплекс будівель та споруд №26/1.
На підставі акту перевірки, Західне міжрегіональне управління 27.02.2025 прийняло податкове повідомлення-рішення 91/33-00-07-03, яким до товариства на підставі п.3 ст.128 -1 ПК України застосовано штраф в сумі 1000000,00 грн (порушення п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України ) (т. 1 а.с.11).
ГУ ДПС в Одеській 27.02.2025 прийняло податкове повідомлення-рішення № 8590/15-32-09-02-11, яким до товариства на підставі п..36 п.2 ст. 73 Закону № 3817-IX застосовано штраф в сумі 32000 грн (порушення п.1,п.2 ст.28 даного Закону) (т. 1 а.с.15).
ТзОВ “Агро Фонд» не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржило їх в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків/особи (пункт 80.1 статті 80 ПК України).
Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України врегульовані Законом України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Пунктами 48, 49, 53 ст.1 даного Закону визначено, що місце зберігання пального - об'єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки, або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого здійснюється приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного або отриманого від інших осіб), який належить суб'єкту господарювання на праві власності або користування;
Місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об'ємом до 60 літрів включно), які належать суб'єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб'єктом господарювання;
Надання ліцензії - надання суб'єкту господарювання права на провадження певного виду (кількох видів) господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про надання ліцензії на право провадження певного виду (кількох видів) господарської діяльності та внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, а в передбачених цим Законом випадках - також шляхом набуття такого права автоматично;
Частинами 1, 2 ст. 28 Закону № 3817-IX визначено, що зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Суб'єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального.
Відповідно до ч.1, 2 ст.73 даного Закону, за порушення цього Закону щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб'єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.
Для обрахунку штрафних санкцій, передбачених цією статтею, використовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому виявлено порушення.
Пунктом 36 ч.1 ст.73 Закону № 3817-IX передбачено, що до суб'єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах: зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки без наявності ліцензії на право зберігання пального: за перше порушення - 4 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Відповідач 2 стверджує, що штрафні санкції застосовані на підставі акта перевірки у зв'язку із порушенням позивачем вимог Закону № 3817-IX щодо зберігання пального без наявності відповідної ліцензії.
Однак, з таким висновком контролюючого органу суд не погоджується, враховуючи наступне.
Пунктом 3 Перехідних положень Закону № 3817-IX визначено, що ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" до 1 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному цим Законом.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем 29.03.2024 отримано ліцензію на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) з терміном дії до 29.03.2029, з адресою місця зберігання пального: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Соф'янівка за межами населеного пункту, загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літри): 57373 (т.1 а.с.22).
Вказана ліцензія на момент перевірки була чинною та в установленому порядку скасована не була. Зазначеної обставини ні в акті перевірки, ні у поданих до суду відзивав відповідачами заперечено не було.
При чому, у наказі про проведення фактичної перевірки ГУ ДПС в Одеській області зазначило саме вказану у ліцензії на зберігання пального адресу, де позивачем воно і зберігається.
Також суд зазначає, що під час перевірки товариством надавались контролюючому органу відповідні документи на підставі яких ним проводиться господарська діяльність на земельній ділянці з кадастровим номером 5122086300:01:002:0134 площею 3,7982 та де саме розташовані резервуари для зберігання пального (були надано договори оренди, акти приймання-передачі приміщень (т.1 а.с.160-176).
Суд зазначає, що прийняття рішення Саф'янівською сільською радою від 18.04.2024 «Про затвердження ідентифікатору та присвоєння адреси нерухомому майну «Комплексу будівель та споруд №26» Саф'янівської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області» відповідно до якого було змінено адресу: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Соф'янівка за межами населеного пункту (де позивачем здійснюється господарська діяльність та на яку отриману відповідну ліцензію на зберігання пального) на Одеська обл., Ізмаїльський р-н, Соф'янівська територіальна громада, Комплекс будівель та споруд №26/1, ніяким чином не свідчить про відсутність відповідної ліцензії на зберігання пального у позивача та вчинення ним порушення, визначеного п.1, 2 ст.28 Закону № 3817-IX.
В акті перевірки відповідач 1 зазначив, що саме в цьому місці (як визначено ліцензією) позивач здійснює зберігання пального, про що свідчать наявні в нього документи.
Суд не бере до уваги посилання відповідача 2 на ч.9 ст.35 Закону № 3817-IX, що у разі якщо після отримання ліцензії у ліцензіата відбулися зміни у відомостях в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місце обігу пального, то він зобов'язаний протягом 30 календарних днів з дня настання такої події подати заяву про внесення відповідних змін, враховуючи наступне.
Як вже зазначав суд, п. 49 ст.1 Закону № 3817-IX визначено, що таке місце зберігання пального. Тобто, це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об'ємом до 60 літрів включно), які належать суб'єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб'єктом господарювання.
У даному випадку місце зберігання пального позивачем (фактичне), яке зазначене у ліцензії не змінилось, що відповідно виключає подання заяви про зміну внесення змін до ліцензії на зберігання пального.
По-друге, абзац 3 ч.9 ст.35 Закону чітко регламентує, що заява про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, не подається у разі зміни назви області, району, населеного пункту, вулиці, інших об'єктів топоніміки населених пунктів відповідно до законодавства чи у зв'язку із зміною коду адміністративно-територіальної одиниці або території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.
Враховуючи те, що рішенням Саф'янівської сільської ради від 18.04.2024 було змінено лише адресу нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 5122086300:01:002:0134, площею 3,7982 та де саме розташовані резервуари для зберігання пального, то у позивача був відсутній обов'язок подання заяви про внесення змін, що містяться в Єдиному реєстрі.
Підсумовуючи наведені положення, встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що за наявних обставин товариством було порушено вимоги п.1, 2 ст.28 Закону № 3817-IX, а саме: здійснювалась діяльність по зберіганню пального без наявної ліцензії. Також ні під час перевірки, ні під час судового розгляду відповідачем 2 не було надано належних та достатніх доказів на спростування тієї обставини, що позивач такі послуги надає за наявної у нього ліцензії до 2029 року. Відтак, відсутні й підстави для притягнення позивача до відповідальності, встановленої нормою ст. 73 цього Закону.
Проаналізувавши обставини справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 27.02.2025 № 8590/15-32-09-02-11 слід визнати протиправним та скасувати, а позов в цій частині задовольнити.
Також враховуючи встановлені під час розгляду обставини, суд вважає, що позивачем не було допущено порушення вимог п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України, а саме зберігання пального в кількості 24000 л, без реєстрації акцизного складу у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, виходячи із наступного.
Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад -це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
Приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Відповідно до п.п. 14.1.224 п.14.1 ст.14 даного кодексу розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Як вбачається із абзацу 1 п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Підпунктом 230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України визначено, що витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Згідно з ч.1 ст.128-2 ПК України відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.
Судом встановлено, що ТзОВ «Агро Фонд» 18.04.2024 подано заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або сирту етилового та/або акцизних складів, на підставі якої у встановленому порядку 19.04.2024 (т.1 а.с.56) було зареєстровано акцизний склад за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Соф'янівка за межами населеного пункту, уніфікований номер №1021454.
Про вказане свідчить і довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані в них резервуари пального, витратоміри та рівноміри, уніфікований номер акцизного складу -1021454 (т.1 а.с. 23).
На вказану адресу товариством було отриману відповідну ліцензію на зберігання пального, а відповідний акцизний склад обладнаний відповідно до вимог чинного законодавства, що не заперечується відповідачами ні під час перевірки, ні під час судового розгляду справи.
Наявні в справі документи (довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі (т.1 а.с.24-54) свідчать про те, що саме в межах даного акцизного складу здійснює свою господарську діяльність товариство, зокрема, і зберігає пальне для власного споживання, у відповідності до отриманої ліцензії, що зафіксовано актом перевірки від 22.11.2024.
При цьому суд зауважує, що у позивача на момент проведення перевірки наявні документи, які підтверджують його право користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (договори оренди, суперфіцію).
В контексті спірних правовідносин та виходячи із визначення, що таке акцизний склад які наведені у ПК України, у даному випадку є визначальним наявність спеціально обладнаних приміщень де здійснює свою діяльність господарюючий суб'єкт.
У даному випадку зміна поштової адреси за рішенням сільської ради - Одеська область, Ізмаїльський район, село Соф'янівка за межами населеного пункту на Одеська область. Ізмаїльський район, Соф'янівська територіальна громада, Комплекс будівель та споруд №26/1 не змінила фактичного місцезнаходження акцизного складу товариства та ніяким чином не вплинула на його господарську діяльність, позаяк місце зберігання пального не змінилося, а саме акцизний склад з уніфікованим номером №1021454, який у встановленому порядку позивачем зареєстровано.
Отже, враховуючи вищезазначене позивачем не було допущено порушення п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України, а відтак у відповідача 1 були відсутні підстави визначені ст.128-1. 2. ПК України щодо накладення на ТзОВ «Агро Фонд» штрафу в розмірі 1000000 грн.
Отже, ППР від 27.02.2025 № 91/33-00-07-03 винесене відповідачем 1 з порушенням вищевказаних вимог законодавства, є протиправним та таким що підлягає скасуванню, а позов цій частині до задоволення.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
На думку суду, відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не довели правомірності прийняття оскаржуваних рішень, а тому позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 12000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №103850 від 17.03.2025 (т. 1 а.с.7) та у сумі 2423,00 що підтверджується платіжною інструкцією №103851 від 17.03.2025 (т. 1 а.с.8).
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 судовий збір, сплачений згідно з платіжною інструкцією №103850 від 17.03.2025, в сумі 12000,00 грн (т. 1 а.с.7), а з відповідача 2 судовий збір, сплачений згідно з платіжною інструкцією №103851 від 17.03.2025, в сумі 2 423,00 грн (т. 1 а.с.8).
Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 262, 295, 297 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків від 27.02.2025 № 91/33-00-07-03.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 27.02.2025 № 8590/15-32-09-02-11.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Фонд» за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків судовий збір 12000 грн (дванадцять тисяч гривень 00 копійок).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Фонд» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судовий збір 2423 грн (дві тисячі чотириста двадцять три гривні 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро Фонд» (45725, Волинська обл., Луцький р-н, с. Звиняче, вул. Привокзальна, 17, код ЄДРПОУ 39137820).
Відповідач 1: Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платника податків (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 44045187).
Відповідач 2: Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166).
Суддя Р.С. Денисюк