м. Вінниця
26 серпня 2025 р. Справа № 520/3831/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
19.02.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту соціальної політики управління соціального захисту населення (Правобережне) Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення відповідача про відмову позивачу у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 року, яку залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 року, передано справу на розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.
23.05.2025 року справа надійшла на адресу Вінницького окружного адміністративного суду.
Автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до статті 31 КАС України визначено головуючого суддю по справі - Свентуха Віталія Михайловича.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки нарахування та виплата допомоги отримувачу припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
20.04.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Управлінням соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради видано довідку № 529-5001250749 від 20.04.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 .
Рішенням Управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради від 30.04.2022 позивачу призначено допомогу на проживання, як внутрішньо переміщеній особі.
28.11.2022 ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради з заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у зв'язку зі зміною адреси фактичного місця проживання та заявою про надання допомоги внутрішньо перемішеним особам.
Управлінням соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради видано довідку №509-5002349463 про взяття на облік ОСОБА_1
07 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради із заявою про припинення виплати допомоги у зв'язку з її перебуванням за межами України.
Однак уже 08.11.2024 вона повторно звернулася до того ж органу з заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Рішенням Управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради №Г/08/51548 позивачу відмовлено в наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, оскільки вона перебувала закордоном більш як 30 календарних днів підряд.
Позивач не погоджується із рішенням відповідача про відмову в наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, а тому звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII).
Статтею 1 Закону № 1706-VII визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
Відповідно до статті 2 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Частинами 1, 3 статті 4 Закону №1706-VII визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".
Згідно з пунктом 2 частини 8 статті 11 Закону №1706-VII місцеві державні адміністрації в межах своїх повноважень забезпечують взяття на облік внутрішньо переміщеної особи в порядку, встановленому статтею 4 цього Закону.
20.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок № 332).
Пунктом 1 Порядку № 332 визначено, що цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 332 (в редакції, що діяла на момент первинного звернення позивача за допомогою) допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка", затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.
Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 р. № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб".
Згідно з пунктом 3 Порядку № 332 (в редакції, що діяла на момент первинного звернення позивача за допомогою) допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей 3000 гривень; для інших осіб 2000 гривень.
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.
Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 332 (тут і надалі - в редакції чинній на час прийняття спірного рішення) якщо отримувач або уповноважена особа повернувся до покинутого місця проживання, виїхав на тимчасове чи постійне місце проживання за кордон або перебуває за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, він зобов'язаний повідомити про такі обставини органу соціального захисту населення/уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/центру надання адміністративних послуг за місцем перебування на обліку або надіслати заяву з використанням засобів поштового/електронного зв'язку (за технічної можливості з накладенням кваліфікованого електронного підпису або використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги").
За наявності технічної можливості отримувач допомоги за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків подає повідомлення про відмову від допомоги засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).
Нарахування та виплата допомоги отримувачу припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо його повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне місце проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.
Відповідно до абзацу 2-3 пункту 8 Порядку № 332 нарахування та виплата допомоги уповноваженій особі або отримувачу припиняється та більше не призначається/поновлюється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо її повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.
Обґрунтованими причинами вважаються службове відрядження, оздоровлення дітей, супроводження дітей під час участі в міжнародних змаганнях або участь у відповідних змаганнях, стажування, навчання, лікування, реабілітація, хвороба особи або члена сім'ї, смерть членів її сім'ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, відвідування закладів охорони здоров'я, судових та правоохоронних органів, через які особа не за власним бажанням могла бути відсутньою за місцем проживання/перебування, що підтверджується документально.
Згідно з пунктом 9 Порядку № 332 уповноважена особа зобов'язана протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поінформувати про це засобами поштового/електронного зв'язку (за технічної можливості з накладенням електронного підпису або використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги") орган соціального захисту населення, уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центр надання адміністративних послуг.
Якщо отримувачів, яким призначено допомогу, відбулися зміни, які впливають на право на отримання допомоги, розмір допомоги перераховується з місяця, що настає за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженої особи або згідно з інформацією, наданою компетентним органом, та/або за результатами проведеної додаткової перевірки рекомендацій, наданих Мінфіном, відповідно до Закону України "Про верифікацію та моніторинг державних виплат". Таку заяву уповноважена особа має право надіслати з використанням поштового або електронного зв'язку органу соціального захисту населення, уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.
Згідно з пунктом 22 Порядку № 332 з метою встановлення права на призначення/продовження виплати допомоги уповноваженій особі/отримувачу Мінсоцполітики передає Мінфіну відповідну інформацію для здійснення верифікації відповідно до Закону України "Про верифікацію та моніторинг державних виплат".
Верифікація здійснюється шляхом перевірки інформації, наданої уповноваженою особою, з урахуванням даних, що обробляються стосовно них в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам, визначеним у цьому Порядку.
За результатами верифікації Мінфіну інформації щодо осіб Мінфіном передаються рекомендації Мінсоцполітики для подальшого завантаження до електронних систем Мінсоцполітики.
Пунктом 23 Порядку № 332 визначено, що для підтвердження актуальності права уповноваженої особи та отримувачів на продовження отримання допомоги Мінсоцполітики щомісяця забезпечує передачу Мінфіну засобами електронної інформаційної взаємодії інформації отримувачів для проведення поточної верифікації відповідно до Закону України "Про верифікацію та моніторинг державних виплат".
За результатами проведеної верифікації отримувачів Мінфіном передаються рекомендації Мінсоцполітики для подальшого завантаження до електронних систем Мінсоцполітики із використанням функціоналу Єдиної системи.
Відповідно до пункту 24 Порядку № 332 у разі успішного проходження верифікації інформації отримувачів допомога продовжується автоматично із використанням функціоналу Єдиної системи.
У разі виявлення невідповідності вимогам цього Порядку за результатами верифікації та відомостей, відображених в Єдиній системі, в Єдиній системі формується відповідний статус із зазначенням критеріїв, наведених у пунктах 7, 7-1 і 8 цього Порядку, які порушено. За наявності технічної можливості інформація про підстави відмови у призначенні/ продовженні виплати допомоги та порядок оскарження рішення повідомляється уповноваженій особі або отримувачам із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи, засобами мобільного зв'язку або органу соціального захисту населення, який призначає допомогу на проживання, шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/електронного зв'язку.
У разі надання Мінфіном за результатами верифікації рекомендацій щодо уточнення окремих даних для визначення права внутрішньо переміщеної особи на призначення/продовження виплати допомоги відповідні рекомендації засобами Єдиної системи передаються органу соціального захисту населення, який призначив допомогу. Орган соціального захисту населення опрацьовує рекомендації, надані за результатами верифікації засобами електронних систем Мінсоцполітики, та у разі виявлення відповідності отримувачів будь-якому з критеріїв, визначених пунктами 7, 7-1 і 8 цього Порядку, припиняє виплату з місяця, що настає за місяцем виникнення обставин, що впливають на право отримання допомоги.
Повідомлення про прийняте рішення та порядок його оскарження надсилаються за технічної можливості із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи засобами мобільного зв'язку або органом соціального захисту населення, який призначає допомогу на проживання, з використанням засобів поштового/електронного зв'язку.
У разі незгоди з відмовою у призначенні допомоги отримувач може подати підтвердні документи органу соціального захисту населення або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи.
Орган соціального захисту населення після звернення отримувача із підтвердними документами, які спростовують виявлені критерії, визначені пунктами 7, 7-1 і 8 цього Порядку, приймає рішення про призначення/відмову у призначенні допомоги та рекомендує отримувачу звернутися до володільця інформації для внесення відповідних змін до державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством.
Як уже встановлено судом, з 30.04.2022 позивач отримувала в Управлінні соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради допомогу внутрішньо переміщеним особам на проживання.
Відповідно до інформації, наданої Державною прикордонною службою України, позивач 30 червня 2024 року виїхала за межі України та повернулася 23 серпня 2024 року, що підтверджується копією листа ДПСУ від 27 листопада 2024 року № 19-82369/18/24.
Пунктами 6 та 8 Порядку № 322, встановлено, що у разі перебування внутрішньо переміщеної особи за кордоном більше ніж 30 календарних днів поспіль (за винятком поважних причин), виплата допомоги припиняється та більше не призначається/поновлюється.
Оскільки, термін перебування позивача за кордоном у липні 2024 року перевищив допустимий, управління соціального захисту населення припинило виплату допомоги на проживання з листопада 2024 року.
Внаслідок перевищення допустимого терміну перебування за кордоном, позивачу було надміру виплачено допомогу на загальну суму 9000,00 грн. за період з серпня по жовтень 2024 року.
Разом з тим, 07 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради із заявою про припинення виплати допомоги у зв'язку з її перебуванням за межами України.
Однак уже 08.11.2024 вона повторно звернулася до того ж органу з заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Суд зазначає, що позивач не надала до вказаної заяви жодних обґрунтованих пояснень щодо причин перебування за межами України понад 30 календарних днів, які могли б бути розглянуті Управлінням соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради як підстава для продовження нарахування та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Зокрема, до заяви та матеріалів справи не долучено жодних документів, які б підтверджували наявність обставин, передбачених Порядком № 322 як обґрунтовані причини перебування за кордоном понад встановлений строк, таких як: службове відрядження, лікування, стажування або інші поважні підстави, передбачені законодавством.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо припинення виплати позивачу допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01 листопада 2024 року є правомірними, обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради (пр-т. Космонавтів, 30, м. Вінниця, 21020, ЄДРПОУ 38782790).
Суддя Свентух Віталій Михайлович