про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
26 серпня 2025 р. Справа № 120/11672/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно сплаченого грошового забезпечення в сумі 105530,50 гривень
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно сплаченого грошового забезпечення в сумі 105530,50 гривень.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суд з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року №4059-IX визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 гривень.
Водночас, частиною 3 статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
В межах даного позову позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача вартість завданих збитків у сумі 105530,60 грн.
Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, при зверненні до суду з цим позовом в електронній формі позивач мав би сплатити судовий збір в сумі 2422,40 грн. (3028 грн. х 0,8) та додати відповідні докази про оплату судового збору до матеріалів справи.
Однак, до матеріалів позовної заяви не додано документу про сплату судового збору.
Відтак, в порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Тому, передумовою вирішення питання про дотримання позивачем строків звернення до суду є оцінка характеру спірних правовідносин з метою визначення категорії спору.
Правова оцінка зазначеному питанню надана Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13.02.2019 у справі № 636/93/14-ц, від 05.12.2018 у справі № 11-892апп18 та від 12.12.2018 у справі № 14-481цс18. Зміст висновку суду касаційної інстанції полягає у наступному: "спір за позовом військової частини до військовослужбовця (у тому числі звільненого зі служби) підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби".
Отже, з огляду на те, що відшкодування шкоди за даним позовом пов'язано із зобов'язанням, яке виникло під час проходження особою (відповідачем) публічної служби, до спірних правовідносин застосуванню підлягає саме місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Саме такий висновок зроблено Верховним Судом і в ухвалі від 29.05.2020 у справі №620/2818/19.
Так, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини кошти з грошового забезпечення в сумі 105530,60 грн..
При цьому, як слідує зі змісту позовної заяви, про порушення своїх прав позивач дізнався, і як зазначено у позові, матеріалах службового розслідування, з рапорту начальника фінансово економічної служби в/ч НОМЕР_1 від 11.01.2024 згідно якого, стало відомо, що ОСОБА_1 нараховувалось і виплачувалось грошове забезпечення надмірно в сумі 105530,60 грн., так як він залишив самовільно військову частину.
Таким чином, саме з 11.01.2024 позивач був обізнаний про порушення своїх прав, а відтак, з того часу для нього розпочався строк на звернення до суду з відповідним позовом.
Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся 20.08.2025, тобто, з суттєвим пропуском місячного строку звернення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду, однак не додав до матеріалів позову заяви (клопотання) про його поновлення та докази поважності причин його пропуску, як це передбачено вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, в порядку усунення даного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного із наданням доказів поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву військової частини НОМЕР_1 належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків, зазначених у цій ухвалі.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно сплаченого грошового забезпечення в сумі 105530,50 гривень залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом
Суддя:
Секретар: