м. Вінниця
25 серпня 2025 р. Справа № 120/11604/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії
19.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, встановлено, що позовна заява не відповідає таким вимогам, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
В свою чергу, частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 року у справі №362/643/21: "Для визначення юрисдикції суду у спорі з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження чи звільнення суд має встановити, чи проходила особа публічну службу, а також, у зв'язку з чим - прийняттям, проходженням або звільненням - виник спір (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 712/5476/19 (пункт 47)).
Публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України у чинній редакції).
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина перша статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Отже, військова служба є різновидом служби публічної. Тому спори з приводу проходження військової служби, зокрема з приводу соціального захисту військовослужбовців (включно зі спорами з військовими частинами щодо реалізації гарантій забезпечення військовослужбовців житловими приміщеннями), належать до юрисдикції адміністративних судів".
Відповідно до приписів частини 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Так, у позовній заяві позивач зазначає, що листом від 26.05.2025 року № 642/вих3ВГ/1319 відповідач відмовив у задоволенні рапорту від 15.05.2025 року, повідомивши, що до рапорту про звільнення за сімейними обставинами не надано доказів того, що ОСОБА_2 дійсно потребує здійснення постійного догляду.
Тобто, позивач звернувся із рапортом про звільнення з військової служби 15.05.2025 року, а листом від 26.05.2025 року № 642/вих3ВГ/1319 відповідач відмовив у задоволенні рапорту від 15.05.2025 року.
Водночас, з адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 19.08.2025 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, визначеного частиною 5 статті 122 КАС України.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, в порушення зазначених вище положень, до матеріалів позовної заяви не додано клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.
Отже, позивачу необхідно подати заяву із зазначенням поважних причин пропуску строку на звернення до суду, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Водночас, згідно із частиною 4 статті 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Згідно з частиною 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Суд звертає увагу позивача на те, що при зверненні до суду з позовом зобов'язаний надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а у разі неможливості надання позивачем таких доказів, він зобов'язаний надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання таких доказів та у разі неможливості самостійно надати докази за необхідності заявити клопотання про їх витребування.
В даному ж випадку, до позовної заяви позивачем не додано рапорту від 15.05.2025 року у задоволенні якого відповідач листом від 26.05.2025 року № 642/вих3ВГ/1319 відмовив.
Натомість до позовної заяви позивачем додано рапорт від 24.07.2025 року.
Суд зауважує, що у разі необхідності вирішення питання витребування доказів, позивачу необхідно оформити та подати до суду окреме належним чином обґрунтоване клопотання відповідно до вимог статей 80, 166-167 КАС України.
Таким чином, всупереч приписам КАС України до позовної заяви позивачем не надано доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду:
- доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги або належним чином обґрунтоване клопотання про витребування доказів, оформлене відповідно до вимог статей 80, 166-167 КАС України;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України, із наданням відповідних доказів поважності причин пропуску такого строку
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дончик Віталій Володимирович