Справа № 766/4430/25
н/п 2/766/8576/25
14.08.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: Майдан С.І.,
за участю секретаря: Кирпиченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ТОВ "ФК Фінтраст Капітал" звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 мотивуючи позов тим, що 10.09.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3969823 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 4 000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав. 24.05.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу №24/05/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача. Відповідача було належним чином повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором. Таким чином, до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу від 24.05.2024 року №24/05/2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 3969823 від 10.09.2023 року у розмірі 24 400,00 грн, з якої: заборгованість з тіла кредиту - 4 000,00 грн; заборгованість за процентами - 20400,00 грн. Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування на нове ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал». Позивачем, в межах строку дії договору, у період з 25.05.2024 року по 04.09.2024 року (103 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 8240,00 грн. На підставі вкладеного позивач просить стягнути з відповідача на свою користь загальну заборгованість за кредитним договором у розмірі 32640,00 грн, та понесені судові витрати.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10.04.2025 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.08.2025 року ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позові просив розглядати справу у його відсутність, просив позов задовольнити в повному обсязі. Надав згоду на ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст.280, 281 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
10.09.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 3969823 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого сума кредиту (загальний розмір) складає 4000,00 грн (п. 1.2. Кредитного договору); строк кредиту 360 днів (п. 1.3 договору), з 10.09.2023 року по 04.09.2024 року, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.
Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису та відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів ст. 11 ЦК України, виникли права та обов'Язки, які витікають із кредитного договору.
Відповідно до реквізитів договору № 3969823 від 10.09.2023 року, укладений між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А910».
Відповідно до п. 2.1 Договору ТОВ «Лінеура Україна» надала позичальнику кредит у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи.
Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору, здійснено шляхом перерахування на банківську картку, яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера.
Укладаючи Кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах: 1.4.1. стандартна процентна ставка становить 2,00 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.
Відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту.
Станом на 24.05.2024 року, згідно наданого розрахунку заборгованості за договором № 3969823 від 10.09.2023 року у період з 10.09.2023 року по 24.05.2024 року включно первісним кредитором були нараховані проценти за користування грошовими коштами на загальну суму 20400,00 грн.
За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредитору є належним виконанням.
П. 5.1.3 договору передбачено, що ТОВ «Лінеура Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача.
24.05.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу №24/05/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача.
Згідно вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст.1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст.1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного Договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.
Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування на нове ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал», про що внесені відомості в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Станом на 24.05.2024 року, згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача, у зв'язку з неналежним невиконанням зобов'язання, за договором № 3969823 від 10.09.2023 року становить у розмірі 24 400,00 грн, з якої: заборгованість з тіла кредиту - 4 000,00 грн; заборгованість за процентами - 20400,00 грн.
Відповідно до умов строк дії договору №3969823 від 10.09.2023 року становить 360 днів, з 10.09.2023 року по 04.09.2024 року.
Станом на дату укладання договору факторингу від 24.05.2024 року №24/05/2024, строк дії договору №3969823 від 10.09.2023 року не сплив.
Позивачем нараховані проценти за 103 календарних днів за період з 25.05.2024 по 04.09.2024 року в межах строку дії договору: 4 000,00 грн*2,00%= 80 грн *103 календарних днів, у розмірі 8240,00 грн.
Відповідачем, всупереч положенням ст. 12, 81 ЦПК України не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання ним своїх зобов'язань та спростування вимог позивача.
Таким чином, суд вважає, що належними та допустимими доказами було доведено те, що відповідач у повному обсязі не виконав взяті на себе зобов'язання та не сплатив борг в повному обсязі за кредитним договором, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат у розмірі 10 000,00 грн, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копія Договору про надання правової (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 року, укладеного між адвокатом Столітнім М.М.. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»; рахунок на оплату №7089-13/03-2025 від 13 березня 2025 р; копія Акту № 7089 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 13.03.2025 року до Договору про надання правничої (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 року.
Відповідно до умов Договору про надання правової (правничої) допомоги № 10/12- 2024 від 10.12.2024 року, укладеного між сторонами, викладених в п. 4.6., факт наданих послуг підтверджується Актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Сторонами також були погоджені умови оплати за зазначеним Договором, відповідно до п. 4.6 Клієнт здійснює оплату за надані послуги згідно Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішення суду по справі законної сили.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 вказаного Кодексу), тобто, коли у сторони виникло зобов'язання за умовами договору з оплати адвокатських послуг.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України). Тобто суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020.
У розумінні ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки стороною відповідача не подано до суду заперечень щодо вимог сторони позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу саме в такому розмірі, то суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесені витрати на правовову допоомгу у розмірі 10 000,00 грн.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витратина правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Керуючись ст. 11, 14, 16, 141,526, 530, 611, 615, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 141, 258, 259, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» (03150, місто Київ, вул.Загородня, будинок 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за договором споживчого кредиту № 3969823 від 10.09.2023 року у розмірі 32640,00 грн, з яких: заборгованість з тіла кредиту - 4 000,00 грн; заборгованість за процентами - 20400,00 грн; нараховані проценти за 103 календарних днів у розмірі 8240,00,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» (03150, місто Київ, вул. Загородня, будинок 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822) судовий збір в розмірі 2422,40 грн, та витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області в порядку ст. 355 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.І. Майдан