Справа № 766/12745/25
н/п 2-а/766/442/25
про залишення позову без руху
21.08.2025 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Рядча Т.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
19.08.2025 року представник позивача подав до суду позов до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог вказав, що 01.06.2025 року позивач був зупинений екіпажом патрульної поліції по вул. І.Богуна в м. Херсон для перевірки документів. Позивач керував транспортним засобом «ALFA ZCCOF» , який є мопедом та відноситься до категорії «А». 09.06.2004 року позивач отримав посвідчення водія серії НОМЕР_1 яким йому дозволено керувати транспортними засовами категорії «А» - мотоцикли. При зупинці поліцейськими позивач не мав при собі посвідчення водія та не пред'явив документ поліцейському. Постановою серії БАД №476001 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії. Позивач вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за відсутності події та складу правопорушення, оскільки право керувати транспортним засобом від отримав 09.06.2004 року.
Разом з позовною заявою представник позивача подав до суду клопотання про поновлення строків на оскарження постанови. В клопотанні представник позивача вказав, що при розгляді справи поліцейським повідомлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, тобто за непред'явлення посвідчення водія. Оскаржувану постанову позивач не отримав, а тому був упевнений, що він був притягнутий до адміністративної відповідальності за непред'явлення водійського посвідчення, а не за відсутність права на керування транспортним засобом. Про суть пред'явленого обвинувачення позивач дізнався, коли отримав оскаржувану постанову з автоматизованої системи виконавчого провадження. Оскаржувана постанова була направлена на виконання 15.07.2025 року, тож представник позивача вважає, що умисне введення в оману поліцейським позивача щодо суті пред'явленого обвинувачення стало причиною пропуску на оскарження.
була винесена постанова №001/5 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП. 19.05.2023 року позивач при розрахунку в магазині карткою дізналась, що її рахунок заблоковано по причині стягнення штрафу. 23.05.2023 року адвокатом Петряєвим В.В. до відповідача направлено запит з метою отримання документів, на підставі яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності. Оскаржувану постанову позивач отримала 25.05.2023 року. При розгляді справи позивач присутня не була. Вказав, що строк на оскарження постанови пропущений з поважної причини та просив його поновити.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Частиною 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження судового рішення з поважних причин.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
В обґрунтування наявності підстав для поновлення строку звернення до суду представником позивача зазначено, що про прийняття оскаржуваної постанови позивачу стало відомо лише 19.05.2023 року.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду у визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Судом встановлено, що постанова про адміністративне правопорушення від 01.06.2025 серії БАД №476001 містить підпис позивача як особи, відносно якої його постановлено. Отже, позивач знав, що відносно нього ухвалена постанова, в якій зазначено суть правопорушення, але жодних дій, спрямованих на те, щоб оскаржити її не вчинив.
Згідно ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Враховуючи, що суд не вважає причину пропуску строку з позовом до суду, поважною, вважає необхідним, надати можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з праві людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушення права на справедливий суд (рішення у справі Станков проти Болгарії від 12 липня 2007 року).
Керуючись 122, 123, 186,171, 286, 288, 289КУпАП,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу строк 10(десять)днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме вказати інші причини поважності пропуску звернення до суду.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не підлягає оскарженню.
СуддяТ. І. Рядча