Справа № 591/4323/23
Провадження № 1-кп/591/163/23
26 серпня 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в Зарічному районному суді м. Суми кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, із середньою освітою, громадянина України, працюючого водієм КП СМР «Електроавтотранс», проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого
за ч.2 ст. 286 КК України
Так, 10 лютого 2023 року, близько 20 год. 40 хв., ОСОБА_7 , керуючи автобусом «ATAMAN A-092H6», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись в м. Суми по вул. Харківська в напрямку вул. Лінійна, перебуваючи в районі будинку № 58А, перевищив допустиму та безпечну швидкість руху за умовами видимості проїзної частини в темну пору доби, зневажив безпекою дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку та технічний стан транспортного засобу, порушив пункти 12.2, 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України, порушення яких знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП, при виявленні небезпеки для руху у вигляді пішохода, якого він об'єктивно міг виявити, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості руху транспортного засобу аж до повної його зупинки, що призвело до наїзду на пішохода ОСОБА_8 , який в порушення вимог пунктів 4.7, 4.8 та 4.14 «а», «б» Правил дорожнього руху України, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, перетинав проїзну частину поза межами пішохідного переходу зліва направо відносно напрямку руху автобуса, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8 .
Свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при зазначених обставинах ОСОБА_7 в судовому засіданні визнав повністю та дав пояснення аналогічні вище викладеному.
Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_7 доведена в повному обсязі та його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.
При призначенні ОСОБА_7 виду і міри покарання суд враховує ступінь тяжкості та обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також ту обставину, що ДТП також частково виникла з вини самого потерпілого.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_7 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування збитків потерпілому.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_7 , судом не встановлено.
Ті обставини, що ОСОБА_7 є раніше не судимою особою, скоїв злочин не навмисно, визнав вину та повідомив про всі обставини кримінального правопорушення, відшкодував збитки потерпілому, в судовому засіданні щиро каявся, після скоєння злочину за спливом тривалого часу не притягувався до кримінальної відповідальності, свідчать про щире каяття ОСОБА_7 та можливість його виправлення без відбування покарання.
Враховуючи тяжкість та характер вчиненого злочину, інші зазначені вище обставини справи, факт відшкодування шкоди, позиції прокурора та потерпілого, які просили застосувати ст. 75 КК України, суд вважає необхідним у зв'язку з наявністю кількох обставин, що пом'якшують покарання, з урахуванням особи обвинуваченого, призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальних розмірах без позбавлення права керування транспортними засобами та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, на підставі пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на нього обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, так як це покарання буде необхідним і достатнім для її виправлення.
Крім того потерпілий ОСОБА_5 звернувся із позовом до КП СМР «Електроавтотранс» про стягнення 269600 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Позов мотивував тим, що загиблий є його батьком, ДТП сталася з вини ОСОБА_7 який є працівником КП СМР «Електроавтотранс», джерело підвищеної небезпеки також належить відповідачу, внаслідок ДТП він зазнав душевних страждань внаслідок втрати близької йому людини.
В судовому засіданні представник потерпілого позов підтримав.
Згідно з поданим запереченням КП СМР «Електроавтотранс» просило зменшити розмір моральної шкоди із врахуванням вимог ст. 1193 ЦК України, наявністю вини у ДТП самого постраждалого, який перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння порушив ПДР та перетинав проїзну частину поза межами пішохідного переходу.
Правовідносини, що складися між сторонами, врегульовані ст.ст. 1166, 1168, 1172, 1187 ЦК України.
В судовому засіданні встановлено, що працівником КП СМР «Електроавтотранс» ОСОБА_7 під час виконання своїх трудових обов'язків скоєно кримінальне правопорушення, що спричинило смерть ОСОБА_8 , у зв'язку зі смертю останнього потерпілий ОСОБА_5 зазнав душевних страждань внаслідок втрати близької йому людини. Вказані обставини не оспорюються цивільним відповідачем. Тому наявні підстави для стягнення моральної шкоди на користь потерпілого.
Таким чином, враховуючи обставини, встановлені у ході розгляду справи, враховуючи ту обставину, що ДТП частково виникла внаслідок неправомірних дій самого постраждалого, з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, з огляду на нематеріальний характер моральних страждань та відсутність чітких критеріїв майнового вираження душевного болю, суд прийшов до переконання, що, доведеним розмір моральної шкоди є у розмірі 200 000,00 грн, який підлягає стягненню у цьому розмірі.
Питання про речові докази та процесуальні витрати суд вважає необхідним вирішити згідно з вимогами ст.ст. 100 та 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України,
Визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки без позбавлення права керування транспортними засобами.
Керуючись ст. 75 КК України від призначеного основного покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_7 звільнити з випробуванням, призначивши іспитовий строк 1 рік.
На підставі пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_7 процесуальні витрати за проведення експертиз на користь держави в розмірі 23898,20 грн.
Стягнути з КП СМР «Електроавтотранс» на користь ОСОБА_5 200000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Скасувати арешт майна, а саме автобусу «ATAMAN A-092H6», пари калош, шапки та ліхтарика, накладений ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 17.02.2023.
Речові докази після набрання вироком законної сили, а саме: автобус «ATAMAN A-092H6», р.н. НОМЕР_1 - залишити у розпорядженні власника КП СМР «Електроавтотранс»; пару калош, шапку та ліхтарик - повернути потерпілому ОСОБА_5 .
На вирок суду може бути подана апеляція протягом 30 діб з моменту його проголошення до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1