Ухвала
25 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 289/2577/21
провадження № 51-3303ск25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 червня 2024 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 19 травня 2025 року і
Вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 червня 2024 року визнано винуватим та призначено покарання ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 152 КК у виді позбавлення волі на строк 14 років, за ч. 2 ст. 156 КК у виді позбавлення волі на строк 6 років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Вирішено інші питання, визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 19 травня 2025 року вирок місцевого суду залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, захисник подав на них касаційну скаргу.
Суд перевірив касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК та встановив, що її подано із порушенням п. 4 ч. 2 названої статті.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді кримінального провадження в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК), невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка її подає, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для його скасування, які, на її думку, були допущені судом під час винесення судового рішення, навести конкретні аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Захиснику необхідно врахувати те, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
У касаційній скарзі захисник стверджує про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність у цьому провадженні, однак не вказує про який із інкримінованих злочинів йде мова та з яких мотивів він вважає, що цей складі кримінально караного діяння відсутній у діях засудженого.
У той же час захисник посилається на відсутність доказів винуватості засудженого, що не узгоджується із вимогою захисника у касаційній скарзі про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
Сторона захисту не вказує, які конкретно аргументи апеляційної скарги захисника не було належним чином розглянуто апеляційним судом з огляду на те, що аргументи касаційної скарги захисника аналогічні тим, які було наведено ним перед апеляційним судом та яким цей суд надав оцінку в оскаржуваній ухвалі.
У касаційній скарзі захисник формально зазначає про допущення апеляційним судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та не обґрунтовує їх.
Також сторона захисту наводить аргументи про суворість призначеного покарання, хоча стверджує про відсутність у діянні засудженого складу інкримінованого кримінального правопорушення.
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Якщо суд касаційної інстанції відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК встановив, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, то він постановляє ухвалу про залишення її без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 червня 2024 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 19 травня 2025 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - сім днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що касаційна скарга, залишена без руху, повертається, якщо особа не усунула її недоліків в установлений судом строк.
Копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху надіслати захиснику.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3