25 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 761/13344/20
провадження № 51 - 1751 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 квітня 2025 року про повернення заяви про перегляд вироку Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року за нововиявленими обставинами,
встановив:
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2022 року ОСОБА_4 засуджено за ст. 190 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від призначеного покарання зі встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та покладено на нього певні обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Вироком Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, ОСОБА_5 задоволено, вирок місцевого суду скасовано в частині призначення покарання, ухвалено в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_4 призначено за ст. 190 ч. 2 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Постановою Верховного Суду від 22 жовтня 2024 року вказаний вирок змінено, ОСОБА_4 пом'якшено призначене йому за ст. 190 ч. 2
КК України покарання до 2 років позбавлення волі.
До Київського апеляційного суду звернувся засуджений ОСОБА_4 із заявою про перегляд вироку Київського апеляційного суду від 12 березня 2024 року за
нововиявленими обставинами, за результатами розгляду якої ухвалою Київського апеляційного суду від 23 квітня 2025 року йому повернуто вказану заяву.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд ухвали апеляційного суду
в касаційному порядку.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427
КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення
її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того,
у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа,
яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону,
що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, допущені судом при його винесенні, навести конкретні докази і аргументи
в обґрунтування кожної позиції.
Так, в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України засуджений у своїй касаційній скарзі, хоч і зазначає про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, проте не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ст. 438 ч. 1, ст. 412 цього Кодексу, з урахуванням того, що оскаржуваною ухвалою повернуто його заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ст. 427 ч. 3 КПК України якщо особа не бажає брати участі
у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, проте зі змісту касаційної скарги не вбачається думка особи щодо бажання чи небажання брати участь у касаційному розгляді.
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання
про відкриття касаційного провадження.
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 без руху.
Встановити засудженому ОСОБА_4 п'ятнадцятиденний строк
для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3