Справа №523/17519/25
Провадження №1-кс/523/5364/25
26 серпня 2025 року Пересипський районний суд міста Одеси в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
слудчого - ОСОБА_5
підозрюваної - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі клопотання слідчого СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 22025160000000478 від 25.08.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у відношенні
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка має середню-технічну освіту, одружена, зі слів виховує двох неповнолітніх дітей 2010 та 2013 років народження, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженої 09.07.2025 року за ст. 185 ч.4, 75, 76 КК України до 5-ти років позбавлення волі з іспитовим строком на 1-н рік,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України,-
Слідчий СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_5 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025160000000478 від 25.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України, звернувся до Пересипського районного суду міста Одеси з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у відношенні ОСОБА_6 .
Відповідно до даного клопотання, громадянка України ОСОБА_6 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у невстановлені час та місці, але перебуваючи на території м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, маючи умисел на незаконне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контрою попередньо придбаної, особливо небезпечної психотропної речовини - а-PVP (солі), тобто «а-піролідинопентіофенон», помістила її у п'ять поліетиленових пакунків, які обмотала в прозору поліетиленову плівку та обтягнула ліпкою стрічкою «скотчем», які додатково загорнула в особистий одяг та помістила на дно своєї сумки з надписом «NIKE» під іншими особистими речами та одягом, для подальшого безперешкодного проходження митного і прикордонного контролю, а також для ускладнення виявлення цієї особливо небезпечної психотропної речовини співробітниками правоохоронних органів.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, переслідуючи мету здійснити контрабанду особливо небезпечної психотропної речовини, ОСОБА_6 , 24.08.2025, знаходячись в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, в якості пасажира сіла на рейсовий автобус сполученням «місто Харків Україна -до міста Тбілісі Республіки Грузія» марки «VAN HOOL», ідентифікаційний номером: YE2927SD352D53898, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому в цей же день виїхала з м. Кривий Ріг Дніпропетровської області у напрямку м. Тбілісі Республіки Грузія, зберігаючи при собі попередньо придбану і приховану особливо небезпечну психотропну речовину - а- PVP (солі), тобто «а-піролідинопентіофенон», масою брутто 571 гр. На цьому автобусі, ОСОБА_6 , 24.08.2025 об 23 год. 31 хв., приїхала до міжнародного автомобільного пункту пропуску «Орлівка» митного поста «Придунайський» Одеської митниці Держмитслужби, що розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Орлівка, вул. Паромна дорога, буд. 1, автобус рухався на виїзд з України.
У подальшому, 24.08.2025, після 23 год. 31 хв., ОСОБА_6 , реалізовуючи всій злочинний умисел, будучи обізнаною з порядком перетину митного кордону України, зберігаючи при собі завчасно приховану особливо небезпечну психотропну речовину, вільний обіг якого заборонено - а- PVP (солі), тобто «а-піролідинопентіофенон», масою брутто 571 гр., яка підлягає обов'язковому письмовому декларуванню, повною мірою усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді порушення встановленого законодавством порядку переміщення цієї речовини через митний кордон України, умисно не заявила про наявність її у неї та добровільно не надала до митного огляду.
Однак, цього ж дня, під час проведення прикордонного, митного огляду рейсового автобуса сполученням «місто Харків Україна - до міста Тбілісі Республіки Грузія» марки «VAN HOOL», ідентифікаційний номером: YE2927SD352D53898, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався на виїзд з України до Республіки Грузія, в зоні діяльності міжнародного автомобільного пункту пропуску «Орлівка» митного поста «Придунайський» Одеської митниці Держмитслужби за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Орлівка, вул. Паромна дорога, буд. 1, а саме 24.08.2025, після 23 год. 31 хв. спільною групою співробітниками Одеської митниці Держмитслужби і ДПС України із застосуванням службових собак «Арчі» та «Кеп», в салоні зазначеного автобуса, у пасажирки ОСОБА_6 , виявлено її сумку чорного кольору з надписом «NIKE», в середині цій сумки серед іншого виявлено п'ять поліетиленових пакунків з особливо небезпечною психотропною речовиною а- PVP (солі), тобто «а-піролідинопентіофенон», масою брутто 571 гр., які були обмотані в прозору поліетиленову плівку та обтягнуті ліпкою стрічкою «скотчем» та додатково були загорнуті в особистий одяг, яку вона намагалась незаконно перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, але не змогла перемістити з причин, які не залежали від її волі, оскільки, як вказано вище, 24.08.2025 після 23 год. 31 хв., під час проведення митного контролю, проведеним митним оглядом прихована нею у вищевказаний спосіб особливо небезпечна психотропна речовина була виявлена співробітниками Одеської митниці Держмитслужби, яка за результатами проведеного експрес-тесту «NARK ІІ» представляє собою а-PVP (солі), тобто «а-піролідинопентіофенон».
Відповідно до Таблиці І Списку 2 (Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено) Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 (зі змінами) «а-піролідинопентіофенон» відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
Відповідно до Таблиці невеликих, великих, особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000, особливо великі розміри а-піролідинопентіофенону становить від 15 грам і більше (таблиця 2).
Відповідно частини 5 до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 № 8, незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані.
25.08.2025, об 06 год. 26 хв. ОСОБА_6 , в порядку ст. 208 КПК України, затримано посадовою особою слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області.
У зв'язку з наведеними фактичними обставинами ОСОБА_6 25.08.2025 оголошено про підозру та вручено повідомлення про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305 КК України за ознаками: закінчений замах на контрабанду психотропних речовин в особливо великих розмірах, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, за наступних обставин, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину.
При цьому причетність ОСОБА_6 до вчинення зазначених кримінальних правопорушень підтверджується наступними матеріалами:
- повідомленням ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області про виявлення ознак кримінального правопорушення;
- протоколом огляду місця події від 25.08.2025;
- експрес-тестом «NARK ІІ», який дав позитивний результат на а-PVP (солі), тобто «а-піролідинопентіофенон»;
- протоколом допиту свідка співробітника Державної прикордонної служби України ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту свідка співробітника Одеської митниці ОСОБА_8 ;
- протоколом допиту свідка співробітника Одеської митниці ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту свідка співробітника Одеської митниці ОСОБА_10 ;
- протоколом допиту співробітника СБУ ОСОБА_11 ;
- протоколами допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 - понятих, які приймали участь під час огляду місця події;
- актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу громадян б/н від 24.08.2025;
- повідомленням про протиправне діяння, що містить склад злочину;
- протоколом про порушення митних правил від 24.08.2025;
- іншими матеріалами досудового розслідування.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, зазначивши при цьому, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, може переховуватися від органів досудового розслідування; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинила злочин в період іспитового строку, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, у зв'язку з чим, просив задовольнити клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою.
слідчий підтримав доводи прокурора та просив задовольнити його клопотання.
Захисник та підозрювана просили суд відмовити у задоволенні клопотання, оскільки вважають, що ризики прокурором не доведені, а також враховуючи наявність у підозрюваної 2-х неповнолітніх дітей.
Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню на підставі наступного.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує ризики передбачені ст.177 КПК України, обставини передбачені ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання (за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України, передбачено покарання у вигляді 12 років позбавлення волі), той факт, що підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Фокс Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 (п. 32 справи), а також рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011, Суд зазначив (п.175 справи), що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Таким чином, підстави обрання виключного запобіжного заходу підозрюваному є цілком обґрунтованими, а застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належного виконання останньою покладених на неї процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій.
При цьому, КПК України, не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з'ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.
Переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Зазначений ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обґрунтовується тим, що ОСОБА_14 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до восьми років.
Так, ОСОБА_14 на даній стадії досудового розслідування інкриміновано кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.307 КК України.
Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява № 31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
У зв'язку з чим, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування, здійснити виїзд на непідконтрольну Україні території Херсонської, Запорозької, Луганської, Донецької областей чи АР Крим, або за наявності паспорту громадянина України для виїзду за кордон, взагалі виїхати до іншої країни.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваної у вигляді її можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження.
Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зазначений ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України та обґрунтовується тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії; що всі обставини вчинення кримінального правопорушення на даний час не встановлені.
Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, може надати можливість підозрюваній вчинити зазначені дії з такими речами у кримінальному провадженні, з огляду на викладені обставини.
Ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акта до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Тобто ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань свідками, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.
Враховуючи викладені обставини вчинення кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_6 може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань, тобто є наявним ризик незаконного впливу підозрюваною на таких осіб.
Таким чином, не будучи обмеженою у спілкуванні із свідками, ОСОБА_6 матиме можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності сам або за допомогою третіх осіб впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Стосовно вказаного ризику (як підстави застосування запобіжного заходу, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК), слід зауважити, що застосування запобіжного заходу, який оптимально відповідає конкретним обставинам кримінального провадження, багато у чому визначається характером (властивостями вчиненого злочину), одним з важливіших серед яких є тяжкість пред'явленого обвинувачення. Необхідність врахування даного фактору зумовлена тим, що залежно від неї (тяжкості) залежить покарання, яке обвинувачений зобов'язаний буде понести (у разі визнання його винним). Зокрема, у п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні.
Вказане свідчить про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Взявши до уваги вище викладене, можна дійти висновку, що у разі обрання відносно ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, це не забезпечить виконання ним як підозрюваним, а в майбутньому, вірогідно, й обвинуваченим, покладених на нього ст. 42 Кримінального процесуального кодексу процесуальних обов'язків, та він матиме змогу вчиняти інші злочини.
Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід врахувати такі обставини:
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Кожен з вищезазначених ризиків, знаходить своє підтвердження у зібраних матеріалах, які додані до клопотання та обґрунтовують доводи органів досудового розслідування та прокуратури.
Наявність же ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити одну чи кілька із наведених дій як другу складову підстави обрання запобіжного заходу, означає наявність даних, які свідчать про обґрунтовану ймовірність вчинення ним таких дій.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрювана може ухилитись від слідства.
Вказані дані, у своїй сукупності, свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає, що на даний час більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваної ОСОБА_6 .
Згідно до ч. 4 ст. 183 КПК України - слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 181, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у відношенні ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 23.10.2025 року включно.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 23.10.2025 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя (підпис) ОСОБА_1