Справа № 686/4502/25
Провадження № 2/686/2893/25
25 серпня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Заворотної О.Л.
секретаря судового засідання Сікори Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
встановив:
В лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, в обґрунтування якого вказала, що згідно рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04.02.2019 з відповідача на користь позивачки стягнені аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1000 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Станом на 01.02.2025 року заборгованість по аліментах становила 47 253,63 грн.
Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 47253,63 грн. за період з грудня 2022 року по лютий 2025 року.
07.08.2025 відповідач подав відзив на позов, просить поновити строк для подання відзиву, в позові відмовити.
07.08.2025 позивачка подала відповідь на відзив, де вказала, що квитанції переказів у валюті "євро", не мають жодного стосунку до його заборгованості по ВП НОМЕР_3 (щодо даного питання відповідач вже двічі звертався до Хмельницького міськрайонного суду зі скаргами на дії державного виконавця і в обох випадках йому було відмовлено в задоволенні - Ухвала по справі 686/25400/18 від 30.01.2025; Ухвала по справі 686/25400/18 від 04.08.2025). Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 16.07.2019, чітко вказано з якої дати вказаний документ вступив в законну силу - з 22.03.2019, Постанова видана державним виконавцем Боярчуком О.В. Взагалі не зрозуміло чому відповідач стверджує що виконавче провадження було відкрите 26.05.2023. Аналогічно повною нісенітницею є твердження відповідача що з 26.05.2023 до жовтня 2024 по даному провадженні "жодного руху" не було, відповідачем пропущено строк для подання відзиву на позов, просить відзив залишити без розгляду, позов задовольнити в повному обсязі.
18.08.2025 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, де вказав, що заборгованість по сплаті аліментів повністю погашена.
Позивачка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання 20.08.2025 о 09 год. 45 хв. не з'явився, повідомлений про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку, подав клопотання про розгляд справи в режимі відео конференції, яке ухвалою від 18.08.2025 залишено без розгляду.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
Згідно рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04.02.2019 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 стягнені аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1000грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття
Судом встановлено, що на примусовому виконанні Ізяславського ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 686/25400/18 виданого Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1000 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Постановою державного виконавця від 16.07.2019 ВП № НОМЕР_3 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 686/25400/18 від 03.04.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1000 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Постановою державного виконавця від 24.05.2023 ВП № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 686/25400/18 від 03.04.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1000грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття передано до Ізяславського відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 11.02.2025, виданого Ізяславським ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заборгованість по виконавчому листу 686/25400/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1000грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, за період з жовтня 2018 року по лютий 2025 року становить 47 253,63 грн.
Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За змістом частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Відповідно до статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору судом.
Як передбачено статтею 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що одним із основних обов'язків батьків є матеріальне утримання дитини, тобто забезпечення дитини мінімально необхідними благами, які необхідні для її життя та виховання.
У разі ухилення батьків від виконання зобов'язання утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття суд може присудити з них на користь іншого з батьків або законного представника, з яким проживає дитина, кошти на її утримання (аліменти).
У разі виникнення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), виконавець обчислює її розмір виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.
Один із батьків, із якого присуджені аліменти, зобов'язаний сплачувати їх, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до боржника передбаченої законом відповідальності. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2021 року у справі №636/3546/17).
Неустойка (пеня) може бути стягнута з особи, яка є винною в ухиленні (простроченні) сплати аліментів. Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов'язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов'язків щодо утримання.
У разі несплати аліментів у поточному місяці з 1 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць множиться на кількість днів заборгованості та на 1%. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 січня 2022 року (справа №711/679/21) зазначив, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється втому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії; положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин; в СК України не передбачено як відбувається погашення вимог за грошовим зобов'язанням. Тому в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства, а саме стаття 534 ЦК України; при здійсненні часткових платежів аліментів такі кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла у попередньому місяці (попередніх місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості, на погашення платежу за поточний місяць.
У цій же постанові Верховний Суд виклав правовий висновок про те, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць, оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» (в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України) означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.
З врахуванням вище викладеного вищевикладеного розмір неустойки за період з грудня 2022 року по лютий 2025 року становить за:
12.2022 - 8686,30 грн. (1136,00х1%х762(01.01.2023-01.02.2025)
01.2023 - 8304,16 грн. (1136,00х1%х731(01.02.2023-01.02.2025)
02.2023 - 7986,08 грн. (1136,00х1%х703(01.03.2023-01.02.2025)
03.2023 - 7633,92 грн. (1136,00х1%х672(01.04.2023-01.02.2025)
04.2023 - 7293,12 грн. (1136,00х1%х642(01.05.2023-01.02.2025)
05.2023 - 6940,96 грн. (1136,00х1%х611(01.06.2023-01.02.2025)
06.2023 - 6600,16 грн. (1136,00х1%х581(01.07.2023-01.02.2025)
07.2023 - 6248,00 грн. (1136,00х1%х550(01.08.2023-01.02.2025)
08.2023 - 5895,84 грн. (1136,00х1%х519(01.09.2023-01.02.2025)
09.2023 - 5555,04 грн. (1136,00х1%х489(01.10.2023-01.02.2025)
10.2023 - 5202,88 грн. (1136,00х1%х458(01.11.2023-01.02.2025)
11.2023 - 4862,08 грн. (1136,00х1%х428(01.12.2023-01.02.2025)
12.2023 - 4509,92 грн. (1136,00х1%х397(01.01.2024-01.02.2025)
01.2024 - 4688,46 грн. (1281,50х1%х366(01.02.2024-01.02.2025)
02.2024 - 4502,32 грн. (1336,07х1%х337(01.03.2024-01.02.2025)
03.2024 - 4889,88 грн. (1598,00х1%х306(01.04.2024-01.02.2025)
04.2024 - 4410,48 грн. (1598,00х1%х276(01.05.2024-01.02.2025)
05.2024 - 3915,10 грн. (1598,00х1%х245(01.06.2024-01.02.2025)
06.2024 - 3435,70 грн. (1598,00х1%х215(01.07.2024-01.02.2025)
07.2024 - 2940,32 грн. (1598,00х1%х184(01.08.2024-01.02.2025)
08.2024 - 2444,94 грн. (1598,00х1%х153(01.09.2024-01.02.2025)
09.2024 - 1965,54 грн. (1598,00х1%х123(01.10.2024-01.02.2025)
10.2024 - 1470,16 грн. (1598,00х1%х92(01.11.2024-01.02.2025)
11.2024 - 990,76 грн. (1598,00х1%х62(01.12.2024-01.02.2025)
12.2024 - 495,38 грн. (1598,00х1%х31(01.01.2025-01.02.2025)
01.2025 - 271,66 грн. (1598,00х1%х17 (01.02.2025-1702.2025), а всього 122 139,16грн.
Згідно розрахунку державного виконавця за період з жовтня 2018 року по лютий 2025 року сукупна заборгованість по аліментам становить 47 253,63 грн., а заборгованість за період з грудня 2022 по лютий 2025 року (період за який позивачка просить стягнути неустойку) становить 34 963,57 грн., а тому неустойка не може перевищувати 100% заборгованості за вказаний період, тобто 34 963,57 грн.
Як виснував Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 січня 2021 року (справа №636/3546/17), з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд вправі зменшити розмір неустойки.
Судом встановлено, що відповідач в період з 01.12.2022 по 01.02.2025 не виконував належним чином рішення суду про стягнення аліментів на дитину. Щомісячно відповідач допускав прострочення сплати аліментів, яке обчислюється з 1 числа місяця, що слідує за місяцем, у якому утворилась заборгованість, і до дня погашення ним заборгованості, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка була погашена в травні-червні 2025 року.
Доводи представника відповідача щодо відсутності вини у виникненні заборгованості за аліментами, внаслідок чого на нього не може бути покладений обов'язок зі сплати неустойки, є необґрунтованими, оскільки відповідач протягом усього періоду стягнення аліментів допускав несвоєчасну та не в повному обсязі сплату аліментів.
Щодо доводів відповідача про необхідність врахування переказів як сплату аліментів та здійснення перерахунку заборгованості.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою та третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.
Відповідно до частини восьмої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Згідно із частиною третьою статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Отже, спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів розглядається за заявою заінтересованої особи в окремому порядку (в порядку оскарження дій державного виконавця або шляхом подання позову до суду).
Разом з тим підлягають врахуванню доводи відповідача щодо його сімейного становища, перебування на утриманні ще двоє неповнолітніх дітей.
Враховуючи наведене, та, що стягненню підлягає пеня в розмірі не більше 100 відсотків заборгованості, суд приходить до висновку, що є підстави для задоволення позову частково, та слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 , 15 000 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. до яких належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Представництво та захист позивача ОСОБА_1 здійснював адвокат Самчук Р.І., на підставі договору про надання правової допомоги від 13.02.2025.
Згідно акту надання правничої допомоги від 28.04.2025 зазначено, що загальна вартість наданої правової допомоги становить 8000грн.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21 сформульовано правовий висновок : «…суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони».
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст. 196 Сімейного кодексу України, п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 15 000 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень) та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000грн.
В решті вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Дата складення повного тексту рішення 25.08.2025.
Суддя: