Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/372/25
Провадження № 2/670/251/25
(заочне)
26 серпня 2025 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Мусієнко М.Б.
за участю секретаря судового засідання Корчової А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
22.05.2025 до суду в електронній формі через електронний кабінет надійшов позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 09.04.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-9712900 у формі електронного документа з використанням електронного підпису - одноразового ідентифікатора 74542. Відповідно до умов вказаного договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, у розмірі 9000 грн 00 коп. на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. На виконання умов кредитного договору 09.04.2024 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» на платіжну картку № НОМЕР_1 . Первісний кредитор виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується повідомленням від ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН». Всупереч умов договору № 00-9712900 від 09.04.2024 відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі - 29017 гривень 80 копійок, яка складається з: 9900 грн 00 коп. - сума заборгованості за кредитом; 19117 грн 80 коп. - сума заборгованості за відсотками. 21 жовтня 2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ», як клієнтом, та ТОВ «ФК "ЕЙС"», як фактором, укладено договір факторингу № 21102024-МК/Ейс, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги за кредитним договором № 00-9712900 від 09.04.2024. Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 21102024-МК/Ейсвід 21.10.2024 від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 29017 гривень 80 копійок. На даний час відповідач заборгованість за договором не погашає, тому позивач вимушений з даним позовом звернутися до суду. Позивач просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС"» заборгованість за кредитним договором № 00-9712900 від 09.04.2024 у розмірі 29017 гривень 80 копійок та судові витрати.
Ухвалою судді від 26.05.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення зазначених у ній недоліків.
06.06.2025 представником позивача подано заяву про усунення недоліків, визначених в ухвалі від 26.05.2025.
Ухвалою від 09.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 16.07.2025.
16.07.2025 розгляд справи відкладено на 05.08.2025 у зв'язку із неявкою належним чином повідомленого відповідача у судове засідання.
05.08.2025 розгляд справи відкладено на 26.08.2025 у зв'язку із відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання.
Представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС"» Поляков О.В. у судове засідання 26.08.2025 не з'явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги просив задоволити повністю та проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 відповідно до ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, але втретє не з'явився у судове засідання без поважних причин, не подав відзив на позов, а тому суд вважає можливим відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України вирішити справу на підставі наявних у ній доказів (постановити заочне рішення).
Відтак ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 26.08.2025 постановлено проводити заочний розгляд справи.
Судом встановлено, що 09.04.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-9712900, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора «74542», який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов договору товариство надає відповідачу кредитні кошти у національній валюті у вигляді кредитної лінії у розмірі 9000 грн 00 коп. на умовах, передбачених договором, а відповідач зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені кредитним договором (а.п. 42-46).
Відповідно до п. 1.1.-1.3. спірного договору кредитної лінії кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки передбачені договором. Сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає 9000 грн 00 коп. Тип кредиту - кредитна лінія. Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі потреби. Строк дії кредитної лінії (строк кредитування) 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 04.04.2025, згідно з умовами пункту 3.4. цього договору.
Згідно з п. 1.4. договору позичальник зобов'язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме: на 04 травня 2024 року, та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування). Дати повернення кредиту, періодичні дати оплати процентів та комісії за надання кредиту зазначаються в графіку платежів, який міститься в Додатку 1 до цього договору та є його невід'ємною частиною. У разі, якщо позичальник виконав зобов'язання по сплаті процентів не пізніше наступного дня за днем періодичної дати оплати процентів, то він вважатиметься таким, що виконав свої зобов'язання по сплаті платежу належним чином, а проценти за цим договором продовжуватимуть нараховуватися згідно з умовами цього договору. У разі, якщо позичальник виконає у повному обсязі свої зобов'язання за цим договором по сплаті нарахованих процентів на періодичну дату оплати процентів та поверне повністю суму кредиту не пізніше наступного дня за днем періодичної дати оплати процентів, то вважатиметься, що позичальник повністю достроково погасив кредит.
Відповідно до п. 1.5. договору тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процента ставка складає 2,47% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього договору.
Відповідно до п. 1.6. договорукредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 10,00% від суми кредиту, що складає: 900 (дев'ятсот) гривень 00 копійок, яку позичальник зобов'язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.4. цього договору.
Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки та комісії (у разі її наявності) дорівнює 2,5% (підп. 1.7.1. договору).
Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладання цього договору становить 111959,28% (п. 1.8. договору).
Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладання цього договору становить 89928 грн 00 коп. (п. 1.9. договору).
Відповідно до п. 2.8. договору кредитодавець зобов'язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 09 квітня 2024. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 9000 грн 00 коп. на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 3.4. договору позичальник зобов'язаний здійснити оплату комісії за надання кредиту та повернути суму кредиту в останній день строку кредитування, яка є датою остаточного повернення кредиту, а саме: 04 квітня 2025 року.
Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «74542», що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.п. 54).
Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «37459» (а.п. 52, 53).
Переказ коштів на вказану у договорі карту № НОМЕР_2 здійснено ТОВ «МАКС КРЕДИТ» 09.04.2024 в сумі 9000 грн 00 коп., що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» (а.п. 55-56).
Як вбачається з наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформації та виписки за картковим рахунком відповідача ОСОБА_1 , на ім'я останнього емітовано карту № НОМЕР_3 . 09.04.2024 відповідач отримав на свій рахунок грошовий переказ у розмірі 9000 грн 00 коп. (а.п. 87, 88).
Отже, кредитодавець виконав свої зобов'язання за договором кредитної лінії № 00-9712900 від 09.04.2024 та надав відповідачу кредитні кошті відповідно до умов зазначеного договору.
Згідно з п. 2.1., 2.3. Договору факторингу № 21102024-МК/Ейсвід 21.10.2024, укладеного між ТОВ «ФК "ЕЙС"» (фактор) та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (клієнт), в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно з реєстром, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. З дати відступлення прав вимоги клієнт перестає бути стороною за укладеними договорами, а фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами, згідно з реєстром та набуває всіх прав за ними (а.п. 8- 13, 15, 16).
Відповідно до Реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «МАКС КРЕДИТ», до договору факторингу № 21102024-МК/Ейс від 21.10.2024, відповідач має заборгованість за кредитним договором № 00-9712900 від 09.04.2024 у загальній сумі 29017 гривень 80 копійок (а.п. 17-18).
Відповідно до детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00-9712900 від 09.04.2024 за період з 09.04.2024 по 21.10.2024 ОСОБА_1 має заборгованість, яка складається з: 9000 грн 00 коп. - сума заборгованості за основним зобов'язанням, 19117 грн 80 коп. - сума заборгованості за нарахованими процентами, 900 грн 00 коп. - сума заборгованості за нарахованими комісіями, 4500 грн 00 коп. - штрафні санкції згідно з умовами договору (а.п. 31).
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 00-9712900 від 09.04.2024 за період з 21.10.2024 по 04.05.2025 відповідач має заборгованість в розмірі 33517 грн 80 коп. (а.п. 30).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Водночас, згідно з ч. 2 цієї норми, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, до правовідносин сторін за кредитним договором підлягають застосуванню норми, які регулюють відносини позики, якщо це не суперечить суті кредитного договору.
Стаття 1046 ЦК України передбачає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики в письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами (ч. 1 ст. 207 ЦК України). Відповідно до ч. 2 вказаної статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України (ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитору зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно зі ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, відсотками, що має відображення у виписці з особового рахунку за кредитним договором, тобто відповідач зобов'язання за договором не виконав.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року по справі № 204/224/21 відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 172/410/21, та вказав, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Відповідно до пункту 5 зазначених Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати - витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.
Відповідно до частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.
Сплата одноразової комісії в сумі 900 грн 00 коп. за надання кредиту погоджена з відповідачем, передбачена Договором кредитної лінії № 00-9712900 від 09.04.2024 (п. 1.6.), зазначена в Паспорті споживчого кредиту та включена до орієнтовної загальної вартості кредиту, а тому суд вважає вимогу про її стягнення правомірною.
У зв'язку з порушенням зобов'язань відповідач має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за кредитним договором в сумі 29017 грн 80 коп., яка складається з: 9000 грн 00 коп. заборгованості по кредиту; 19117 грн 80 коп. заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом та 900 грн 00 коп. заборгованості за комісією за надання кредиту.
Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, не подав відзиву на позов, не надав будь яких заперечень проти позову чи доказів на спростування позиції позивача.
Відтак, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 29017 грн 80 коп.
Щодо розподілу судових витрат.
Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати (п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України) та у резолютивній частині рішення зазначається розподіл таких судових витрат (п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС"» поніс судові витрати, що складаються з 2422 грн 40 коп. сплаченого судового збору (а.п. 39).
Згідно з частинами 1-3 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
07.04.2025 між ТОВ «ФК "ЕЙС"» та АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» укладено договір про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 та додаткову угоду № 1 до договору (а.п. 19-22).
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано суду копію акту прийому-передачі наданих послуг, який є невід'ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025, згідно з яким загальна вартість витрат на правничу допомогу складає 7000 грн 00 коп., а саме: складання позовної заяви - 5000 грн 00 коп., вивчення матеріалів справи - 1000 грн 00 коп., підготовка адвокатського запиту щодо відповідача - 500 грн 00 коп., підготовка та подання клопотання про витребування інформації - 500 грн 00 коп. (а.п. 23).
З огляду на умови договору про надання правничої допомоги та інші докази понесених витрат, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу є реальними, підтвердженими матеріалами справи та з урахуванням вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Отже, враховуючи вимоги статті 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача суму судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 2422 грн 40 коп., та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн 00 коп.
На підставі ст. 512, 514, 526, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 223, 263, 265, 282, 284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС"» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9712900 від 09.04.2024 у розмірі 29017 (двадцять дев'ять тисяч сімнадцять) гривень 80 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС"» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.
Стягнути ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС"» витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС"», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005.
Представник позивача: Поляков Олексій Володимирович, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: вул. Рогозівська, буд. 4/16, м. Київ, адреса ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Мар'яна МУСІЄНКО