18.08.2025
Справа №606/1908/24
18 серпня 2025 року м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
- головуючої судді Черніцької І.М.
- за участю секретаря судового засідання Кокітко І.В.
- сторони в судове засідання не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі заяву відповідача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Свірський Тарас Володимирович, про ухвалення додаткового рішення у справі №606/1908/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежна - страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 липня 2025 року у задоволені позову ПАТ «Українська пожежна - страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, відмовлено.
09 липня 2025 року адвокат Свірський Т.В. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та долучив докази на підтвердження понесених вказаних витрат.
18 липня 2025 року представник позивача ПАТ «Українська пожежна - страхова компанія» - Гермаш С.М. подав заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення. Вказав, що представник відповідача не надав попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, відсутній детальний опис робіт адвоката, їх вартість, витрачений час та докази оплати. Також, представник позивача просив врахувати, що розмір витрат відповідача на правову допомогу в сумі 20 000 грн не відповідає критеріям розумності, пропорційності та співмірності з ціною позову - 23575,06 грн, складністю справи та обсягом робіт.
Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволені клопотання.
У судове засідання сторони не з'явився, хоча про час та місце були повідомлені у встановленому законом порядку.
В силу вимог ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, вивчивши матеріали справи та долучені докази, вважає, що підстав для ухвалення додаткового рішення не має, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
В силу вимог ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Враховуючи викладене та принцип розумності, суд вважає, що у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові КЦС ВС від 10.01.2024 у справі №285/5547/2.1.
Як .вбачається з. матеріалів справи, у. відзиві. відповідач. зазначав, що
очікує понести витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 20 000 грн. Однак, доказів на підтвердження понесення таких витрат до завершення розгляду справи суд не подавав.
Рішення у справі ухвалене 03 липня 2025 року.
09 липня 2025 року адвокат Свірський Т.В. подав до суду клопотання про ухвалення додаткового рішення та долучив докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу адвоката, а саме: ордер серії ВО №1055751 від 28 червня 2023 року, договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 24 червня 2022 року, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 08 листопада 2024 року та акт надання - отримання послуг від 07 липня 2025 року.
Обґрунтувань поважності причин не подання таких доказів суду до завершення розгляду справи представник відповідача не подав, хоча вказані докази були у представника станом на 03 липня 2025 року, у тому числі додаткова угода від 08 листопада 2024 року, у п. 2 якої сторони погодили розмір оплати послуг адвоката на суму 20 000 грн, який не залежить від результату розгляду справи.
Адвокат Свірський Т.В. був присутній на кожному судовому засіданні, та ні в судових засідання, ні у поданій заяві не обґрунтував поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення розгляду справи.
При цьому, згідно положень ст. 141 ЦПК, суд вирішує питання про стягнення судових витрат не лише тих, які сторона сплатила, а і тих, які має сплатити у майбутньому у зв'язку з розглядом справи.
Враховуючи наведене, суд вважає, що заяву адвоката Свірського Т.В. про ухвалення додаткового рішення слід залишити без задоволення. Відмовити адвокату Свірському Т.В. у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.
З врахуванням наведеного, суд не вбачає необхідності для задоволення клопотання позивача про витребування у відповідача оригіналу книги обліку доходів і витрат та необхідності зобов'язати відповідача надати витяг з даної книги для долучення до матеріалів справи з метою підтвердження понесених витрат.
Керуючись ст. ст. 13, 133, 141, 246, 260, 263, 270, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Відмовити адвокату Свірському Тарасу Володимировичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуюча суддя І.М. Черніцька