26 серпня 2025 рокуСправа № 495/6397/25
Номер провадження 3/495/2135/2025
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс),
встановила:
20.08.2025 до суду надійшли вказані адмінматеріали.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 425513 від 17.08.2025 ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення із таким формулюванням: 17.08.2025 о 06:00 год. в селі Марозліївка, по вулиці Шкільна, біля будинку 13, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ ТF69Р, д/н/з НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зіз годи водія у встановленомузаконом порядку проводився із застосуванням приладу Alco tester Drager 6810 (2,72 проміле), чим порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу.
У судове засідання 26.08.2025 не з'явився, про дату, час, місце судового розгляду належно повідомлений як під час оформлення адмінматеріалів, що засвідчив власним підписом у протоколі; про поважність причин неявки, відкладення розгляду справи не заявив.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За таких обставин, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 Кодексу, не передбачається обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , який не прибув на судові виклики.
Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил (п.1.3 ПДР). За приписами п. 2.9 А ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законом (пункт 1.9 ПДР України).
Диспозиція частини першої статті 130 Кодексу передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 Кодексу).
Суд з'ясовує усі обставини справи на підставі поданих доказів.
Статтею 251 Кодексу визначено поняття і види доказів у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, яку судом враховано під час розгляду цієї справи.
Відповідно до статті 266 Кодексу огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Вина правопорушника підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 425513 від 17.08.2025; рапортом; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; довідкою виданою начальником сектору АП майором поліції Зарембою Н.; відеозаписом.
Зазначені вище докази не викликають жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Таким чином у суду немає обґрунтованих сумнівів у доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу, яке полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При визначенні виду стягнення суд враховує безальтернативну санкцію частиною першою статті 130 Кодексу і призначає стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно із статтею 40-1 Кодексу, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн, які необхідно стягнути в дохід держави.
Керуючись статтями 26, 33, 40-1, 130, 221, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановила:
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн (сімнадцять тисяч грн) на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Згідно із статтями 307, 308 Кодексу штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення.
Суддя Ю.Ф. Волкова