Березівський районний суд Одеської області
26.08.2025
Справа № 494/1651/25
Провадження № 2/494/830/25
26 серпня 2025 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панчишина А.Ю.,
при секретарі Станілевич А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Березівського районного суду Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
28 липня 2025 року до Березівського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2025 року, вказана справа передана до розгляду судді Березівського районного суду Одеської області Панчишина А.Ю.
ОСОБА_1 , звернувшись з цим позовом до суду, посилалася на те, що між нею та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований 02 січня 2024 року Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №1.
Позивачка познайомилась з відповідачем у 2023 році у засобах Інтернету, стали спілкуватись (вели переписку та телефонували один одному). ОСОБА_2 на той час служив у ЗСУ. Хоча ОСОБА_1 і являється інвалідом з дитинства, однак має неповну середню освіту, добре володіє українською мовою, вільно володіє гаджетами. Позивачці було цікаво спілкуватись з ОСОБА_2 , він був її земляком і в них були спільні знайомі. Згодом відповідач приїхав до позивачки додому, де познайомився ближче з нею та її мамою. Після того як ОСОБА_2 до місця служби, сторони продовжили спілкуватись і, згодом, відповідач запропонував ОСОБА_1 укласти шлюб, на що остання погодилась так як розраховувала створити сім'ю.01.01.2024 року ОСОБА_2 приїхав до позивачки і сказав, що 02.01.2024 року вони повинні поїхати до м. Одеси, де зареєструють шлюб. Після реєстрації шлюбу відповідач привіз позивачку додому та поїхав до місця служби. Після цього ОСОБА_2 став телефонувати ОСОБА_1 все менше, а потім зовсім забув про її існування. Позивачці відомо, що на теперішній час відповідач звільнився з ЗСУ, а її просто використав для цього. Сім'я розпалась. Станом на теперішній час сторони спільне господарство не ведуть, не мають взаємних прав та обов'язків, не мають будь-яких фінансових взаємовідносин та не спілкуються. Кожен живе своїм життям. Сім'я існує лише формально.
Відповідач не бажає надати згоду на розірвання шлюбу. З даного питання позивачка неодноразово зверталась до ОСОБА_2 , до органу РАЦС, пропонувала йому подати відповідну заяву, але відповідач не бажає. Подальше перебування у шлюбних відносинах буде суперечить інтересам позивачки. За таких обставин ОСОБА_1 вважає найкращим припинити шлюбні відносини.
Крім того, позивачка зазначає, що вжиття заходів щодо примирення подружжя відповідно до ст. 111 СК України не виправить стан їх шлюбних відносин, оскільки позивачка категорично не бажає продовжувати з відповідачем сімейні відносини.
На підставі вищевикладеного, позивачка просить розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 31.07.2025 року відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 26.08.2025 року о 13:00 год.
В судове засідання позивачка не з'явилась, 26.08.2025 року представник позивачки подала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, на позовних вимогах наполягають та просять їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву не подав.
За приписами ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши матеріали справи, оцінивши і проаналізувавши докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 3 СК України передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
У судовому засіданні встановлено наступне.
02 січня 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, зареєстрований Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №1.
Від спільного проживання сторони дітей не мають.
Сімейне життя між позивачкою та відповідачем не склалося, сім'я розпалась. Станом на теперішній час сторони спільне господарство не ведуть, не мають взаємних прав та обов'язків, не мають будь-яких фінансових взаємовідносин та не спілкуються. Кожен живе своїм життям.
З питання подачі заяви про розірвання шлюбу 18.07.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Березівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на що їй було рекомендовано вирішити дане питання у судовому порядку, так як відповідач у добровільному порядку ухиляється від звернення до державного органу реєстрації актів цивільного стану з спільною заявою про розірвання шлюбу.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що фактично шлюбні стосунки подружжя припинені, що свідчить про те, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, тому шлюб підлягає розірванню.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Станом на теперішній час спір про поділ майна - відсутній.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Приймаючи до уваги відсутність згоди позивачки на примирення, суд вважає причини, що спонукають ОСОБА_1 наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно ч.1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 9 ч.1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема інваліди I та II груп.
Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 , виданого Пенсійним фондом України 28.04.2021 року, ОСОБА_1 є інвалідом II групи та на підставі п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.
Враховуючи, що позивачку як інваліда ІІ групи звільнено від сплати судового збору, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 3, 24, 104-105,109-114 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10-13, 77-79, 81, 89,133, 137, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовну заявуОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 02 січня 2024 року Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №1.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , судовий збір на користь держави в сумі 1211 гривень 20 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українка, громадянка України, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Березівським РС ГУДМС України в Одеській області 14.08.2014 року, РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Суддя Панчишин А.Ю.