справа № 492/522/25
провадження № 2/492/661/25
Іменем України
26 серпня 2025 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Варгаракі С.М.,
при секретарі судового засідання - Богдан А.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного розглянувши без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
встановив:
Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ») звернулося до суду з зазначеною позовною заявою до відповідачки, в якій просило стягнути з відповідачки заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 91462,34 грн, а також судові витрати. В обґрунтування позову посилається на те, що 21 лютого 2018 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 100984546601, відповідно до якого банк видав позичальниці кредит у розмірі 49860 грн. Також, 17 липня 2018 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3001225320201, відповідно до якого банк видав позичальниці кредит у розмірі 49944,96 грн. Крім того, 16 січня 2019 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3001225320201, відповідно до якого банк видав позичальниці кредит у розмірі 21800 грн. Банк виконав свої обов'язки за кредитними договорами, однак всупереч умовам кредитних договорів відповідачка, не здійснила своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості за кредитами і процентами, чим порушила взяті на себе договірні зобов'язання, у зв'язку з чим у відповідачки перед позивачем виникла заборгованість за кредитним договорами у загальному розмірі 91462,34 грн, яку позивач просить стягнути з відповідачки, оскільки остання ухиляється від добровільного погашення заборгованості.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим у справі визначено суддю Варгаракі С.М.
Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 15 травня 2025 року цивільна справа прийнята до провадження, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін. Відповідачці визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Одночасно, роз'яснено учасникам справи, що відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Вказана ухвала суду була направлена відповідачці за зареєстрованим місцем проживання та вручена відповідачці 10 липня 2025 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до пункту 1 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачка належним чином повідомлена про розгляд цивільної справи, судом надано можливості та достатньо часу ознайомитись з позовною заявою та надати свої заперечення.
У відповідності до статті 178 ЦПК України, відповідачка не скористалася своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін, а тому суд, у відповідності до частини 5 статті 279 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з вимогами частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, у зв'язку з чим, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (а.с. 65-66), відповідачка у справі, 20 лютого 2018 року підписала заяву № 100984546601 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в якій просила відкрити на її ім'я рахунок у гривнях та надати кредитну картку, а також встановити на рахунок кредитний ліміт у розмірі 49860 грн строком на 24 місяці (а.с. 9). У заяві міститься розмір стандартної процентної ставки - 12,00 %, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 2,55 %, розмір орієнтованої загальної вартості кредиту за весь строк користування кредитом 86844,21 грн.
Аналогічні умови містяться у паспорті споживчого кредиту, підписаного сторонами (а.с. 9 зворот).
Позивачем на підтвердження своїх вимог було також надано Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с. 13-24).
Також, 17 липня 2018 року ОСОБА_1 підписала заяву № 1001080554001 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в якій просила відкрити на її ім'я рахунок у гривнях та надати кредитну картку, а також встановити на рахунок кредитний ліміт у розмірі 49944,96 грн (а.с. 6).
Відповідно до паспорту споживчого кредиту, підписаного сторонами, розмір кредитного ліміту становить 49944,96 грн, строк кредитування становить 24 місяці, розмір процентної ставки складає 12 % річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 2,90 %, розмір орієнтованої загальної вартості кредиту за весь строк користування кредитом 91187,45 грн.
15 січня 2019 року ОСОБА_1 підписала заяву № 3001225320201 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в якій просила відкрити на її ім'я рахунок у гривнях та надати кредитну картку, а також встановити на рахунок кредитний ліміт у розмірі 49944,96 грн (а.с. 6).
Відповідно до паспорту споживчого кредиту, підписаного сторонами, розмір кредитного ліміту становить 21800 грн, строк кредитування становить 24 місяці, розмір процентної ставки складає 0,01 % річних, розмір орієнтованої загальної вартості кредиту за весь строк користування кредитом 37498,11 грн (а.с. 10).
Аналогічні умови містяться у паспорті споживчого кредиту, підписаного сторонами (а.с. 10 зворот).
Позивачем на підтвердження надання кредитних коштів надано платіжні інструкції від 20 лютого 2018 року, 17 липня 2018 року, 15 січня 2019 року (а.с. 27 зворот, 28, 28 зворот).
Згідно з випискою по рахунку за період з 17 липня 2018 року по 04 лютого 2025 року, розрахунком заборгованості, наданим позивачем станом на 04 лютого 2025 року за кредитним договором № 1001080554001 від 17 липня 2018 року, заборгованість відповідачки перед позивачем становить 46714,96 грн, із яких: заборгованість за кредитом - 20108,95 грн; заборгованість за процентами - 10784,52 грн; заборгованість за комісією - 15821,49 грн (а.с. 29-30, 35-36).
З наданих позивачем виписки по рахунку за період з 20 лютого 2018 року по 04 лютого 2025 року, розрахунку заборгованості, вбачається, що станом на 04 лютого 2025 року за кредитним договором № 100984546601 від 21 лютого 2018 року, заборгованість відповідачки перед позивачем становить 18880,89 грн, із яких: заборгованість за кредитом - 8049,26 грн; заборгованість за процентами - 4110,90 грн; заборгованість за комісією - 6720,73 грн (а.с. 31-32, 37-39).
Згідно з випискою по рахунку за період з 15 січня 2019 року по 04 лютого 2025 року, розрахунком заборгованості, наданим позивачем станом на 04 лютого 2025 року за кредитним договором № 3001225320201 від 15 січня 2019 року, заборгованість відповідачки перед позивачем становить 25866,49 грн, із яких: заборгованість за кредитом - 14533,76 грн; заборгованість за процентами - 6,88 грн; заборгованість за комісією - 11325,85 грн (а.с. 33-34, 39 зворот-40).
Позивачем на адресу відповідача була надіслана письмова вимога (повідомлення) від 04 лютого 2025 року про наявну заборгованість за вищезазначеними кредитними договорами у загальному розмірі 91462,34 грн та необхідність добровільного виконання зобов'язань, яка залишена відповідачкою без реагування (а.с. 25).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями частини 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 і 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, між сторонами існують зобов'язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору приєднання, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов'язань.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, і повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, то банк має обов'язок підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме такі умови, які ним надані, і не інші.
Тобто положеннями статей 633, 634 ЦК України презюмується, що другий контрагент (споживач послуг банку) може приєднатися лише до тих умов, з якими він ознайомлений.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачкою не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договорів № 1001080554001 від 17 липня 2018 року, № 100984546601 від 21 лютого 2018 року, № 3001225320201 від 15 січня 2019 року. Зазначені договори недійсними не визнані.
Таким чином, за встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність договорів кредиту № 1001080554001 від 17 липня 2018 року, № 100984546601 від 21 лютого 2018 року, № 3001225320201 від 15 січня 2019 року між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ», оскільки банком за допомогою належних доказів доведені обставин, які підтверджують укладення з відповідачкою ОСОБА_1 договору-приєднання з погодженням усіх суттєвих умов, які нею підписані у заявах-приєднаннях, зокрема, суми кредиту, процентів та умов повернення кредитних коштів лише з можливістю договірного списання.
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Положеннями статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що між АТ «ПУМБ» і ОСОБА_1 , відповідачкою у справі, укладені договори комплексного банківського обслуговування, у рамках яких банк надав відповідачці кредити у розмірі 49860 грн, 49944,96 грн та 21800 грн. Заяви № 1001080554001, № 100984546601, № 3001225320201 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб підписані працівниками банку і позичальницею ОСОБА_1 , що свідчить про укладення сторонами договорів у письмовій формі. Ці заяви містить умови щодо розміру кредитного ліміту та реальних процентів.
ОСОБА_1 , відповідачка у справі не виконує зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів, у зв'язку з чим виникла вказана заборгованість.
Згідно з виписками по рахункам за період з 17 липня 2018 року по 04 лютого 2025 року, з 20 лютого 2018 року по 04 лютого 2025 року, з 15 січня 2019 року по 04 лютого 2025 року, розрахунками заборгованості, наданими позивачем станом на 04 лютого 2025 року за кредитним договором № 1001080554001 від 17 липня 2018 року, заборгованість відповідачки перед позивачем становить 46714,96 грн, із яких: заборгованість за кредитом - 20108,95 грн; заборгованість за процентами - 10784,52 грн; заборгованість за комісією - 15821,49 грн (а.с. 29-30, 35-36), за кредитним договором № 100984546601 від 21 лютого 2018 року, заборгованість становить 18880,89 грн, із яких: заборгованість за кредитом - 8049,26 грн; заборгованість за процентами - 4110,90 грн; заборгованість за комісією - 6720,73 грн (а.с. 31-32, 37-39), за кредитним договором № 3001225320201 від 15 січня 2019 року, заборгованість становить 25866,49 грн, із яких: заборгованість за кредитом - 14533,76 грн; заборгованість за процентами - 6,88 грн; заборгованість за комісією - 11325,85 грн (а.с. 33-34, 39 зворот-40).
Будь-яких доказів, які б спростовували проведені позивачем розрахунки заборгованості за вказаними кредитними договорами, відповідачкою до суду не надано.
З огляду на викладене, з врахуванням того, що позивач подав достатньо доказів, які свідчать про взаємовідносини сторін та наявність заборгованості за кредитними договорами, відповідачка належним чином не виконала умови кредитних договорів, допустила прострочення платежів та не подала суду жодних доказів, які б спростували позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 91462,34 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами статті 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідачки також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
На підставі статей 11, 207, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 627, 628, 1049, 1054 ЦК України, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 19, 48, 76-81, 89, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. № 4, м. Київ, поштовий індекс 04070, код ЄДРПОУ: 14282829) заборгованість за кредитним договором № 1001080554001 від 17 липня 2018 року у розмірі 46714 (сорок шість тисяч сімсот чотирнадцять) гривень 96 копійок, із яких заборгованість за кредитом у розмірі 20108 (двадцять тисяч сто вісім) гривень 95 копійок, заборгованість за процентами у розмірі 10784 (десять тисяч сімсот вісімдесят чотири) гривні 52 копійки, заборгованість за комісією у розмірі 15821 (п'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять одна) гривня 49 копійок; заборгованість за кредитним договором № 100984546601 від 21 лютого 2018 року у розмірі 18880 (вісімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 89 копійок, із яких: заборгованість за кредитом у розмірі 8049 (вісім тисяч сорок дев'ять) гривень 26 копійок, заборгованість за процентами у розмірі 4110 (чотири тисячі сто десять) гривень 90 копійок, заборгованість за комісією у розмірі 6720 (шість тисяч сімсот двадцять) гривень 73 копійки; заборгованість за кредитним договором № 3001225320201 від 15 січня 2019 року у розмірі 25866 (двадцять п'ять тисяч вісімсот шістдесят шість) гривень 49 копійок, із яких: заборгованість за кредитом у розмірі 14533 (чотирнадцять тисяч п'ятсот тридцять три) гривні 76 копійок; заборгованість за процентами у розмірі 6 (шість) гривень 88 копійок; заборгованість за комісією у розмірі 11325 (одинадцять тисяч триста двадцять п'ять) гривень 85 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. № 4, м. Київ, поштовий індекс 04070, код ЄДРПОУ: 14282829) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано протягом строку оскарження.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Варгаракі С.М.