18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
26 серпня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/952/25
Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Трейд ЛТД" про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Трейд ЛТД", ідентифікаційний код 41024143, вул. Северинівська, 9, каб. 8, м. Ірпінь, Бучанський р-н, Київська обл., 08205,
до відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Колос", ідентифікаційний код 30145869, вул. Гоголя, 17, с. Драбове-Барятинське, Золотоніський р-н, Черкаська обл., 19842,
про стягнення 3 926 584,34 грн,
До Господарського суду Черкаської області Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіті-Трейд ЛТД" (далі - ТОВ "Сіті-Трейд ЛТД") подано позовну заяву (з урахуванням заяв про усунення недоліків) з вимогою стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Колос" (далі - СТОВ "Агрофірма "Колос") кошти в сумі 3 926 584,34 грн, з яких 3 457 500,92 грн основний борг, 345 750,10 грн штраф, 123 333,32 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 16-06/25 від 16.06.2025 в частині повної поставки товару та неповерненням відповідачем надміру отриманих коштів.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову.
Ухвалами від 14.08.2025 суд залишив позовну заяву ТОВ "Сіті-Трейд ЛТД" без руху та повернув заяву про забезпечення позову ТОВ "Сіті-Трейд ЛТД".
21.08.2025 позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додав заяву про забезпечення позову.
Ухвалою від 22.08.2025 суд повернув заяву про забезпечення позову ТОВ "Сіті-Трейд ЛТД".
25.08.2025 позивач подав заяву про забезпечення позову з вимогою накласти арешт на розрахунковий рахунок відповідача - СТОВ "Агрофірма "Колос" у межах заявленої суми позову 4 026 997,11 грн.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що підставою для звернення з заявою про забезпечення яка подається разом з позовом став той факт, що відповідач СТОВ "Колос" вже більше місяця безпідставно утримує кошти, які отримало від позивача ТОВ "Сіті-Трейд ЛТД", як оплату за поставку товару за договором № 16-06/25. Незважаючи на неодноразові вимоги позивача виконати умови договору належним чином, а в подальшому повернути надміру сплачені кошти, відповідач кошти не повертає.
Той факт, що у розпорядженні відповідача знаходяться належні позивачу кошти у сумі 3 457 500,92 грн, за твердженням позивача, останній не заперечує, що випливає з відповіді на вимогу, але кошти не повертає. Позивач зазначає, що не має наміру блокувати роботу відповідача, але має побоювання, що у випадку задоволення позову не зможе повернути належні йому кошти. Майно за відповідачем не зареєстровано, розмір статутного капіталу становить 1 700 грн. Позивач вважає, що в межах суми заявленої в позові 4 026 997,11 грн, до складу якої входить основний борг 3 457 500,92 грн, пеня - 123 333,32, штраф - 345 750,10 грн, витрати на правничу допомогу - 40 000,00 грн. судовий збір 60 412,77 грн має бути накладений арешт на рахунок відповідача.
Позивач зауважує, що сума основного боргу, яка заявляється до стягнення це є власні кошти позивача, які він фактично перерахував на рахунок відповідача, тому жодного порушення прав відповідача у разі накладання арешту на його рахунок не відбудеться.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України)
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Предметом позовних вимог ТОВ "Сіті-Трейд ЛТД" є стягнення коштів (попередньої оплати) у сумі 3 926 584,34 грн, з яких 3 457 500,92 грн основний борг, 345 750,10 грн штраф, 123 333,32 грн пені.
Як на підставу для забезпечення позову заявник вказує на те, що у розпорядженні відповідача знаходяться належні позивачу кошти у сумі 3 457 500,92 грн, сума основного боргу, яка заявляється до стягнення це є власні кошти позивача, які він фактично перерахував на рахунок відповідача.
Суд бере до уваги, що можливість відповідача у будь-який момент розпорядитися наявними на його рахунках грошовими коштами є беззаперечною, а тому таке розпорядження в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За вказаних умов вимога про надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Така правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч. 4 ст. 236 ГПК України)
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. (ч. 4 ст. 137 ГПК України)
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії. (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/4669/21)
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
У заяві, що розглядається заявник просить накласти арешт на грошові кошти на розрахунковий рахунок відповідача - СТОВ "Агрофірма "Колос" (ЄДРПОУ 30145869, рахунок в АТ КБ "ПриватБанк" UA513052990000026008041601441, юридична адреса вул. Гоголя, 17 с. Драбове-Барятинське, Золотоніський р-н, Черкаська область) у межах суми заявленої у позову - 4 026 997,11 грн.
Щодо співмірності заявлених позивачем заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, суд зауважує, що сума позовних вимог позивача становить 3 926 584,34 грн та складається з: 3 457 500,92 грн основного боргу, 345 750,10 грн штрафу та 123 333,32 грн пені.
З викладеного випливає, що всупереч зазначеному, окрім суми позову, до суми грошових коштів, на які слід накласти арешт, позивач також включив суму сплаченого ним судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову в розмірі 60 412,77 грн та суму витрат на правничу допомогу в розмірі 40 000 грн.
Суд враховує, що позивач надав докази сплати судового збору у розмірі 58 898,77 грн за подання позову і 1 514 грн за подання заяви про забезпечення позову.
Водночас жодних доказів понесення витрат на сплату витрат на правову допомогу позивач не надав, тому, враховуючи, що стягнення таких витрат підлягає окремому доведенню, суд доходить висновку щодо відсутності на час постановлення даної ухвали підстав для накладення арешту в сумі заявленої правничої допомоги.
У вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд зазначає, що арешт має прямо відповідати предмету спору.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, про що неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх судових рішеннях (постанови від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19).
Відтак заява в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми судових витрат (на правничу допомогу) є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню судом, оскільки судові витрати виходять за межі позову, що суперечить ч. 4 ст. 137 ГПК України - заходи мають бути співмірними позову.
Отже, суд дійшов висновку про доведеність позивачем підстав для накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позовних вимог та сплаченого судового збору - 3 986 997,11 грн.
Таким чином в разі вжиття заходів забезпечення буде дотримано принцип співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Суд відзначає, що вжиття відповідних заходів забезпечення позову не матиме наслідком порушення прав відповідача та не призведе до порушення балансу інтересів.
Водночас, існування таких заходів надасть реальну можливість поновлення порушених прав позивача за захистом яких він звернувся до суду у випадку задоволення його позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кюблер проти Німеччини" (заява №32715/06).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 10.12.2019 у справі № 910/18739/16 та ін.).
Таким чином, суд вважає, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову у цій справі з великою ймовірністю ускладнить або навіть унеможливить виконання рішення у даній справі щодо стягнення коштів на користь позивача у разі задоволення позову.
У зв'язку з цим вжиття відповідних заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого станом на момент подання заяви стану, тому відсутні підстави вважати, що права відповідача чи баланс інтересів будуть порушені.
Згідно із ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову та можливість часткового задоволення заяви ТОВ "Сіті-Трейд ЛТД".
На день постановлення цієї ухвали суд дійшов висновку про відсутність необхідності для застосування зустрічного забезпечення.
Керуючись ст. 136-140, 233-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Трейд ЛТД" про забезпечення позову задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Колос" (ідентифікаційний код 30145869, вул. Гоголя, 17, селище Драбове-Барятинське, Золотоніський р-н, Черкаська область, 19842), рахунок в АТ КБ "ПриватБанк" НОМЕР_1 , у межах суми - 3 986 997,11 грн.
В решті заяви відмовити.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті-Трейд ЛТД" (ідентифікаційний код 41024143, вул. Северинівська, 9, каб. 8, м. Ірпінь, Бучанський р-н, Київська обл., 08205).
Боржник: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Колос" (ідентифікаційний код 30145869, вул. Гоголя, 17, селище Драбове-Барятинське, Золотоніський р-н, Черкаська область, 19842).
Ця ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Ухвала про забезпечення позову може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Оригінал ухвали надіслати ТОВ "Сіті-Трейд ЛТД", копію - СТОВ "Агрофірма "Колос".
Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА