8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
25 серпня 2025 року Справа № 922/4376/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
при секретарі судового засідання Пугачові Д.І.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський бізнес-центр "Южний" (вх. № 18868 від 15.08.2025) про виправлення описки у судовому рішенні, подану у справі
за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова (адреса: 61004, м. Харків, вул. М. Конєва, буд. 20; код ЄДРПОУ 02910108)
до 1) Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Конституції, буд. 7; код ЄДРПОУ 04059243); 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський бізнес-центр "Южний" (адреса: 01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 38; код ЄДРПОУ 35467951)
про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору купівлі-продажу
за участю представників сторін:
прокуратури - Клейн Л. В. (службове посвідчення № 072868 видане 01.03.2023);
1-го відповідача - не з'явився;
2-го відповідача - Задворний Ю. В. (ордер серії ВХ № 1088499 від 04.02.2025).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.04.2025 у справі № 922/4376/21, зокрема, повернуто від Харківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Харківський бізнес-центр "Южний" 1486000 грн сплачених на виконання умов договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.06.2021, укладеного між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою “Харківський бізнес-центр "Южний», посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального Качур А.В. (реєстровий № 696).
Зазначене рішення у передбаченому Законом порядку набрало законної сили, у зв'язку з чим, на його виконання судом видано відповідний наказ № 922/4376/21 від 23.07.2025.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський бізнес-центр "Южний" звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою про виправлення описки у судовому рішенні (вх. № 18868 від 15.08.2025), в якій просить суд:
1) виправити описку в абзаці п'ятому резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 09.04.2025 у справі № 922/4376/21, а саме: слова “Повернути від» замінити на слова “Стягнути з»;
2) виправити описку у наказі Господарського суду Харківської області від 23.07.2025 у справі № 922/4376/21, а саме: слова “Повернути від» замінити на слова “Стягнути з».
Зазначена заява обґрунтована з посиланням на неможливість виконання рішення суду без внесення до рішення і наказу відповідних виправлень.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.08.2025 зазначену заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.08.2025.
У судове засідання 25.08.2025 прибули прокурор та представник другого відповідача.
Представник другого відповідача наполягає на задоволенні поданої ним заяви (вх. № 18868 від 15.08.2025).
Прокурор просить суд відмовити другому відповідачу в задоволенні заяви з посиланням на її необгрунтованість.
Перший відповідач у судове засідання 25.08.2025 свого уповноваженого представника не направила, про причини неприбуття суд не повідомила, хоча судом вжито передбачених законом заходів з метою повідомлення останньої про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 328 ГПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
З оглдяу на викладене, суд вважає за необхідне розглядати заяву за відсутності представника першого відповідача, за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши заяву другого відповідача (вх. № 18868 від 15.08.2025), суд зазначає.
Згідно з ч. 1 ст. 328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
На підставі ч. ч. 1-3 ст. 243 ГПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження.
Правила цієї норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного, арифметичного (неюридичного) характеру.
Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Отже, законом передбачені випадки, коли недоліки рішення суду можуть бути усунуті тим самим судом, що його ухвалив. Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у розділових знаках тощо). Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 910/3386/18.
В даному ж випадку другий відповідач просить суд внести виправлення в абзаці п'ятому резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 09.04.2025 у справі № 922/4376/21 та виданому на його виконання наказі Господарського суду Харківської області від 23.07.2025 у справі № 922/4376/21 не через наявність в рішенні та наказі описки або помилки, а через неможливість, на його думку, виконання даного рішення в зв'язку з формулюваннями які вказані в наведених рішенні та виданому на його виконанні наказі.
Однак, зазначені вимоги другого відповідача суперечать положенням ч. 1 ст. 328, ч. ч. 1-3 ст. 243 ГПК України, якими унормовано виправлення помилок та/або описок.
В даному ж випадку помилок та/або описок абзац п'ятий резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 09.04.2025 у справі № 922/4376/21 та виданий на його виконання наказ Господарського суду Харківської області від 23.07.2025 у справі № 922/4376/21 не містять.
При цьому, суд критично ставиться до посилань другого відповідача на нібито неможливість виконання рішення суд в зв'язку з формулюваннями які вказані в наведених рішенні та виданому на його виконанні наказі (зокрема з огляду на повідомлення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання № 78812419 від 11.08.2025), оскільки нормами чинного законодавства передбачено як порядок роз'яснення судових рішень (у випадку виникнення ситуацій які потребують роз'яснень) так і оскарження дій органів виконавчої служби у випадку якщо сторона виконавчого провадження вважає що при примусовому виконанні рішення були допущені порушення вимог чинного законодавства України.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Суд також звертає увагу другого відповідача, що загальні правила щодо правових наслідків недійсності правочинів сформульовані в статті 216 ЦК, у частині першій якої вказано, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
За недійсності правочину взаємне повернення сторонами одержаного за ним (двостороння реституція) є юридичним обов'язком, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (такі висновки наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21 зазначила, що для узгодження викладених раніше висновків з механізмом двосторонньої реституції в цілому необхідно виходити з буквального тлумачення змісту статті 216 ЦК, яке дає підстави для висновку про те, що, якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію. У цьому випадку відповідач є стягувачем у частині рішення про повернення йому переданого ним за недійсним правочином майна або відшкодування вартості.
Зазначене також відображене в рішенні Господарського суду Харківської області від 09.04.2025 у справі № 922/4376/21.
Тобто приймаючи наведені рішення судом враховані висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21 щодо порядку застосування двосторонньої реституції.
Суд також зазначає та враховує, що рішення Господарського суду Харківської області від 09.04.2025 у справі № 922/4376/21 переглядалося в апеляційному порядку за апеляційною скаргою першого відповідача, в т.ч. з підстав застосування двосторонньої реституції.
При цьому Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 рішення Господарського суду Харківської області від 09.04.2025 у справі № 922/4376/21 залишено без змін, а апеляційну скаргу першого відповідача без задоволення.
За таких обставин, в задоволенні заяви другого відповідача (вх. № 18868 від 15.08.2025) про виправлення описки у судовому рішенні та наказі слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 232-235, 243, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський бізнес-центр "Южний" (вх. № 18868 від 15.08.2025) про виправлення описки у судовому рішенні відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в порядку визначеному статтями 255-257 ГПК України та з урахуванням вимог підпункт 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.
Повний текст ухвали підписано 26.08.2025
Суддя О.І. Байбак