8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" серпня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1764/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохоров С.А.
при секретарі судового засідання Кончаренко В.Ю.
учасники справи в засідання не з'явилися
розглянувши у попередньому засіданні заяву АТ "АКЦЕНТ-БАНК" з грошовими вимогами до боржника у справі
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність ОСОБА_1
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.06.2025 було відкрито провадження у справі №922/1764/25 про неплатоспроможність громадянки України - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ).
Також, цією ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражну керуючу Белінську Наталію Олександрівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №190 від 12.02.2013, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса : 21050, м. Вінниця, вул. Миколи Оводова, 38, к. 305).
30.06.2025 здійснено оприлюднення на офіційному веб-порталі Судової влади України (веб-сайті Верховний Суд) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
На адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання неплатоспроможним надійшла заява АТ "АКЦЕНТ-БАНК" (вх. № 17012 від "22" липня 2025 р.) з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 в розмірі 192 572,60 грн, яка складається з 99 227,27 грн заборгованості за кредитом та 93 345,33 грн заборгованості за відсотками, та в розмірі 6 065,00 грн судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст.122 Кодексу, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Так, згідно ч. 1 ст. 45 Кодексу, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи, що заява відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства та подана в межах строків, встановлених ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття заяви до розгляду судом було призначено її до розгляду в попередньому засіданні суду.
Керуючим реструктуризацією грошові вимоги Банку визнані у повному обсязі, відповідно до повідомлення №02-732/4464 від 28.07.2025.
Розглянувши заяву АТ "АКЦЕНТ-БАНК" з грошовими вимогами до боржниці, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.
У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20).
Таким чином для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов'язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред'являються підвищені вимоги.
Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:
- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;
- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;
- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку
Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).
Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).
Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником.
Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.
Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст. 78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).
Дослідивши вимоги заяви, судом було встановлено наступне.
25.09.2019 року ОСОБА_1 (надалі - Боржник) приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (надалі - Умови та Правила), що підтверджується підписаною нею Анкетою заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.
В подальшому, будучи клієнтом Банку та користуючись послугою Банку "Кредитна картка", Боржник скористався додатковою послугою Банку - "Швидка готівка". Відповідно до умов даної послуги, Відповідач з допомогою сервісу "А24" уклав в електронній формі з Банком додатковий кредитний договір № АВН0СТ155101621815223707 (N20.00.0000688312) від 24 травня 2021 року на суму в розмірі 100 000,00 грн. строком на 60 місяців зі сплатою процентів у розмірі 50,00% річних, комісія за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 грн.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом: аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. З Закону України "Про електронну комерцію", електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Номер телефону, на який направлявся одноразовий ідентифікатор між сторонами було погоджено, а саме - його було зазначено особисто відповідачем в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, яку він підписав власноруч.
Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, Подача заявки на кредит здійснюється Клієнтом у відділенні Банку або самостійно через сайт. Банк надає Клієнту паспорт споживчого кредиту, а Клієнт підтверджує ознайомлення з паспортом кредиту в порядку, передбаченому законодавством. Банк приймає рішення про видачу Кредиту на підставі оцінки кредитоспроможності позичальника. У разі прийняття позитивного рішення, Банк надає Позичальнику кредит, розмір якого не перевищує 100 000 грн., Шляхом зарахування коштів на карту Позичальника, емітовану АТ «АКЦЕНТ-БАНК». Термін, термін повернення, розмір кредиту, цілі, відсотки, винагороди, розмір щомісячного платежу, період сплати платежів та інші істотні умови визначені в Заяві Позичальника (далі - Заява), шляхом підписання якого Клієнт і Банк укладають Кредитний договір (далі - Договір). Кредит надається в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені в Заяві терміни. Розмір річної відсоткової ставки дорівнює дванадцяти місячним процентним ставкам. Датою укладення Договору є дата, зазначена в "Заяві позичальника".
АТ "А-БАНК" свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит (перерахував на кредитну картку) у розмірі, відповідно до умов Договору.
Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, Позичальник зобов'язується: Використовувати кредит на цілі, зазначені в Заяві; Погашати кредит в порядку і строки відповідно до Заяви; Сплатити відсотки за користування Кредитом відповідно до Заяви та діючих Умов та Тарифів. Повну оплату відсотків за користування Кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення Кредиту; Оплатити Банку винагороду у строки та в розмірі, які встановлені Тарифами, Заявою і діючими Умовами.
Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, У випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочення, але пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.
Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, Банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов'язань у цілому або в певній Банком частки у разі невиконання Клієнтом та \ або Довіреною особою Клієнта своїх Боргових та інших зобов'язань за цим Договором.
Боржник не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України.
Боржник зобов'язання за вказаним договором не виконав.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за даним кредитним договором станом на 30 червня 2025 року боржниця має заборгованість - 192 572, 60 грн., яка складається з наступного:
-99 227, 27 грн. - заборгованість за кредитом;
-93 345, 33 грн. - заборгованість по відсоткам.
Розрахунок суми заборгованості перевірено судом та встановлено його вірність.
Згідно ст. 634 ЦК України - договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Станом на даний момент, вищезазначена заборгованість не погашена.
Невиконання Боржником зобов'язання за кредитним договором по своєчасній і належній сплаті заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом є порушенням умов договору та норм ЦК України.
Враховуючи, що заявлені АТ "АКЦЕНТ-БАНК" грошові вимоги, підтверджені належними й допустимими доказами та визнані керуючим реструктуризацією й не спростовані боржником, суд вважає за необхідне заяву задовольнити та визнати заявлені Банком грошові вимоги.
Керуючись ст. 2, 45, 47, 112, 113, 122, 123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73-79, 86, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Задовольнити заяву Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (вх. №17012 від 22.07.2025).
Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 в розмірі 192 572,60 грн заборгованості (2 черга задоволення) та в розмірі 6 056,00 грн сплаченого судового збору (відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 25.08.2025.
Ухвала не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Суддя Прохоров С.А.