вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"26" серпня 2025 р. Справа № 918/559/25
Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Ярощук О.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області
до Відкритого акціонерного товариства "Євро-Азіатська будівельна корпорація "EVRASCON" від імені якого діє Представництво "ВАТ Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон"
про стягнення коштів
За участю представників сторін:
від позивача: Сажко Г.В.(самопредставництво);
від відповідача: Лавренчук Т.В. (ордер серія ВК № 1185430 від 20.08.2025 року).
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (далі - Позивач) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Євро-Азіатська будівельна корпорація "EVRASCON" від імені якого діє Представництво "ВАТ Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон" (далі - Відповідач) в якій просить стягнути 445 084,13 грн завданих збитків.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між 15.09.2014 р. між Службою автомобільних доріг у Київській області (перейменовано на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області) та Відкритим акціонерним товариством "Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон" в особі представництва "ВАТ Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон" укладено договір зберігання. 15.09.2014 р. поклажодавцем було передано зберігачеві майно загальною вартістю 370 903,44 грн, що підтверджується актом передачі-приймання, підписаного повноважними представниками сторін. 23.10.2020 р. поклажодавець відповідно до п.п. 2.1.9. п. 2.1. Договору звернувся до зберігача листом вих. № 04с/3782, в якому просив надати доступ до майна, переданого на зберігання, у зв'язку з проведенням інвентаризації. 24.04.2021 р. поклажодавець повторно звернувся до зберігача листом вих. № 04с/1444 з вимогою делегувати його представників для проведення інвентаризації майна, переданого йому на зберігання.
Позивач зазначає, що 02.05.2025 р. поклажодавець звернувся до зберігача з вимогою вих. № 1051/0921111/ про повернення майна, переданого згідно договору на зберігання, а у разі його відсутності або наявності інших причин, що унеможливлюють його повернення - відшкодування збитків, завданих поклажодавцю. Вказані вимоги були залишені зберігачем без відповіді. Таким чином, невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав.
За твердженням відповідача, позивачу завдано збитків у розмірі 445 084,13 грн із розрахунку: 370 903,44 грн - вартість товару, 74 180,69 грн - податок на додану вартість.
08.08.2025 року до господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого просить суд: визнати причини пропуску строку на подання відзиву поважними, поновити строк на подання відзиву та прийняти його; у задоволенні позову відмовити повністю за безпідставністю.
Відповідач у відзиві зазначає про те, що Договором зберігання від 15.09.2014 року не встановлено строку зберігання, прийнятого відповідачем майна, а відтак відповідно до ч. 2 ст. 938 ЦК України, якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.
За твердженням відповідача, позивачем жодним чином не доведено та не надано жодних доказів на підтвердження будь-якої з підстав, наявність яких є обов'язковою складовою цивільного правопорушення, а відповідно і підставою для застосування юридичної відповідальності, зокрема у формі відшкодування збитків, а саме: позивачем не доведено факту втрати (нестачі) речей, переданих на зберігання; позивачем не доведено факту пошкодження речей, переданих на зберігання.
11.08.2025 року до господарського суду від представника відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності відповідно до якої просить суд в задоволенні позову відмовити повністю з підстав пропуску строку звернення до суду.
19.08.2025 року до господарського суду від представника позивача надійшло заперечення на заяву про застосування строку позовної давності та доводів, викладених у відзиві в якому просить суд стягнути 445 084,13 грн завданих збитків, посилаючись на те, що зі змісту листів від 16.10.2014 р. № CR/RE/1393-14, від 23.10.2014 р. № 13с/2959, від 27.10.2014 р. № CR/RE/1393-14, долучених відповідачем до матеріалів справи, вбачається, що вони жодним чином не містять посилань на спірний договір зберігання, не стосуються предмета цього договору, а також питання виконання будь-яких зобов'язань за ним сторонами. 15.06.2021 р. та 18.08.2021 р. поклажодавець звертався до зберігача з вимогами вих. № 12с/2033 та вих. № 12с/3350 про повернення майна, переданого згідно договору на зберігання. Вказані вимоги були отримані та залишені зберігачем без відповіді.
20.08.2025 року до господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи перекладу поданого доказу в якому просить суд долучити до матеріалів справи № 918/559/25 належним чином оформлений переклад листа вих. №CR/RE/1376- 14 від 16.10.14 р.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та розгляд справи призначити на "16" липня 2025 р.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.07.2025 року серед іншого постановлено розгляд справи відкласти на "29" липня 2025 р.
В судовому засіданні 29.07.2025 року оголошено перерву до 30.07.2025 року.
29.07.2025 року до господарського суду від представника відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.
В судовому засіданні 29.07.2025 року представником відповідача заявлено клопотання про відкликання заяви про залишення позовної заяви без розгляду.
Суд, протокольною ухвалою від 29.07.2025 року, вказану заяву залишено без розгляду.
29.07.2025 року до господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху.
Протокольною ухвалою від 30.07.2025 року судом відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.07.2025 року постановлено розгляд справи відкласти на "20" серпня 2025 р.
В судовому засіданні 20.08.2025 року оголошено перерву до 26.08.2025 року.
Представник позивача в судовому засіданні 26.08.2025 року підтримала позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні 26.08.2025 року заперечила проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
15.09.2014 року між Службою автомобільних доріг у Київській області (згідно наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України № Н-118 від 31.03.2023 року перейменовано на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області) (Поклажодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Євро-Азіатська будівельна корпорація "EVRASCON" в особі представництва ВАТ "Євро-Азіатська будівельна корпорація "EVRASCON" (Зберігач) укладено Договір зберігання (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого, за мовами цього договору поклажодавець передає зберігачу, а зберігач приймає на відповідальне зберігання матеріали, вироби і конструкції від демонтажу при капітальному ремонті автомобільної дороги М-07 Київ - Ковель - Ягодин на ділянці км 30+600 - км 64+000: деревину (дров'яну) кількістю 1817,67 куб. м вартістю 220913,64 грн без ПДВ; деревину (ділову) кількістю 449,9 куб. м вартістю 120984,15 грн без ПДВ; металобрухт кількістю 14784,69 кг вартістю 29005,65 грн без ПДВ.
Відповідно до п. 1.2. та п. 1.4. Договору, право власності на майно до зберігача не переходить. Поклажодавець передає майно зберігачу згідно акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. п. 2.1.1. - п. п. 2.1.3., п. п. 2.1.6. п. 2.1. Договору, зберігач: приймає майно на зберігання на базі ОАО "Євраскон" за адресою: Київська обл., смт. Бородянка, вул. Індустріальна, 3/4; на підтвердження приймання майна підписує акт приймання - передачі; забезпечує повне збереження майна, а після закінчення зберігання повертає поклажодавцю те саме майно. Майно повинно бути повернене в тому самому стані, у якому воно було прийняте на зберігання, з урахуванням змін його природних властивостей; зобов'язаний зберігати майно, що знаходиться за адрескою: Київська обл., смт. Бородянка, вул. Індустріальна, 3/4, відповідно до акту приймання-передачі.
Зберігач за першою вимогою поклажодавця надає тому можливість доступу до майна і перевірки умов зберігання. Зберігач повертає майно поклажодавцю повністю або частково за першою вимогою останнього не пізніше 3 днів з дня одержання такої вимоги (п. п. 2.1.9. та п. п. 2.1.10. п. 2.1. Договору).
Поклажодавець: передає майно зберігачу в наступному місці - Київська обл., смт. Бородянка, вул. Індустріальна, 3/4, відповідно до акту приймання - передачі; одержує майно достроково, попередивши про це зберігача не менш ніж за 3 дні (п. п. 2.2.1. та п. п. 2.2.3. п. 2.2 Договору).
Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що зберігання вищезазначеного майна здійснюється безоплатно.
Згідно з п. 4.1. Договору, сторона, яка зазнала збитків від невиконання або неналежного виконання іншою стороною зобов'язань за договором, має право вимагати відшкодування завданих їх збитків.
Пунктом 4.4. Договору сторони передбачили, що у випадку неповернення майна поклажодавцю за вимогою, зберігач повинен виплатити поклажодавцю вартість неповерненого майна.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до терміну виконання умов цього договору або розірвання договору за погодженням обома сторонами (п. 7.4. Договору).
Відповідно до Акту передачі - приймання на зберігання товару від 15.09.2014 року поклажодавець передав, а зберігач прийняв на відповідальне зберігання вирубану деревину та металобрухт від демонтажу при капітальному ремонті автомобільної дороги М-07 Київ - Ковель - Ягодин на ділянці км 30+600 - км 64+000, на підставі договору від 15.09.2014 року. Загальна вартість без ПДВ - 370 903,44 грн.
Представництво ВАТ "Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон" листом № CR/RE/1376-14 від 16.10.2014 р. звернулося до Служби автомобільних доріг у Київській області з проханням у строк до 27.10.2014 р. вжити заходи з вивезення деревини, яка отримана в результаті вирубки дерев, яка здійснювалася в 2012 - 2013 р.р. від придорожніх насадженнь вздовж автомобільної дороги М-07 на ділянці км 30+490 - км 64+000.
Служба автомобільних доріг у Київській області листом № 14с/2959 від 23.10.2014 р. у відповідь на вказаний лист ВАТ "Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон" зазначила про повернення до 27.10.2014 року деревини або оплату матеріалів від розбирання та демонтажу. При цьому, вказано про необхідність перевезення деревини на майданчик філії Київо-Святошинського ДЕУ ДП Київський облдорупр.
Представництво ВАТ "Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон" листом № CR/RE/1393-14 від 27.10.2014 р. звернулося до Служби автомобільних доріг у Київській області в якому серед іншого просило повідомити, яка саме організація та на підставі якого документу повинна отримати деревину від придорожніх насаджень вздовж автомобільної дороги М-07 на ділянці км 30+490 - км 64+000, що була вирубана в період з 2012 - 2013 рік.
Згідно п. 1.6. Положення про Представництво ВАТ "Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон" (нова редакція) затвердженого рішенням ВАТ "Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон", протокол від 09.06.2017 року, представництво ВАТ "Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон" має право представляти інтереси ВАТ "Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон", в тому числі і з питань, що виникають з діяльності ВАТ "Азеркорпу" і Представництва ВАТ "Азеркорпу", ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" і Представництва ТОВ "Азеркорпу-Аутобан" (Україна), які перейшли до ВАТ "Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон" в порядку правонаступництва. При цьому Представництво ВАТ "Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон" є законним правонаступником всіх прав і обов'язків Представництва ВАТ "Азеркорпу" і Представництва ТОВ "Азеркорпу-Аутобан", в тому числі податкових зобов'язань, які набудуть статусу узгоджених за результатами судових оскаржень в майбутньому.
Служба автомобільних доріг у Київській області звернулася з листом № 04с/3782 від 23.10.2020 року до Представництва ВАТ "Євро-Азіатська будівельна корпорація "EVRASCON", у зв'язку з проведенням планової щорічної інвентаризації в період з 01.11.2020 р. по 30.11.2020 р., з проханням делегувати представників для участі в комісії по інвентаризації та письмово підтвердити зручну для вас дату проведення інвентаризації. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0304804230357 лист отримано 02.11.2020 р.
Служба автомобільних доріг у Київській області звернулася з листом № 04с/1444 від 23.04.2021 року до Представництва ВАТ "Євро-Азіатська будівельна корпорація "EVRASCON", у зв'язку з необхідністю підтвердження даних бухгалтерського обліку і наявності матеріалів, з проханням делегувати представників для участі в комісії по інвентаризації та письмово підтвердити зручну для вас дату проведення інвентаризації. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0304804402445 лист отримано 12.05.2021 р.
Служба автомобільних доріг у Київській області 18.06.2021 року звернулася з листом № 12с/2033 від 15.06.2021 року до ВАТ "Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон" в особі Представництва ВАТ "Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон" з вимогою про повернення майна, яке було передано за договором зберігання від 15.09.2014 року та актом приймання - передачі від 15.09.2014 р.
Служба автомобільних доріг у Київській області 20.08.2021 року звернулася з листом № 12с/2839 від 18.08.2021 року до ВАТ "Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон" в особі Представництва ВАТ "Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон" з повторною вимогою про повернення майна, яке було передано за договором зберігання від 15.09.2014 року та актом приймання - передачі від 15.09.2014 р.
Служба автомобільних доріг у Київській області 01.10.2021 року звернулася до ВАТ "Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон" в особі Представництва ВАТ "Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон" з Претензією про відшкодування матеріальної шкоди (збитків) (№ 12с/3350 від 30.09.2021 року) в якій вимагала відшкодувати збитки, завдані службі у розмірі 445 084,13 грн, із розрахунку: 370 903,44 грн - вартість майна, 74 180,69 грн - ПДВ, шляхом сплати зазначеної суми грошових коштів за реквізитами, зазначеними у претензії.
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області звернулася рекомендованим листом від 02.05.2025 року до ВАТ "Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон" в особі Представництва ВАТ "Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон" з Вимогою про повернення майна (№ 1051/0921111/ від 02.05.2025 року) в якій вимагала:
- надати у письмовій формі інформацію про наявність/відсутність майна, що було передано на відповідальне зберігання відповідно до укладеного договору;
- повернути у повному обсязі майно, яке було передано за договором зберігання від 15.09.2014 року та актом приймання - передачі від 15.09.2014 р., що є його невід'ємною частиною та повідомити поклажодавця у письмовій формі про дату, час та місце передачі майна протягом 3 (трьох) днів з дня отримання даної вимоги шляхом направлення рекомендованого листа на адресу місцезнаходження поклажодавця: вул. Святослава Хороброго, 11-А, м. Київ, 03151 у разі його наявності;
- у разі його відсутності вказаного майна або наявності інших причин, що унеможливлюють його повернення, відшкодувати збитки, завдані Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області у розмірі вартості переданого майна за договором.
Вказана вимога позивача про повернення майна залишена відповідачем без задоволення та реагування. Відповідач жодних дій щодо повернення майна або компенсації його вартості не здійснив.
Матеріали справи не містять доказів в підтвердження розірвання або визнання недійсним Договору зберігання від 15.09.2014 року.
Доказів повернення ВАТ "Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон" від імені якого діє Представництво ВАТ "Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон" майна, яке було передане відповідно до Договору зберігання від 15.09.2014 року, або виплата вартості неповерненого майна Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, суду не подано.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 14 ЦК України визначено, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно частини 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
В силу приписів частини першої статті 937 ЦК України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.
Приписами статті 938 ЦК України встановлено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.
Згідно ст. 942 ЦК України, зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.
Відповідно до ст. 949 ЦК України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі. Тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченням свідків.
Частинами 1, 2 статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право (ч. 3 ст. 22 ЦК України).
Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 ГК України).
Отже збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Відповідно до ч. 1 ст. 950 ЦК України, за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості (ст. 951 ЦК України).
Статтею 953 ЦК України визначено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч. 1 та ч. 2 ст. 614 ЦК України).
Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що між сторонами у справі виникли правовідносини, обумовлені Договором зберігання від 15.09.2014 року предметом якого є зберігання майна загальною вартістю 370 903,44 грн без ПДВ. На підстваві укладеного між сторонами Договору, поклажодавець (позивач у справі) передав на відповідальне зберігання зберігачу (відповідач у справі) згідно Акту передачі - приймання на зберігання товару від 15.09.2024 року наступне майно:
- деревину (дров'яну) кількістю 1817,67 куб. м вартістю 220913,64 грн без ПДВ;
- деревину (ділову) кількістю 449,9 куб. м вартістю 120984,15 грн без ПДВ;
- металобрухт кількістю 14784,69 кг вартістю 29005,65 грн без ПДВ.
Як вбачається з поданих у справі доказів та встановлено судом, 15.06.2025 року позивач звернувся до відповідача, як зберігача майна за Договором, з вимогою про повернення переданого на зберігання майна, а 01.10.2021 року з вимогою про відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві втратою - у розмірі вартості переданого на заберігання майна.
З огляду на зазначене, за відсутності доказів повернення відповідачем майна, отриманого від позивача на зберігання згідно Договору зберігання від 15.09.2014, відповідач зобов'язаний відшкодувати його вартість: 370 903,44 грн - вартість переданого на зберігання майна та 74 180,69 грн - податок на додану вартість.
Тобто, зібрані у справі докази свідчать про наявність протиправної поведінки відповідача у вигляді порушення обов'язку із повернення майна отриманого за договором зберігання, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, які завдані позивачу через втрату належного йому майна, вартість якого обумовлена в Договорі зберігання.
За таких обставин, суд визнає доведеним наявність обов'язкових елементів господарського (цивільного) правопорушення, що є підставою для настання відповідальності у вигляді відшкодування завданих збитків: протиправної поведінки відповідача, шкідливого результату такої поведінки збитків (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками (їх розміру).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області до Відкритого акціонерного товариства "Євро-Азіатська будівельна корпорація "EVRASCON" від імені якого діє Представництво "ВАТ Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон" про стягнення збитків в сумі 445 084,13 грн, у зв'язку із втратою майна, переданого відповідачу на відповідальне зберігання за договором.
Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (строк, визначений статтею 257, продовжується на строк дії в Україні воєнного, надзвичайного стану відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15.03.2022 р. N 2120-IX).
Доводи відповідача, що перебіг строку позовної давності розпочався з 27.10.2014 року, тобто з кінцевої дати повернення майна, вказаної позивачем у вимозі від 23.10.2014 року вих.№14с/2959 та, відповідно, сплинув 27.10.2017 року, суд відхиляє з огляду на наступне.
Як вбачається зі змісту листів від 16.10.2014 р. № CR/RE/1393-14, від 23.10.2014 р.№ 13с/2959, від 27.10.2014 р. № CR/RE/1393-14, долучених відповідачем до матеріалів справи, їх предметом є вимога про вжиття заходів з вивезення деревини, яка отримана в результаті вирубки дерев, яка здійснювалася в 2012 - 2013 р. р. від придорожніх насаджень вздовж автомобільної дороги М-07 на ділянці км 30+490 - км 64+000. Проте, посилання на те, що вказана деревина передана на зберігання на підставі Договору зберігання від 15.09.2014 року чи стосується цього правочину, у вказаних листах відсутня. Крім того, згідно Договору зберігання від 15.09.2014 року, відповідачу було передано не тільки деревину (дров'яну та ділову), але й металобрухт від демонтажу при капітальному ремонті автомобільної дороги М-07 Київ - Ковель - Ягодин на ділянці км 30+600 - км 64+000, однак в зазначених листах жодної згадки про металобрухт не має, що свідчить про не пов'язаність таких звернень з Договором зберігання від 15.09.2014 року, на підставі якого заявлено позов у цій справі.
Разом з тим, листи - Вимоги про повернення майна, які направлялися відповідачу 18.06.2021 року, 20.08.2021 року, 02.05.2025 року, та претензія про відшкодування збитків від 30.09.2021 року, подані позивачем в обгрунтування заявлених позовних вимог, свідчать про їх пов'язаність з Договором зберігання від 15.09.2014 року.
Згідно з ч. 3 - ч. 5 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Відповідно до п. 12 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", (із наступними змінами і доповненнями) установлено з 12.03.2020 року на всій території України карантин, дію якого неодноразово продовжено.
Постановою Кабінету Міністрів України № 383 від 25.04.2023 р. продовжено на території України дію карантину до 30.06.2023 р.
24.02.2022 року Російською Федерацією було розпочато повномасштабну військову агресію проти України, у зв'язку з чим указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року та в подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався і станом на дату ухвалення даного рішення досі триває.
Відповідно до п. 19 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, строк позовної давності законодавцем продовжено - починаючи з дня введення карантину, а із введенням воєнного стану - зупинено. Відповідно, в силу пункту 19 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, строк позовної давності не було пропущено позивачем та на день прийняття рішення судом не сплинув.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору (з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору) у розмірі 5 341,01 грн покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Євро-Азіатська будівельна корпорація "EVRASCON" від імені якого діє Представництво "ВАТ "Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон" (35705, Рівненська обл., м. Здолбунів, вул. Шевченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 26612924) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 11а, код ЄДРПОУ 26345736) 445 084,13 грн (чотириста сорок п'ять тисяч вісімдесят чотири гривні 13 копійок) збитків та 5 341,01 грн (п'ять тисяч триста сорок одну гривню 01 копійку) витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач (стягувач): Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 11а, код ЄДРПОУ 26345736).
Відповідач (боржник): Відкрите акціонерне товариство "Євро-Азіатська будівельна корпорація "EVRASCON" від імені якого діє Представництво "ВАТ Євро-Азіатська будівельна корпорація "Євраскон" (35705, Рівненська обл., м. Здолбунів, вул. Шевченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 26612924).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 26 серпня 2025 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Р.В. Романюк