65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"26" серпня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2326/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., при секретарі судового засідання Шпарій А.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49001, м.Дніпро, вул.Січових стрільців,4Д, код ЄДРПОУ 42082379)
до відповідача Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області (67625, Одеська область, Одеський район, с.Дачне, вул.Шатарська, буд.8-А, код ЄДРПОУ 04377724)
про стягнення 307 910,44грн.
12.06.2025р. товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Відповідача Дачненської сільської ради Одеської області про стягнення 307 910,44 грн. - заборгованості за поставлену електричну енергію за договором про закупівлю електричної енергії у постачальника в сумі 287 794,86 грн; 3% річних у розмірі 3 641,55 грн; інфляційні втрати в сумі 16 474,03 грн та судовий збір у розмірі 3 694,93 грн.
Ухвалою від 16.06.2025р., керуючись ст.ст.120,176,234 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, за правилами загального позовного провадження, у змішаній формі, підготовче засідання призначив на 08.07.2025р
Ухвала доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача..
Суд запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду подати до суду відзив на позовну заяву оформлений відповідно до вимог ст.ст.165, 178 ГПК України; надіслати копію відзиву та доданих до нього доказів позивачу одночасно з надісланням відзиву до суду; відповідні докази надіслання надати до суду.
Проте станом на 08.07.2025р. відповідач не надіслав відзив на позов.
Ухвалою від 08.07.2025р. Суд відклав підготовче засідання на 05.08.2025р.
Ухвала доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача..
Станом на 05.08.225р. Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, не надав відзив або будь-яких заперечень проти позовних вимог.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав. У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст.6 Конвенції, включає в себе обов'язок відповідача належним чином інформувати сторони про подання відзиву до суду шляхом направлення їм копії відзиву з додатками.
Підготовче провадження у Господарському процесуальному кодексі України (ГПК України) - це стадія судового процесу, яка передує розгляду справи по суті. Її метою є забезпечення правильної, своєчасної та безперешкодної підготовки справи до розгляду по суті.
Підготовче провадження починається з відкриття провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Суд проводить підготовче засідання, де вирішуються питання щодо належності складу учасників справи, з'ясовується предмет спору, вирішуються клопотання сторін.
Завданням підготовчого провадження є з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду, забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи по суті, вирішення клопотань сторін, залучення третіх осіб, заміна неналежного відповідача.
За загальним правилом, підготовче провадження має бути проведено протягом 60 днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках, для належної підготовки справи, строк може бути продовжений не більше ніж на 30 днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Підготовче провадження є важливою стадією, яка впливає на подальший розгляд справи по суті. Суд має вжити всіх необхідних заходів для забезпечення підготовки справи, щоб розгляд по суті відбувся швидко та ефективно. Такі заходи Судом вжито.
Керуючись ст.ст.177, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд ухвалою від 05.08.2025р. закрив підготовче провадження по справі, призначив справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "25" серпня 2025 р. о 14:00.
Суд не визнавав обов"язковою явку учасників справи у судове засідання.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (далі - Позивач/Постачальник) у відповідності із Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року (далі - Правила) постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Дніпропетровської області.
У червні 2018 року постачальнику видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам (постанова НКРЕКП від 14.06.2018 №429).
Відповідно до пункту 1.2.7. Правил постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
29 квітня 2024 року між постачальником та Дачненською сільською радою Одеського району Одеської області (далі - Відповідач/Споживач) був укладений договір про закупівлю електричної енергії у постачальника № 04377724/2024 (далі - Договір).
Умови Договору відповідають вимогам Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правилам.
Згідно з пунктом 2.1. за цим Договором постачальник продає: електричну енергію за кодом CPV за ДК 021:2015:-09310000-5 - Електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до пункту 2.4. строк постачання електричної енергії: з моменту підписання по 31 грудня 2024 року.
Пунктом 13.1. Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2024 року, а в частині виконання зобов'язань сторонами - до повного їх виконання.
Таким умовам Договору повністю кореспондує положення пункту 10.1. Комерційної пропозиції, у відповідності до якого Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2024 року, якщо інший термін не визначений умовами закупівлі. Договір в частині виконання зобов'язань Споживача щодо оплати діє до повного виконання Споживачем таких зобов'язань.
Відповідно до пункту 3.1.8. Правил договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.
Розділом 4 Правил передбачений Порядок розрахунків на роздрібному ринку електричної енергії, відповідно до якого, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
Послуги оператора системи оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи.
Датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника або поточний рахунок оператора системи розподілу, відкритий в уповноваженому банку.
Оплата електропостачальнику вартості електричної енергії, у тому числі на підставі визнаної претензії, здійснюється виключно коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника.
Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).
Відповідно до пункту 5.4. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) днів з моменту отримання рахунку споживачем (п. 5.6. Договору).
Відповідно до пункту 5.1. Комерційної пропозиції Споживач самостійно формує розрахункові документи (рахунок, акт приймання-передавання) в сервісі «Особовий кабінет» не пізніше 5 днів після закінчення розрахункового періоду.
В інших випадках, виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку.
Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду в сервісі «Особистий кабінет».
Розрахункові документи можуть бути роздруковані постачальником та отримані споживачем у відповідному енергоофісі постачальника.
У разі неотримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію у встановлені цією комерційною пропозицією строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.
У випадку неотримання споживачем акту прийняття-передавання або неповернення постачальнику отриманого та підписаного з боку споживача акту прийняття передавання протягом десяти днів з дня його формування, він вважається підписаним та узгодженим сторонами, якщо в цей же строк споживачем не буде надано обґрунтованих заперечень (п.п. 5.2. Комерційної пропозиції).
Відповідно до підпункту 1 пункту 6.2. Договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до пунктів 4.3., 4.13., підпунктів 33, 34 пункту 5.1.2. Правил, обсяги споживання електричної енергії підтверджуються адміністратором комерційного обліку, функції якого, згідно статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» виконує відповідний оператор систем розподілу (далі - ОСР).
Згідно з даними, отриманими від оператора системи розподілу - АТ «ДТЕК Одеські електромережі» відповідачем за листопад 2024 року було спожито - 38 322 кВт*г.
Таким чином, постачальник належним чином виконав свої зобов'язання за договором, зокрема, поставив споживачеві електричну енергію у листопаді 2024 року, загальним обсягом 38 322 кВт*г на суму 287 794, 86 грн.
З урахуванням спожитих боржником обсягів електричної енергії, постачальником був сформований та виставлений рахунок на оплату електричної енергії.
Однак відповідач заборгованість за спожиту електричну енергію не сплатив.
Постачальником з метою врегулювання питання щодо погашення виниклої заборгованості на адресу споживача була надіслана вимога про сплату заборгованості за електричну енергію.
Станом на сьогоднішній день відповідь на вимогу не отримана, сума боргу не сплачена.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про постачання електричної енергії споживачу (пункт 14).
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Отже, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно зі статтею 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
В силу приписів статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Частиною 1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положення статті 526 ЦК України є імперативними та встановлюють необхідність належного виконання зобов'язань у відповідності з умовами договору.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).
Згідно з частиною 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини 2 статті 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
На підставі вищезазначених норм та положень договору заявником були розраховані 3% річних в сумі 3 641,55 грн та інфляційне збільшення у розмірі 16 474,03 грн.
Таким чином, загальна сума боргу за спожиту активну електричну енергію з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат складає: 287 794, 86 грн. (сума боргу) + 3 641, 55 грн. (3% річних) + 16 474, 03 (інфляційне збільшення) = 307 910, 44 грн.
Частиною 2 статті 4 ГПК України передбачено право юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
На виконання вимог пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України позивач повідомив суд, що має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, відповідач також має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
У відповідності до вимог пункту 8 частини 3 статті 162 ГПК України позивач повідомив суд про наявність у нього оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Згідно з положеннями п.9 ч.3 ст.162 ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, складає: 3 694,93 грн - витрати по сплаті судового збору.
Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом ст.626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з рахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У силу вимог ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами ч.1,6,7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються зі ст.525, 526 ЦК України, унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як установлено судом із фактичних обставин справи, відповідач порушив строк оплати за спожиту електричну енергію.
За порушення умов договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення загальна сума боргу за спожиту активну електричну енергію з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат складає: 287 794, 86 грн. (сума боргу) + 3 641, 55 грн. (3% річних) + 16 474, 03 (інфляційне збільшення) = 307 910, 44 грн.
При цьому, відповідно до п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Щодо 3% річних та інфляційних, то за ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, враховуючи положення ч.2 ст.625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання. Вказана правова позиція що порядку нарахування інфляційних викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/190/18 від 04.06.2019 та у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у справі № 905/600/18 від 05.07.2019.
Суд, перевірив розрахунок річних та інфляційних, проведений позивачем.
Суд враховує, що в судові засідання представник відповідача не з"являвся, не надав пояснення по суті спору, причин не явки не вказав, відзив на позовну заяву не подав.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Беручи до уваги предмет та підстави позову у даній справи, закінчення процесуальних строків, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Відповідач проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені.
Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідачем не подано.
Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч.2 ст.193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст.75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача та про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області (67625, Одеська область, Одеський район, село Дачне, вул.Шахтарська, буд.8-А; код ЄДРПОУ 04377724) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» (49001, м.Дніпро, вул.Січових стрільців, 4Д; код ЄДРПОУ 42082379) заборгованості за поставлену електричну енергію за договором про закупівлю електричної енергії у постачальника в сумі 287 794 (Двісті вісімдесят сім тисяч сімсот дев"яносто чотири) грн.86коп., 3% річних у розмірі 3 641 (Три тисяч шістсот сорок одна)грн.55коп., інфляційні втрати в сумі 16 474 (Шістнадцять тисяч чотириста сімдесят чотири)грн.03коп., та судовий збір у розмірі 3 694 (Три тисячі шістсот дев"яносто чотири)грн.93коп.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 26 серпня 2025 р.
Суддя Т.Г. Пінтеліна