25 серпня 2025 року Справа № 915/741/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
без виклику сторін,
справу № 915/168/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Україна",
04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, e-mail: info@gas.ua;
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Юпітер 2017",
вул. Космонавтів, 128 д, м.Миколаїв;
про стягнення основного боргу за типовим договором постачання природного газу постачальником "остання надія", пені, 3 % річних та суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, а всього грошових коштів у сумі 916782 грн. 91 коп., -
Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Україна" пред'явлено позов до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) "Юпітер 2017" про стягнення з останньої грошових коштів у загальній сумі 916782 грн. 91 коп., з яких: 614403 грн. 67 коп. - основний борг; 87948 грн. 52 коп. - пеня, 36664 грн. 51 коп. - 3% річних, 177766 грн. 21 коп. - сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, з посиланням на неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати вартості поставленого природного газу за укладеним між ними (договором приєднання) типовим договором постачання природного газу постачальником "остання надія" (далі - договір), внаслідок чого виник борг, на який позивачем у відповідні періоди прострочень здійснено нарахування 3 % річних та суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також пені у порядку п. 4.5 договору.
Позивач також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат.
За такими вимогами ухвалою від 24.06.2024 відкрито провадження в даній справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, та визначено провести розгляд справи №915/741/24 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану. Також цією ухвалою встановлено відповідачу строк для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Зазначену ухвалу відповідачем отримано 24.06.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в матеріалах справи.
Отже, ОСББ "Юпітер 2017" мало право подати відзив на позовну заяву у строк до 01.07.2024 включно.
Від відповідача в указаний строк відзив на позов не надійшов.
У наданому відповідачем клопотанню про поновлення строку, не обґрунтовано належних підстав для такого поновлення, отже, наведений відзив судом не приймається до уваги, оскільки поданий поза строком визначеним ухвалою суду від 24.06.2024.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі ? Позивач, Постачальник) відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі ? НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 і від 09.12.2020 № 1236". Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов'язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем, забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
Позивач зазначає, що у зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі ? Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі ? оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого Відповідачем з 01.11.2021 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" ? Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених Позивачем.
На підтвердження факту включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав, позивач надає: лист оператора ГТС від 06.12.2023 №ТОВВИХ-24-2434 та інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" з ЕІС-кодом 56XQ000156HQR005 від оператора ГРМ (Форма №10); відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496 (далі ? Правила), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205,633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.
Згідно з п. 2.1. Договору Постачальник зобов'язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.
Як стверджує позивач, він проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
З 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті Позивача за посиланням htts://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price. Позивач вказує, що ціна природного газу також підтверджується наданою ним довідкою.
Разом із цим, відповідно до пункту 4.3. Договору, Постачальник зобов'язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).
Згідно із частиною 2 статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.
Частиною 1 статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Статтями 4 та 6 вказаного Закону передбачено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).
Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління (частина 1 статті 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов'язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна.
Згідно із статтею 12 вказаного Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.
За визначенням, зазначеним у статті 1 Закону України "Про теплопостачання", виробництво теплової енергії це господарська діяльність, пов'язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору.
Приписами частини 7 статті 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об'єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.
ОСББ "Юпітер 2017" створено власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку 128д по вул. Космонавтів у відповідності до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", є неприбутковою організацією, не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками, діє для сприяння використанню власного майна співвласників та управління, утримання і використання спільного майна.
Для забезпечення побутових потреб співвласників, ОСББ "Юпітер 2017", має власну котельню (дахову) і використовує природний газ для власних потреб, (приготування їжі, підігріву води та опалення житлових приміщень), що не включає професійну та комерційну діяльність .
Як стверджує позивач, на адресу відповідача направлялись відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, однак останнім такі рахунки були проігноровані.
Крім цього, порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. Договору, яким передбачено, що Споживач зобов'язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" у повному обсязі виконані взяті на себе зобов'язання відповідно до Договору; натомість, відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати за отриманий природний газ у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим на даний час за ним обліковується заборгованість у сумі 614403 грн. 67 коп.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов'язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
Правилами постачання природного газу врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС). Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.
Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI цих Правил.
Відповідно до п.п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".
Постачальник "останньої надії" зобов'язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", яка має відповідати типовому договору, роз'яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.
Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником "останньої надії", передбаченого цим розділом та Законом України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" зобов'язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником "останньої надії", до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.
Постачальник "останньої надії" має повідомити споживача про обмежений строк постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника "останньої надії". Постачальник "останньої надії" зобов'язаний оприлюднювати на своєму веб-сайті та підтримувати в актуальному стані інформацію щодо споживачів, що не є побутовими, з діючими договорами постачання природного газу із зазначенням такої інформації: ЕІС-коди споживачів (точок комерційного обліку); ЄДРПОУ та назва споживача; адреса об'єкта; кінцевий строк постачання природного газу.
Отже, між сторонами у справі укладено Договір постачання природного газу, як між постачальником "останньої надії" та споживачем.
Укладений між сторонами публічний типовий Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 ГК України, ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з визначенням, наведеним в ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В ч. 1 ст. 628 ЦК України вказано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.
Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу положень ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 Цивільного Кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оператора ГТС, у періоди з жовтня - листопада 2021 позивач поставив відповідачу природний газ в таких обсягах: 14,42406 тис. куб.м,; на оплату зазначених обсягів поставленого природного газу позивачем у порядку п. 4.3 Договору направлено споживачу відповідний рахунок на оплату природного газу через електронний кабінет споживача та засобами поштового зв'язку.
За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, зазначені вище обсяги природного газу ОСББ "Юпітер 2017" не оплачені, внаслідок чого на даний час за відповідачем обліковується заборгованість у сумі 614403 грн. 67 коп.
Між тим, відповідно до абзацу 3 частини 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (далі-Закону № 2479-IX), непогашена на день набрання чинності цим Законом кредиторська заборгованість об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку або іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/ або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку, за природний газ, спожитий у жовтні - листопаді 2021 року з ресурсу постачальника останньої надії, підлягає списанню в обліку такого постачальника з дня набрання чинності цим Законом в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних.
Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за спожитий відповідачем природний газ у період з жовтня по грудень 2021.
На момент прийняття та набрання чинності Законом № 2479-IX, з урахуванням дії на території України воєнного стану, для учасників ринку природного газу, які отримували газ за типовими договорами постачання природного газу постачальником "останньої надії" відповідно до Закону "Про ринок природного газу", - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов'язковий характер для учасників ринку (подібні висновки щодо ринку електричної енергії викладено у постановах Верховного Суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, від 23.05.2024 у справі № 921/540/23, від 04.07.2024 у справі № 910/4629/21 тощо).
Таким чином, Закон №2479-ІХ підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
При цьому, застосування вказаного закону на непогашену заборгованість, що виникла у період з жовтня по листопад 2021, прямо передбачено його приписами, а відтак вартість спожитого природного газу відповідачем у даній справі складає 107026 грн. 52 коп. відповідно до здійсненого судом розрахунку (14,42406 м.куб* (7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних) = 107026 грн. 52 коп.).
Така точка зору викладена у постанові Верховного суду у складі КГС від 27.05.2025 у справі № 916/2778/24.
Ураховуючи викладене, з урахуванням встановлених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в указаній вище сумі підлягають задоволенню.
Законодавством передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України). Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Умовами типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 4.5 договору).
Ураховуючи викладене, суд визнає обґрунтованим вимоги ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Україна" про стягнення нарахувань пені, 3 % річних та суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, на прострочені суми оплати вартості поставленого природного газу.
Судом за допомогою програми "IpLex" здійснено перерахунок пені, 3 % річних та суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції на загальну суму боргу 107026 грн. 52 коп., і вони склали: пеня за період прострочення 01.01.2022-29.02.2024 в сумі 14273 грн. 39 коп.; 3 % річних за період прострочення 01.01.2022-29.02.2024 в сумі 6635 грн. 75 коп. та інфляційні втрати за період з січня 2022 року по лютий 2024 року (включно) склали суму 33445 грн. 68 коп., а тому саме ці суми належить стягнути з відповідача. В іншій частині вимог, слід відмовити як безпідставної нарахованої.
Разом з тим, визначаючи розмір підлягаючої стягненню пені, суд виходить із інтересів обох сторін, і враховує, що ОСББ "Юпітер 2017" є не прибутковою організацією, яка фінансується за рахунок платежів власників квартир. Поставлений за договором природний газ відповідачем використано для отримання теплової енергії для потреб населення.
Суд також приймає до уваги, що допущені відповідачем прострочення хоч і носили систематичний характер, але суми прострочень та періоди їх погашення були незначними; що порушення відповідачем договірних зобов'язань не спричинило негативних наслідків господарській діяльності ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Україна".
Виходячи із засад справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності, як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права, суд вважає, що нарахована пеня є непропорційною допущеному правопорушенню, що прострочення грошових зобов'язань відповідачем також компенсуються підлягаючими стягненню з відповідача сумами інших нарахувань: 3 % річних, індексу інфляції.
Викладені обставини суд ураховує як виняткові, які мають істотне значення і дають суду право зменшити суму нарахованої пені, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, котрими передбачено право суду зменшити розмір неустойки, за наявності обставин, які мають істотне значення.
З огляду на викладене, суд визнає, що визначений розмір пені в загальній сумі 14273 грн. 39 коп. належить зменшити до суми 1428 грн., і в цій сумі задовольнити вимоги позивача.
Таким чином, позов ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Україна" підлягає задоволенню частково.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).
Отже, витрати ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на оплату позовної заяви судовим збором за платіжною інструкцією від 06.06.2024 № 0000009071 у сумі 11001 грн. 39 коп., належить відшкодувати за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам у сумі 1936 грн. 57 коп.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238 ГПК України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного буднику " Юпітер 2017" (вул. Космонавтів, 128 д, м.Миколаїв, ідентифікаційний код 41233963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 40121452) грошові кошти у загальній сумі 161381 грн. 34 коп., з яких: 107026 грн. 52 коп. - основний борг; 1428 грн. - пеня, 6635 грн. 75 коп. - 3% річних, 33445 грн. 68 коп. - сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1936 грн. 57 коп.
3. У решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Коваль.