79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
20.08.2025 Справа № 914/1113/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Дицької С.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго», м. Київ
до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
про: стягнення заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача: Рудюк Ю.А.;
від відповідача: Хиря В.В.;
Хід розгляду справи.
У провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості у розмірі 3 555 430,71 грн, з яких 2 402 067,28 грн - основний борг, 743 431,18 грн - 15% річних, 409 932,25 грн - інфляційні втрати.
Ухвалою від 10.04.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Хід розгляду справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.
12.08.2025 суд заслухав заключні промови представників сторін та оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та дату його проголошення - 20.08.2025.
20.08.2025 в судове засідання з'явились представники сторін.
Беручи до уваги предмет та підстави позову у даній справі, закінчення процесуальних строків, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
В судовому засіданні 20.08.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» в частині своєчасної оплати поставленої електроенергії, що призвело до виникнення заборгованості. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на його користь 3 555 430,71 грн, з яких 2 402 067,28 грн - основний борг, а також 743 431,18 грн - 15% річних, 409 932,25 грн - інфляційних втрат.
Правова позиція відповідача.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.
У відзиві на позову заяву зазначає, що нарахування позивачем 15% річних та інфляційних втрат є безпідставним, оскільки Військова частина НОМЕР_1 неодноразово зверталася до позивача з пропозиціями врегулювати заборгованість, у тому числі шляхом укладення мирової угоди. Відповідач вважає, що взяття бюджетних зобов'язань у наступному бюджетному році для оплати заборгованості попередніх періодів суперечить вимогам ст. 48 Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Крім того, відповідач наголошує, що за договором від 22.03.2024 №115-24 з додатковою угодою №1 ним було своєчасно та у повному обсязі оплачено вартість електроенергії, спожитої у січні 2024 року, що підтверджується матеріалами справи. Водночас надісланий позивачем 11.04.2024 коригований рахунок за січень 2024 року із збільшеним обсягом електроенергії є необґрунтованим, оскільки не підтверджений належними доказами від оператора системи розподілу ПАТ «Львівобленерго», який відповідає за облік спожитої електроенергії.
Разом з тим, відповідач у відзиві заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 99%. Відповідач наголосив, що військова частина НОМЕР_1 є неприбутковою державною організацією, яка фінансується виключно за рахунок Державного бюджету України, а тому стягнення штрафних санкцій у заявленому позивачем розмірі є неспівмірним та суперечить вимогам бюджетного законодавства.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (надалі - ДПЗД «Укрінтеренерго», Позивач, Постачальник), що діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 06.11.2018 № 1344 та Військовою частиною НОМЕР_1 (надалі -Вч НОМЕР_1 , Відповідач, Споживач) було укладено Типовий Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (надалі - Договір).
Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» (надалі - ПрАТ «Львівобленерго», ОСР) визначений, як оператор системи розподілу згідно реєстру суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг та на яких покладені функції адміністраторів комерційного обліку відповідно до положень пункту 10 Правил роздрібного ринку електричної енергії в редакції, що діяла до 01.07.2024(надалі - ПРРЕЕ).
ДПЗД «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» на період з 01.01.2019 до 31.12.2025, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року № 1023-р. (зі змінами).
Згідно з п.п. 5.7 п. 5.4.2 ПРРЕЕ, Постачальник "останньої надії" зобов'язаний оприлюднити та оновлювати на своєму офіційному веб-сайті Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", розміщувати на своєму офіційному веб-сайті інформацію щодо порядку укладення та приєднання споживача до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», у тому числі з використанням електронної ідентифікації за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації.
З 27.12.2018 ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальник «останньої надії» на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет розмістило:порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; комерційну пропозицію до договору; додаток №1 до комерційної пропозиції.
Положенням пункту 6.2.4 ПРРЕЕ встановлено, що адміністратор комерційного обліку повідомляє оператора системи та постачальника «останньої надії» про перелік споживачів, які переходять до постачальника «останньої надії». Оператор системи розподілу/ ( надалі - ОСР) протягом одного робочого дня з дня отримання такого повідомлення/надає постачальнику «останньої надії» інформацію про контактні дані споживачів.
Так, ОСР - ПрАТ «Львівобленерго» листом від 02.01.2023 №145-07-38 повідомив Позивача про переведення споживачів згідно зазначеного в додатку з 01.01.2023 на постачання електричної енергії постачальником “останньої надії» ДПЗД“Укрінтеренерго».
Листом від 05.01.2024 №145-07-122 повідомив, про переведення споживачів зазначених в додатку до даного листа з 01.01.2024 на постачання електричної енергії постачальником “останньої надії» ДПЗД “Укрінтеренерго».
Позивачем супровідним листом від 21.02.2023 №44/09-959/ПОН від 08.11.2024 та №44/09-13113/ПОН надіслано на електронну адресу Відповідача примірники підписаного зі своєї сторони Договору, комерційні пропозиції №5 та 8.
На виконання умов Договору постачання електричної енергії ДПЗД «Укрінтеренерго» за даними оператора системи розподілу (ОСР) - ПрАТ “Львівобленерго» за спожиту Відповідачем електричну енергію за період постачання з 01.01.2023 по 14.02.2023 та з 01.01.2024 по 31.01.2024 сформовано наступні рахунки та акти:
На підставі Звіту ПрАТ «Львівобленерго», ДПЗД «Укрінтеренерго» склало акт купівлі-продажу електричної енергії № 032956 від 31.01.2023р., за яким Відповідач спожив електроенергію в обсязі - 232 420 кВт*год на суму 1 405 754,26 грн, згідно з рахунком №000014321653/11/О01/40490 від 10.02.2023. Рахунок був направлений на електронну адресу Відповідача 14.02.2023 року. Також вказаний рахунок було направлено рекомендованим повідомленням №7901011958616.
На підставі Звіту ПрАТ «Львівобленерго», ДПЗД «Укрінтеренерго» склало акт купівлі-продажу електричної енергії №035850 від 28.02.2023, за яким Відповідач спожив електроенергію в обсязі - 148 324 кВт*год на суму 933 722,12 грн, згідно з рахунком №000014321653/11/О02/43408 від 09.03.2023. Рахунок був направлений на електронну адресу Відповідача 09.03.2023 року.
На підставі Звіту ПрАТ «Львівобленерго», ДПЗД «Укрінтеренерго» склало акт купівлі-продажу електричної енергії №053170 від 31.01.2024, за яким Відповідач спожив електроенергію в обсязі - 372 857 кВт*год на суму 2 719 349,00 грн, згідно з рахунком №000014321653/11/О01/60907 від 14.02.2024. Рахунок був направлений на електронну адресу Відповідача 14.02.2024 року.
Відповідач 09.04.2024 частково сплатив за спожиту електричну енергію за січень 2024 на суму 2 719 349,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 09.04.2024 №1416.
ПрАТ «Львівобленерго» на адресу Позивача супровідним листом№151-07-1921 направив скорегований Звіт з обсягами споживання електроенергії Відповідачем за січень 2024. (№151-07-1921 від 03.04.2024 ПрАТ «Львівобленерго»).
Позивач листом від 11.04.2024 №44/10-1513/ПОН повідомив Відповідача, що відбулось корегування обсягів електроенергії за січень 2024 та надіслав Відповідачу скорегований акт купівлі-продажу електроенергії №55 321, відповідно до якого обсяг спожитої електроенергії становить - 381 439 кВт*год на суму 2 781 939, 90 грн, згідно з рахунком №000014321653/11/К01/63082 від 10.04.2024.
Вказаний лист було направлено на електронну пошту Відповідача 12.04.2024 ( №44/10-1513/П0Н від 11.04.2024)
Відповідно, до корегувального рахунку від 10.04.2024 № 000014321653/11/К01/63082 за січень 2024 Відповідач недоплатив - 62 590, 90 грн.
На думку позивача, ним належним чином виконані договірні зобов'язання, в частині постачання електричної енергії, проте Відповідач порушив умови п. 2.1 глави 2 Договору не здійснивши своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії за період постачання січень - лютий 2023 та січень 2024 року.
Таким чином, невиконання відповідачем договірних зобов'язань та наявність простроченої заборгованості зумовили необхідність звернення позивача до суду з цим позовом з метою захисту своїх порушених прав та законних інтересів.
Станом на дату подання позовної заяви заборгованість Відповідача перед ДПЗД «Укрінтеренерго» за поставлену електричну енергію за період січень - лютий 2023 року та січень 2024 року становить 2 402 067,28 грн.
Окрім того, за невиконання умов Договору, позивачем було нараховано відповідачу 15% річних та інфляційні втрати на суму заборгованості 2 402 067, 28грн, за період постачання січень 2023 року на суму 1 405 754,26 грн за період з 22.02.2023 по 11.02.2025 - 415 949,20 грн 15 % річних та 243 459,50 грн інфляційних втрат; за лютий 2023 року на суму 933 722,12 грн за період з 17.03.2023 по 11.02.2025 - 267 453,83 грн 15 % річних та 145 520,65 грн інфляційних втрат; за січень 2024 року на суму 2 719 349,00 грн за період з 22.02.2024 по 08.04.2024 - 52 380,90 грн 15 % річних та 13 596,74 грн інфляційних втрат; за січень 2024 року на суму 62 590,90 грн за період з 20.04.2024 по 11.02.2025 - 7 355,36 грн 15 % річних та 7 355,36 грн інфляційних втрат.
Оцінка суду.
Частиною першою статті 4 ЗУ "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Одним із видів договорів, що укладаються для забезпечення функціонування ринку електричної енергії, є договори про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (п. 16 ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 ЗУ "Про ринок електричної енергії", постачальник "останньої надії" - це визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.
За приписами частини першої статті 64 ЗУ "Про ринок електричної енергії", остачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.
Частиною 6 статті 64 ЗУ «Про ринок електричної енергії» встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання.
Відповідно до частини одинадцятої статті 64 ЗУ "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник «останньої надії» зобов'язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.
Відповідно до пункту 1.2.9. ПРРЕЕ, постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який розробляється постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
За умовами п. 3.4.3 ПРРЕЕ, постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу за ціною, що формується ним відповідно до затвердженої Регулятором методики (порядку), та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника "останньої надії", ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг. Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", мають бути економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними і не повинні перешкоджати конкуренції на ринку електричної енергії. Ціна (тариф) на послуги постачальника "останньої надії" визначається за результатами конкурсу.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії та, відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.
Враховуючи наведені норми та встановлені судом обставини, між позивачем, який виконує функції постачальника «останньої надії», та відповідачем виникли договірні відносини з постачання електричної енергії.
Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1470, а саме пп. 29 п.2.2. встановлено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог, зокрема, надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Так, в матеріалах справи наявні Звіти про фактичне споживання в/ч НОМЕР_1 електричної енергії ДПЗД «Укрінтеренерго» ДПЗД "Укрінтеренерго", які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) ПрАТ «Львівобленерго».
Також позивачем були направлені відповідачу Акти купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період та рахунки, що підтверджується матеріалами справи.
Під час розгляду справи відповідач обставину отримання вищевказаних рахунків від позивача не заперечив, а також не спростував вірність здійснених позивачем розрахунків.
В цей же час, в матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем оплати у повному обсязі вартості отриманої у спірних періодах електроенергії.
При цьому суд відзначає, що відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що не порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Таким чином, вищезазначені норми права прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
За змістом статті 617 ЦК України, час відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Суд зазначає, що порядок проведення розрахунків на роздрібному ринку електричної енергії врегульований розділом IV Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Відповідно до пункту 4.7 ПРРЕЕ Оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.
Згідно з пунктом 4.9 ПРРЕЕ після закінчення розрахункового періоду, обумовленого в комерційній пропозиції, здійснюється коригування обсягів оплати, що була здійснена за цей розрахунковий період, відповідно до фактичного обсягу спожитої електричної енергії протягом відповідного розрахункового періоду. За результатами коригування перший плановий платіж наступного розрахункового періоду збільшується або зменшується на відповідну величину.
Крім того, пункт 4.16 ПРРЕЕ передбачено, що Електропостачальники можуть пропонувати споживачу оплату електричної енергії плановими декадними або місячними платежами. У разі застосування оплати плановими платежами або оплати за платіжними документами, оформленими споживачем, електропостачальник періодично (згідно з умовами договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) раз на місяць, 2, 3 чи 6 місяців) проводить перерахунок за фактично спожиту електричну енергію та надає споживачу коригуючий платіжний документ. За відхилення нарахованих під час перерахунку сум за фактично спожиту електричну енергію від сум зарахованих платежів пеня не стягується.
Судом встановлено, що позивачем було здійснено постачання електричної енергії на адресу відповідача у періоди з 01.01.2023 по 14.02.2023 та з 01.01.2024 по 31.01.2024. Згідно зі звітами ПрАТ «Львівобленерго» складено акти купівлі-продажу електричної енергії: №032956 від 31.01.2023 на обсяг 232 420 кВт·год на суму 1 405 754,26 грн, та №035850 від 28.02.2023 на обсяг 148 324 кВт·год на суму 933 722,12 грн, на підставі яких були виставлені відповідні рахунки: №000014321653/11/О01/40490 від 10.02.2023 та №000014321653/11/О02/43408 від 09.03.2023. Вказані рахунки були направлені відповідачу засобами електронного зв'язку, а також рекомендованим поштовим відправленням. Окрім того, на підставі скоригованих даних комерційного обліку, наданих ПрАТ «Львівобленерго» листом №151-07-1921 від 03.04.2024, позивачем здійснено коригування обсягів спожитої відповідачем електричної енергії за січень 2024 року, за результатами чого на адресу відповідача направлено скоригований акт купівлі-продажу електричної енергії №55321 від 11.04.2024 та рахунок №000014321653/11/К01/63082 від 10.04.2024. Згідно з вказаним коригуванням обсяг фактично спожитої Відповідачем електричної енергії становив 381 439 кВт*год на суму 2 781 393,90 грн. При цьому, як вбачається з платіжної інструкції №1416 від 09.04.2024, відповідачем було сплачено 2 719 349,00 грн.
За результатами проведеного коригування у Відповідача виникла недоплата у розмірі 62 590, 90 грн. Факт наявності такої недоплати підтверджується матеріалами справи та не спростований Відповідачем.
Таким чином, законодавством прямо передбачено можливість проведення коригування після здійсненої споживачем оплати, у випадку уточнення обсягів спожитої електричної енергії за даними адміністратора комерційного обліку. Враховуючи наведене, дії Позивача щодо направлення Відповідачу скоригованого акту купівлі-продажу електричної енергії та рахунку від 11.04.2024 за даними уточненого звіту ПрАТ «Львівобленерго» є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства.
Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 2 402 067, 28 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, слід зазначити, що обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Посилання відповідача на те, що він надсилав звернення про врегулювання заборгованості, не звільняє його від відповідальності за прострочення платежів. Також безпідставними є твердження про порушення бюджетного законодавства, оскільки чинні норми ЦК України не передбачають виключення з відповідальності за грошовими зобов'язаннями залежно від джерела фінансування боржника.
Також не знаходять свого підтвердження посилання відповідача про корегування рахунків за січень 2024 року, позивач наголошує, що обсяг та вартість спожитої електричної енергії визначаються відповідно до даних оператора системи розподілу та підтверджувальних документів постачальника «останньої надії». Відповідач не надав належних та допустимих доказів, що спростовують зазначені обсяги. Оплата частини рахунків не свідчить про належне виконання зобов'язання в повному обсязі.
Усі інші доводи, посилання та обґрунтування учасників справи судом враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду щодо спірних правовідносин учасників справи, і судом надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи, і за результатами чого ухвалюється рішення у відповідності до ст. 86 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 6.1. комерційної пропозиції встановлено, що нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15 % річних, інфляція) за невиконання грошового зобов'язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку.
Таким чином, сторони, керуючись правом, наданим ст. 625 ЦК України, у комерційній пропозиції визначили інший розмір процентів річних.
Судом встановлено, що за прострочення виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано: за січень 2023 року на суму 1 405 754,26 грн за період з 22.02.2023 по 11.02.2025 - 415 949,20 грн 15 % річних та 243 459,50 грн інфляційних втрат; за лютий 2023 року на суму 933 722,12 грн за період з 17.03.2023 по 11.02.2025 - 267 453,83 грн 15 % річних та 145 520,65 грн інфляційних втрат; за січень 2024 року на суму 2 719 349,00 грн за період з 22.02.2024 по 08.04.2024 - 52 380,90 грн 15 % річних та 13 596,74 грн інфляційних втрат; за січень 2024 року на суму 62 590,90 грн за період з 20.04.2024 по 11.02.2025 - 7 355,36 грн 15 % річних та 7 355,36 грн інфляційних втрат.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 15% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.
Разом з цим, відповідач у відзиві заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 99%. Відповідач підкреслив, що Військова частина НОМЕР_1 є неприбутковою державною організацією, фінансування якої здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв'язку з чим стягнення штрафних санкцій у заявленому позивачем розмірі є неспівмірним та таким, що виходить за межі справедливого відновлення майнових прав сторін.
Аналіз постанов Великої Палати Верховного Суду, в яких застосовувалась частина друга статті 625 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку, що Велика Палата кваліфікує проценти річних, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, як спеціальну форму відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц.
В той же час судом враховано, що у пункті 8.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18 викладена правова позиція, щодо права суду зменшувати розмір процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
Так, у вище вказаному пункті зазначене таке: "з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності, передбачених статтею 625 ЦК України у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника".
Отже, за висновками Великої Палати Верховного Суду з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд, може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Відтак, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, закріплені у статті 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), компенсаційний, а не каральний характер відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, правові висновки Верховного Суду щодо можливості зменшення розміру процентів річних, а також беручи до уваги обставини справи, зокрема неприбутковий статус відповідача як розпорядника бюджетних коштів третього рівня та відсутність доказів понесення позивачем реальних збитків, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення встановленого у комерційній пропозиції розміру 15% річних до передбаченого статтею 625 ЦК України розміру 3% річних, що становить 148 686, 24 грн.
При цьому нараховані позивачем інфляційні втрати суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню у повному розмірі, а саме 409 932,25 грн.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
Судові витрати.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, суд повідомляє, що оскільки позивачем було заявлено правомірні вимоги про стягнення 15% річних, зменшення судом їх розміру не впливає на відшкодування відповідачем позивачу судових витрат.
Відтак, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 53 331, 46 грн.
Керуючись ст. ст. 13, 73,74,76-79, 86,123,126, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд,
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85; код ЄДРПОУ 19480600) 2 960 685, 77 грн, з яких 2 402 067,28 грн основного боргу на рахунок НОМЕР_3 в АТ «Ощадбанк, 409 932,25 грн інфляційних втрат, 148 686, 24 грн 3% річних на рахунок IBAN UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області та судовий збір у сумі 53 331, 46 грн IBAN UA458201720355340299019480600 у Київській області.
3. В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 26.08.2025.
Суддя Запотічняк О.Д.