79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
18.08.2025 Справа № 914/57/25
За позовом: Керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області, Вінницька обл., м. Жмеринка,
до відповідача 1: Шаргородського комунального підприємства «Комунсервіс», Вінницька обл., м. Шаргород,
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенерготехресурс», м. Львів
про визнання додаткових угод до договору постачання електричної енергії споживачу недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів у розмірі 254 040, 54 грн
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Амбіцької І.О.
Представники учасників справи:
прокурор: Слиш Галина Степанівна;
від позивача: не з'явився;
від відповідачів: не з'явилися.
Керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області звернувся в Господарський суд Львівської області з позовом до Шаргородського комунального підприємства «Комунсервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенерготехресурс» про визнання недійсними додаткових угод № 1-2, 4-8 до договору постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2022 № 1 та повернення безпідставно сплачених коштів у розмірі 254 040, 54 грн.
Ухвалою суду від 09.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначено на 03.02.2025.
Ухвалою суду від 07.04.2025 підготовче судове засідання призначено на 28.04.2025. Ухвалою суду від 28.04.2025 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 19.05.2025.
Хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду, зокрема ухвалою суду від 28.07.2025 розгляд справи по суті відкладено на 18.08.2025.
У судове засідання, 18.08.2025, прокурор з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві.
У судові засідання 18.08.2025 позивач не з'явився, причин неявки не повідомив.
У судові засідання 18.08.2025 відповідачі не з'явились, причин неявки не повідомили, вимог суду зазначених в ухвалах не виконали, хоча через систему Електронний суд були належно повідомлені про час та місце розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 18.08.2025 справу розглянуто по суті та оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.
Позиція прокуратури.
Керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області (надалі позивач) звернувся в Господарський суд Львівської області з позовом до Шаргородського комунального підприємства «Комунсервіс» (надалі відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенерготехресурс» (надалі відповідач 2) про визнання недійсними додаткових угод № 1-2, 4-8 до договору постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2022 № 1 та повернення безпідставно сплачених коштів у розмірі 254 040, 54 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що Шаргородським КП "Комунсервіс" 14.12.2022 було проведено закупівлю без використання електронної системи закупівель шляхом запиту (ціни) пропозицій за кодом CPV ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія, з очікуваною вартістю 2 915 000, 00 гривень, запланований обсяг електричної енергії складав 550 000 кВт/год, переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенерготехресурс» з остаточною пропозицією 2 399 522, 00 грн, з ціною 1 кВт/год електричної енергії - 4, 362768 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 0, 727128 грн.
За результатами проведеної закупівлі, виходячи із пропозиції постачальника, 28.12.2022 між Шаргородським КП "Комунсервіс" та ТзОВ ''Львівенерготехресурс'' укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 1 (надалі договір).
У подальшому між відповідачами до договору були укладені додаткові угоди від 30.01.2023 № 1, від 03.04.2023 № 2, від 12.07.2023 № 4, від 01.08.2023 № 5, від 22.08.2023 № 6, від 11.09.2023 № 7 та від 29.11.2023 № 8, якими збільшено ціну за одиницю товару з одночасним зменшенням її кількості.
Загалом, за час дії договору, ціну збільшено на 33, 43 % від первинної ціни (4, 362768 грн до 5, 8212 грн (з ПДВ), тобто на 1, 458432 гривень) за 1 кВт/год.
Таким чином, уклавши з відповідачем 2 договір, відповідач 1 втратив можливість скористатися пропозиціями інших учасників торгів, але електричну енергію по ціні, запропонованій переможцем закупівлі (відповідачем 2), закупити так і не зміг, натомість був змушений оплачувати електричну енергію за ціною на 33, 43 % вищою, аніж встановлена договором, укладеним внаслідок торгів. Такі обставини, на думку прокурора, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим прокурор звернувся до суду з цим позовом.
Позиція позивача.
Позивач в судові засідання не з'явився, письмових обґрунтованих пояснень суду не представив.
Позиція відповідача 1.
Відповідач 1 в судові засідання не з'явився, письмових обґрунтованих пояснень суду не представив.
Позиція відповідача 2.
Відповідач 2 у судові засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, позовні вимоги не заперечив.
У клопотанні від 09.03.2025 про зупинення провадження у справі № 914/57/25 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24, ним зазначено, що висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 920/19/24 матиме суттєве значення для вирішення цієї справи. Вказане клопотання було судом розглянуто та протокольною ухвалою відмовлено у його задоволенні, з мотивів що у даній справі закупівлю електричної енергії відповідачем 1 проведено у відповідності до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178. В той же час закупівлю, про яку йде мова у справі № 920/19/24, проведено у 2021 році та договір за її результатами також виконувався у 2021 році, тобто до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1178.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Судом встановлено, що Шаргородським КП "Комунсервіс" 14.12.2022 було проведено закупівлю без використання електронної системи закупівель шляхом запиту (ціни) пропозицій за кодом CPV ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія, з очікуваною вартістю 2 915 000, 00 гривень, запланований обсяг електричної енергії складав 550 000 кВт/год, переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенерготехресурс» з остаточною пропозицією 2 399 522, 00 грн, ціна 1 кВт/год електричної енергії складає 4, 362768 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 0, 727128 грн.
За результатами проведеної закупівлі, виходячи із пропозиції постачальника, 28.12.2022 між Шаргородським КП "Комунсервіс" та ТзОВ ''Львівенерготехресурс'' укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 1, ціна договору - 2 399 522, 40 грн з ПДВ.
У подальшому, після укладення договору, між замовником та постачальником укладено додаткові угоди № 1, № 2, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8 до договору, якими збільшено ціну за одиницю товару з одночасним зменшенням її кількості, а саме:
- додатковою угодою від 30.01.2023 № 1 до договору збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії до 4, 559 грн та зменшено очікуваний обсяг постачання електричної енергії до 526 326 кВт/год, умови даної угоди застосовуються з 01.01.2023, підставою для збільшення ціни є постанова НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788.
- додатковою угодою від 03.04.2023 № 2 до договору збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії до 4, 618964 грн та зменшено очікуваний обсяг постачання електричної енергії до 520 158 кВт/год, умови даної угоди застосовуються з 01.04.2023, підставою для збільшення ціни є постанова НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788;
-13.04.2023 між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору, якою внесено зміни в додатку до заяви приєднання ЕІС коди-точок комерційного обліку до договору та викладено їх новій редакції.
- додатковою угодою від 12.07.2023 № 4 до договору збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії до 4, 64784 грн та зменшено очікуваний обсяг постачання електричної енергії до 515 224 кВт/год, умови даної угоди застосовуються з 01.07.2023, підставою для збільшення ціни є постанова НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788;
- додатковою угодою від 01.08.2023 № 5 до договору збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії до 4, 96 грн та зменшено очікуваний обсяг постачання електричної енергії до 496 337 кВт/год, умови даної угоди застосовуються з 11.07.2023, підставою для збільшення ціни став лист директора ТзОВ "Львівенерготехресурс" від 21.07.2023 № 46-07 та середньозважені ціни для ВНД та РДН;
- додатковою угодою від 22.08.2023 № 6 до договору збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії до 5, 4348 грн та зменшено очікуваний обсяг постачання електричної енергії до 470 355 кВт/год, умови даної угоди застосовуються з 01.08.2023, підставою для збільшення ціни є довідка Львівської торгово-промислової палати від 09.08.2023 № 19-09/805;
- додатковою угодою від 11.09.2023 № 7 до договору збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії до 5, 7342 грн та зменшено очікуваний обсяг постачання електричної енергії до 457 612 кВт/год, умови даної угоди застосовуються з 01.09.2023, підставою для збільшення ціни є довідка Львівської торгово-промислової палати від 31.08.2023 № 19-09/876;
- додатковою угодою від 29.11.2023 № 8 до договору збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії до 5, 8212 грн та зменшено очікуваний обсяг постачання електричної енергії до 455 443, 0187 кВт/год, умови даної угоди застосовуються з 21.11.2023, підставою для збільшення ціни є довідка Львівської торгово-промислової палати від 27.11.2023 № 19-09/1301.
Таким чином, за час дії договору ціну збільшено на 33, 43 % від первинної ціни (4, 362768 грн до 5, 8212 грн (з ПДВ), тобто на 1, 458432 гривень) за 1 кВт/год.
Згідно з актами приймання - передачі за Договором № 1 від 28.12.2022 за період січень 2023 року - грудень 2023 року Шаргородське КП "Комунсервіс" фактично отримало 346 781 кВт/год електричної енергії, сплативши 1 766 965, 61 грн, а саме:
1. Відповідно до акту прийому-передачі від 31.01.2023 № 95 за січень 2023 року та платіжних інструкцій від 10.02.2023 № 25, від 13.02.2023 № 27 Шаргородським КП "Комунсервіс" на розрахунковий рахунок ТзОВ "Львівенерготехресурс" перераховано кошти в загальній сумі 124 428, 79 грн як оплату за спожиту електроенергію в обсязі 27 293 кВт/год.
2. Відповідно до акту прийому-передачі від 28.02.2023 № 164 за лютий 2023 року та платіжної інструкції від 09.03.2023 № 56 Шаргородським КП "Комунсервіс" на розрахунковий рахунок ТзОВ "Львівенерготехресурс" перераховано кошти в сумі 109 219, 97 грн з ПДВ як оплату за спожиту електроенергію в обсязі 23 957 кВт/год.
3. Відповідно до акту прийому-передачі від 31.03.2023 № 269 за березень 2023 року та платіжної інструкції від 13.04.2023 № 100 Шаргородським КП "Комунсервіс" "перераховано кошти в сумі 154 162, 58 грн з ПДВ як оплату за спожиту електроенергію в обсязі 33 815 кВт/год.
4. Відповідно до актів прийому-передачі від 30.04.2023 № 367 та 10.05.2023 № 379 за квітень 2023 року та платіжної інструкції від 17.05.2023 № 145 і виписки з рахунку за 12.05.2023 Шаргородським КП "Комунсервіс" на розрахунковий рахунок ТзОВ "Львівенерготехресурс" перераховано кошти в загальній сумі 112 272, 10 грн з ПДВ як оплату за спожиту електроенергію в обсязі 24 307 кВт/год.
5. Відповідно до акту прийому-передачі від 31.05.2023 № 475 за травень 2023 року та платіжних інструкцій від 12.06.2023 № 190, від 14.06.2023 № 193 Шаргородським КП "Комунсервіс" на розрахунковий рахунок ТзОВ "Львівенерготехресурс" перераховано кошти в загальній сумі 133 103, 41 грн з ПДВ як оплату за спожиту електроенергію в обсязі 28 817 кВт/год.
6. Відповідно до акту прийому-передачі від 30.06.2023 № 57 за червень 2023 року та платіжних інструкцій від 07.07.2023 № 232, від 13.07.2023 № 238 Шаргородським КП "Комунсервіс" на розрахунковий рахунок ТзОВ "Львівенерготехресурс" перераховано кошти в загальній сумі 136 637, 76 грн з ПДВ як оплату за спожиту електроенергію в обсязі 29 582 кВт/год.
7. Відповідно до акту прийому-передачі від 31.07.2023 № 687 за липень 2023 року та платіжної інструкції від 09.08.2023 № 283 Шаргородським КП "Комунсервіс" на розрахунковий рахунок ТзОВ "Львівенерготехресурс" перераховано кошти в загальній сумі 121 197, 72 грн з ПДВ як оплату за спожиту електроенергію в обсязі 8 470 кВт/год за період 01.07.2023-10.07.2023, та 16 435 кВт/год за період 11.07.2023-31.07.2023.
8. Відповідно до акту прийому-передачі від 14.08.2023 № 693 за липень 2023 року та виписки з рахунку за 17.08.2023 Шаргородським КП "Комунсервіс" на розрахунковий рахунок ТзОВ "Львівенерготехресурс" перераховано кошти в загальній сумі 6 700, 96 грн з ПДВ як оплату за спожиту електроенергію в обсязі 1 351 кВт/год.
9. Відповідно до акту прийому-передачі від 31.08.2023 № 785 за серпень 2023 року та платіжної інструкції № 317 від 18.09.2023 Шаргородським КП "Комунсервіс" на розрахунковий рахунок ТзОВ "Львівенерготехресурс" перераховано кошти в загальній сумі 175 413, 60 грн з ПДВ як оплату за спожиту електроенергію в обсязі 32 276 кВт/год.
10. Відповідно до акту прийому-передачі від 30.09.2023 № 888 за вересень 2023 року та платіжної інструкції від 20.10.2023 № 379 Шаргородським КП "Комунсервіс" на розрахунковий рахунок ТзОВ "Львівенерготехресурс" перераховано кошти в загальній сумі 148 309, 32 грн з ПДВ як оплату за спожиту електроенергію в обсязі 25 864 кВт/год.
11. Відповідно до акту прийому-передачі від 31.10.2023 № 902 за жовтень 2023 року та платіжних інструкцій від 20.11.2023 № 407, від 31.11.2023 № 410 Шаргородським КП "Комунсервіс" на розрахунковий рахунок ТзОВ "Львівенерготехресурс" перераховано кошти в загальній сумі 155 729, 40 грн з ПДВ як оплату за спожиту електроенергію в обсязі 27 158 кВт/год.
12. Відповідно до акту прийому-передачі від 08.11.2023 № 907 за жовтень 2023 року та виписки з рахунку за 09.11.2023 Шаргородським КП "Комунсервіс" на розрахунковий рахунок ТзОВ "Львівенерготехресурс" перераховано кошти в загальній сумі 30 752, 52 грн з ПДВ як оплату за спожиту електроенергію в обсязі 5 363 кВт/год.
13. Відповідно до акту прийому-передачі від 27.11.2023 № 990 за листопад 2023 року та виписки з рахунку за 29.11.2023 Шаргородським КП "Комунсервіс" на розрахунковий рахунок ТзОВ "Львівенерготехресурс" перераховано кошти в загальній сумі 159 391, 79 грн з ПДВ як оплату за спожиту електроенергію в обсязі 27 796, 6917 кВт/год.
14. Відповідно до акту прийому-передачі від 30.11.2023 № 1007 за листопад 2023 року та платіжної інструкції від 11.12.2023 № 442 Шаргородським КП "Комунсервіс" на розрахунковий рахунок ТзОВ "Львівенерготехресурс" перераховано кошти в загальній сумі 23 280, 77 грн з ПДВ як оплату за спожиту електроенергію в обсязі 3 999, 3083 кВт/год.
15. Відповідно до акту прийому-передачі від 31.12.2023 № 1112 за грудень 2023 року та платіжної інструкції від 09.01.2024 № 489 Шаргородським КП "Комунсервіс" на розрахунковий рахунок ТзОВ "Львівенерготехресурс" перераховано кошти в загальній сумі 176 364, 90 грн з ПДВ як оплату за спожиту електроенергію в обсязі 30 297 кВт/год.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язання сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Відповідні положення знайшли своє відображення у пункті 13.12 договору, згідно з яким істотні умови даного договору, в тому числі ціна за одиницю товару, можуть змінюватися, шляхом укладення додаткової угоди до даного договору у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
З аналізу положень Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, та повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного кодексу У країни (ст. 651) та Господарського кодексу України (ст. 188), які визначають загальну процедуру внесення змін до договору. Якщо спеціальною нормою права (ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі») заборонено укладення умов договору про публічні закупівлі, які відрізняються від умов тендерної пропозиції та заборонено вносити зміни до договору, окрім певного законодавчо визначеного переліку випадків, то внесення змін до такого договору поза межами переліку, передбаченого зазначеним приписом закону, означатиме незаконність внесення цих змін. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 916/1491/17.
Згідно з роз'ясненнями Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07, внесення змін до договору про закупівлю в залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. У залежності від коливання ціни товару на ринку, сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких не може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Вказане узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у справі від 15.06.2022 № 924/674/21.
У той же час, відповідно до пп. 2 п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (з наступними змінами та доповненнями) "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі - Особливості) істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.
Тобто в разі першого внесення змін до договору додатковими угодами, збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбутись після його укладання, а в разі наступних змін - між черговими додатковими угодами. Саме така позиція відображена в постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18.
Існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим. Тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Щодо додаткової угоди від 30.01.2023 № 1, суд зазначає наступне.
Підставою укладення додаткової угоди від 30.01.2023 № 1 до договору став лист ТзОВ "Львівенерготехресурс" від 30.01.2023 № 230, відповідно до якого Товариство повідомляє, що відповідно до Постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на період 01.01.2023 року - 31.03.2023 року затверджено новий тариф на послугу передачі - 0, 38028 грн./кВт*год, без ПДВ з 01.01.2023 року. Крім цього у січні 2023 (станом на 20.01.2023 року) відбулося зростання середньозваженої ціни електричної енергії відносно грудня 2022. Зростання середньозваженої ціни становить 3, 93 %.
До листа від 20.01.2023 № 230 відповідачем 2 додано копію постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерrо" та роздруківку (витяг) з сайту оператора ринку https://www.oree.corn.ua/.
Згідно з даними, які містяться у витягу з сайту оператора ринку https://www.oree.corn.ua/ встановлено, що ТзОВ "Львівенерготехресурс" за основу для обґрунтування коливання ціни на ринку "Середньозважені ціни для ВДР та РДН" взяли дані станом на 18.01.2023-18.01.2023, де ціна ВДР становить 3 694, 88 грн/МВт*год і відсоток зменшення становить 3, 01 % (за добу), та станом на 01.01.2023, де ціна РДН ОЕС України становить 3 478, 91 грн/МВт*год і відсоток збільшення становить 3, 93% (за місяць).
Таким чином, суд звертає увагу, що охоплено період з моменту укладення договору від 28.12.2022 № 1 до дати укладення додаткової угоди № 1 від 30.01.2023, в той же час дату - 18.01.2023, взято на вибір постачальника, без належного обґрунтування чому за основу дослідження взято саме вказаний проміжок часу, та не взято для порівняння ціни, які існували на момент укладення договору.
Водночас, суд констатує, що на момент підписання договору від 28.12.2022 № 1 діяла постанова НКРЕКП від 01.12.2021 № 2454 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2022 рік", якою на період 2022 року встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 345, 64 грн/МВт.год (без ПДВ) або 0, 34564 грн./кВ.т.год (без ПДВ). Тариф на послуги з передачі електричної енергії відповідно до Постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1178 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "УКРЕНЕРГО" на період з 01.01.2023 по 31.03.2023 становив 380, 28 грн./МВт.год (без ПДВ) або 0, 38028 грн/кВт год (без ПДВ).
Таким чином, регульований тариф з передачі електричної енергії з 01.01.2023 збільшено на 0, 03464 грн. за 1 кВт/год, тобто лише на 3, 5 копійки.
У той же час, додатковою угодою від 30.01.2023 № 1 з урахуванням збільшення тарифу на передачу електричної енергії ціна за 1 кВт/год у договорі № 1 від 28.12.2022 загалом збільшено з 4, 362768 грн (в тому числі ПДВ 20% - 0, 727128 грн) до 4, 559 грн (в тому числі ПДВ 20% - 0, 7598333 грн), тобто на 0, 196232 грн з ПДВ, або на 0, 1635267 грн без ПДВ.
Більш того, слід додати, що постанова НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі - електричної енергії НЕК "Укренерго" прийнята 21.12.2022 та опублікована шляхом оприлюднення на офіційних веб-сайтах органів державної влади України від 21.12.2022.
Укладаючи та підписуючи договір від 28.12.2022 № 1 сторонам, зокрема ТзОВ "Львівенерготехресурс" було достеменно відомо про її наявність та про тарифи на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи, які нею встановлюються на період з 01.01.2023 по 31.03.2023 в тому числі.
Отже, суд дійшов висновку, що ТзОВ "Львівенерготехресурс" не надало документального підтвердження підстав для зміни ціни електричної енергії у зв'язку з коливання ціни на ринку, а саме її зростання, що може бути підставою для внесення змін до договору № 1 від 28.12.2022.
Також, суд звертає увагу, що при підписанні сторонами додаткових угод № № 2, 4, 5, відповідач 2 також, як і випадку з додатковою угодою № 1, посилався на витяг з сайту оператора ринку https://www.oree.corn.ua/ та постанову НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788.
У пункті 8.74 Постанови від 07.03.2024 у справі № 910/401/23 Касаційний господарський суд у складі Верховного суду у подібних правовідносинах зауважив, що на момент укладення сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу відповідачу було відомо про прийняття НКРЕКП постанови, що не може бути розцінено добросовісною поведінкою сторони та поважною причиною, яка забезпечує реалізацію принципів максимальної економії, ефективності та пропорційності. Суди зазначили, що відповідач, підписуючи договір та погоджуючи його істотні умови, повинен був оцінити можливість виконання зобов'язання щодо поставки електричної енергії станом на дату укладення договору, а тому подальше укладення додаткової угоди № 1 та посилання на збільшення тарифу на послуги з розподілу електричної енергії постановою НКРЕКП вже після підписання договору не є поважною підставою для внесення відповідних змін.
Отже, суд дійшов висновку, що підписання додаткових угод № № 1, 2, 4, 5 до договору з посиланням на збільшення тарифу, який був відомий на час укладення договору, не може свідчити про дотримання сторонами приписів п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та ч. 7 п. 19 Особливостей.
Згідно з роз'ясненнями Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, як уповноваженого органу щодо формування державної політики у сфері публічних закупівель від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору», внесення змін до договору про закупівлю в залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання).
Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна договору має містити окреме документальне підтвердження.
Такі висновки відповідають правовим позиціям, викладеним в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18.
Слід зазначити, що цінові довідки Львівської торгово-промислової палати, які стали підставою для збільшення ціни на електричну енергію згідно з умовами додаткових угод № № 6, 7, 8 не підтверджують коливання ціни на електричну енергію на ринку, а відображають інформацію станом на певні дати та/або періоди. Тобто, в даному випадку констатовано ціни на електричну енергію на певні дати та/або періоди без відображення будь-якого коливання.
Крім того, Закон України «Про торгово-промислову палату» не містить положень щодо наявності повноважень у торгово-промислової палати на видачу довідок (експертних висновків) щодо коливання ціни на товар на ринку.
Натомість вказаним Законом визначено право торгово-промислової палати проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.
Надані постачальником цінові довідки не встановлюють наявності факту коливання ціни на електричну енергію у відповідні проміжки часу, а надана інформація має лише довідковий характер.
Таким чином, не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.08.2021 у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п. 57 постанови).
Таким чином, укладення між сторонами оскаржуваних додаткових угод, про збільшення ціни за товар за відсутності підстав для цього та зменшення його кількості жодним чином не відповідає принципу максимальної економії та ефективності, спотворює результати закупівлі та нівелює економію, яку було досягнуто під час підписання договору.
Перемога ТзОВ "Львівенерготехресурс" у тендері та укладення договору від 28.12.2022 № 1 з однією ціною та її подальше підвищення, без достатніх на те підстав, є недобросовісною діловою практикою з боку продавця.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).
Таким чином, підсумовуючи вищевказане, суд вважає, що жодного належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни, що дає підстави для укладення додаткових угод, ТзОВ «Львівенерготехресурс» не надало, тому, як наслідок, укладання додаткових угод від 30.01.2023 № 1, від 03.04.2023 № 2, від 12.07.2023 № 4, від 01.08.2023 № 5, від 22.08.2023 № 6, від 11.09.2023 № 7 та від 29.11.2023 № 8 до договору від 28.12.2022 № 1 про постачання електричної енергії якими збільшено ціну електричної енергії є безпідставними та мають бути визнані недійсними.
Окрім цього, умови додаткових угод від 30.01.2023 № 1, від 03.04.2023 № 2, від 12.07.2023 № 4, від 01.08.2023 № 5, від 22.08.2023 № 6, від 11.09.2023 № 7 та від 29.11.2023 № 8 до договору від 28.12.2022 № 1 суперечать вимогам ч. 3 ст. 632 ЦК України, оскільки ціну договору змінено після виконання умов договору та фактичного постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Однак, за приписами ч. 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Така позиція Верховного Суду викладена у постановах від 15.06.2018 у справі № 910/14082/17, від 12.10.2018 у справі № 910/21671/17, згідно з якою частиною 3 ст. 631 ЦК України не надається право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або договору, які змінюють врегульовані та вже виконані договірні відносини.
Слід зазначити, що постачання електроенергії здійснювалося щоденно, тобто електроенергія не тільки переходила у власність позивача, а й споживалася ним, однак додаткові угоди були укладені без урахування вимог ч. 3 ст. 632 ЦК України, оскільки ціна товару, будучи істотною умовою договору, не може змінюватися після передачі продавцем товару у власність покупця.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 сформульовано правовий висновок про застосування норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Так, судом зазначено, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в такому договорі після виконання продавцем зобов'язання з передачі товару у власність покупця не допускається (п. 54, 74-75).
Беручи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку, що так як постачання електроенергії здійснювалося щоденно, тобто електроенергія не тільки переходила у власність позивача, а й споживалася ним, то додаткові угоди від 30.01.2023 № 1, від 03.04.2023 № 2, від 12.07.2023 № 4, від 01.08.2023 № 5, від 22.08.2023 № 6, від 11.09.2023 № 7 та від 29.11.2023 № 8 до договору № 1 від 28.12.2022 укладені з порушенням вимог ч. 3 ст. 632 ЦК України.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
За приписами ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.
Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою Закону України «Про публічні закупівлі» (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 907/788/18).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 зазначила, що згідно із ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, в разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливо такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, існують на момент відшкодування (п. 70).
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином (п. 71, 72).
Таким чином, кошти оплачені за недійсними додатковими угодами про збільшення ціни одиниці товару за договором закупівлі, є безпідставно набутим майном та підлягають стягнення з відповідача згідно приписів ст. ст. 216, 1212 ЦК України.
За даних обставин суд дійшов до висновку, що укладені між відповідачами: замовником - Шаргородським комунальним підприємством «Комунсервіс» та постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівенерготехресурс» додаткові угоди від 30.01.2023 № 1, від 03.04.2023 № 2, від 12.07.2023 № 4, від 01.08.2023 № 5, від 22.08.2023 № 6, від 11.09.2023 № 7 та від 29.11.2023 № 8 до договору № 1 від 28.12.2022, вчинено в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», належним чином не обґрунтовано, що суперечать інтересам суспільства в особі територіальної громади Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області, тому вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.
Ціна за договором за 1 кВт/год електричної енергії становить 4, 362768 грн, а тому ТзОВ "Львівенерготехресурс" виконало свої зобов'язання за договором від 28.12.2022 № 1 лише на суму 1 512 925, 049808 грн. (346 781 кВт/год * 4,3 62768 грн. =1 512 925, 049808 грн). Таким чином, за договором від 28.12.2022 № 1 сплативши 1 766 965, 59 грн, Шаргородське КП "Комунсервіс" не отримало електричної енергії на суму 254 040, 54 грн, які підлягають стягненню (1 766 965, 59 грн - 1 512 925, 05 грн = 254 040, 54 грн).
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему У країни, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Статтею 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до роз'яснення Міністерства фінансів України, наданих листом від 06.03.2003 № 021-03/6 та Державного казначейства України від 09.03.2006 № 3.4-22/498 та від 12.02.2008 № 7.1-10/744, якщо спочатку нового бюджетного періоду здійснюються повернення зайво виплачених в минулих бюджетних періодах коштів, то зазначені кошти не можуть бути відображені як відновлення касових видатків, а повинні бути перераховані до бюджету.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником Шаргородського комунального підприємства "Комунсервіс" є Шаргородська міська рада Вінницької·області.
Відповідно до п.1.1 Статуту Шаргородського комунального підприємства "Комунсервіс", затвердженого рішенням 17 сесії 8 скликання Шаргородської міської ради від 23.12.2021 № 426, Шаргородське комунальне підприємство "Комунсервіс" є власністю Шаргородської міської ради Вінницької області, яка здійснює права засновника підприємства, та є органом управління майном відповідно до Закону України "Про підприємства в Україні", ст. 26 п. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Комунальні підприємства (установи) створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).
Вказаний правовий висновок, зазначений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 815/1216/16.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2022 у справі № 126/2157/19 вказала, що у випадку, коли повернення майна (коштів) стороні правочину не відновлює права позивача, який не є стороною правочину, суд може застосувати інший, крім реституції, ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.
Враховуючи наведене, в даному випадку, Шаргородське КП "Комунсервіс" у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів' нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником товару (електричної енергії) в обсязі та в межах видатків, визначених Шаргородською міською радою Вінницької області (розпорядником бюджетних коштів вищого рівня).
Водночас з урахуванням того, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців громади, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності, неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладання підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про наявність підстав для стягнення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами. Вказані висновки зазначені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 924/1283/21.
Таким чином, суд дійшов висновку, що грошові кошти в сумі 254 040, 54 грн є такими, що були безпідставно одержані ТзОВ "Львівенерготехресурс", підстава їх набуття відпала, а тому товариство зобов'язане їх повернути Шаргородській міській раді, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
Прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Шаргородської міської ради, зазначив, що Жмеринською окружною прокуратурою відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», скеровано на адресу Шаргородської міської ради Вінницької області відповідний лист від 28.08.2024 № 52/2-1443вих-24, яким повідомлено про наявність порушень при укладанні Шаргородським КП "Комунсервіс" додаткових угод до договору постачання електричної енергії.
З відповіді Шаргородської міської ради Вінницької області від 04.09.2024 № 357 вбачається, що Шаргородською міською радою не планується самостійно вживатися заходи щодо усунення порушень, шляхом пред'явлення відповідного позову до ТзОВ "Львівенерготехресурс" у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.
Використання коштів місцевого бюджету з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, до якої в силу статті 142 Конституції України, у тому числі, належать доходи і кошти місцевих бюджетів, що в свою чергу, завдає шкоду інтересам держави.
Відповідно до положень статті 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування" орган місцевого самоврядування має право звертатись до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Водночас, попри виявлені порушення вимог законодавства про публічні закупівлі органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави в спірних правовідносинах, в особі Шаргородської міської ради Вінницької області, не вжито належних заходів щодо оскарження вищевказаних додаткових угод, та повернення позивачеві грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений, незважаючи на очевидний характер порушень, що свідчить про її бездіяльність, тобто не здійснення захисту інтересів держави органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, тому прокурор правомірно звернувся із цим позовом до господарського суду.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, відшкодування витрат прокурора на оплату судового збору покладається на відповідача 2.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 53, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсною додаткову угоду від 30.01.2023 № 1 до договору № 1 від 28.12.2022 про постачання електричної енергії, укладеного між Шаргородським КП "Комунсервіс" та ТзОВ "Львівенерготехресурс".
3. Визнати недійсною додаткову угоду від 03.04.2023 № 2 до договору № 1 від 28.12.2022 про постачання електричної енергії, укладеного між Шаргородським КП "Комунсервіс" та ТзОВ "Львівенерготехресурс".
4. Визнати недійсною додаткову угоду від 12.07.2023 № 4 до договору № 1 від 28.12.2022 про постачання електричної енергії, укладеного між Шаргородським КП "Комунсервіс" та ТзОВ "Львівенерготехресурс.
5. Визнати недійсною додаткову угоду від 01.08.2023 № 5 до договору № 1 від 28.12.2022 про постачання електричної енергії, укладеного між Шаргородським КП "Комунсервіс" та ТзОВ "Львівенерготехресурс".
6. Визнати недійсною додаткову угоду від 22.08.2023 № 6 до договору № 1 від 28.12.2022 про постачання електричної енергії, укладеного між Шаргородським КП "Комунсервіс" та ТзОВ "Львівенерготехресурс".
7. Визнати недійсною додаткову угоду від 11.09.2023 № 7 до договору № 1 від 28.12.2022 про постачання електричної енергії, укладеного між Шаргородським КП "Комунсервіс" та ТзОВ "Львівенерготехресурс".
8. Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 29.11.2023 до договору № 1 від 28.12.2022 про постачання електричної енергії, укладеного між Шаргородським КП "Комунсервіс" та ТзОВ "Львівенерготехресурс".
9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенерготехресурс" (79054, м.·Львів, вул. Караджича, буд. 29-Б, кв. 116, ЄДРПОУ 41200257) на користь Шаргородської міської ради (23500, Вінницька область, Жмеринський район, м. Шаргород, вул. Героїв Майдану, 224, код ЄДРПОУ 04326253) безпідставно надмірно сплачені кошти в сумі 254 040, 54 гривень.
10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенерготехресурс" (79054, м.·Львів, вул. Караджича, буд. 29-Б, кв. 116, ЄДРПОУ 41200257) на користь Вінницької обласної прокуратури (UA 568201720343110002000003988, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909909, адреса: вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050) 25 006, 61 грн судового збору.
11. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складений та підписаний 26 серпня 2025 року.
Суддя Манюк П.Т.