Рішення від 25.08.2025 по справі 913/266/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2025 року м.Харків Справа № 913/266/20(913/183/25)

Провадження №10/913/266/20(913/183/25)

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи №913/266/20(913/183/25) за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області (місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21028)

до відповідача - Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)

про стягнення податкового боргу

в межах справи №913/266/20 за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" (місцезнаходження: вул. Чавдар Єлизавети, буд. 13, кв. 37, м. Київ, 02140)

до боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)

про банкрутство.

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» в якій просить суд стягнути з рахунків/електронних гаманців у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, що обслуговують ПАТ “Українська інноваційна компанія» податковий борг в розмірі 188823 грн 27 коп.

В обґрунтування поданого позову, позивачем зазначено, що внаслідок несплати в установлені законодавством строки узгоджених сум грошових зобов'язань по податкам на нерухоме майно та за орендну плату з юридичних осіб, самостійно визначених відповідачем, за даними контролюючого органу за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 188823 грн 27 коп., в тому числі:

- по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (Калинівська ТГ) в сумі 54255 грн 27 коп., з яких 54255 грн 27 коп. - основний платіж, 00 грн 00 коп. - штрафна санкція, 00 грн 00 коп. - пеня;

- по орендній платі з юридичних осіб (Калинівська ТГ) в сумі 134568 грн 00 коп., з яких 134568 грн 00 коп. - основний платіж, 00 грн 00 коп. - штрафна санкція, 00 грн 00 коп. - пеня.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.06.2025 матеріали справи №913/266/20(913/183/25) передано на розгляд судді Масловському С.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 24.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №913/266/20(913/183/25). Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Українська інноваційна компанія» (ідентифікаційний код 05839888, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 3-А) перебуває за основним місцем обліку як платник податків у ГУ ДПС в Луганській області, Сєвєродонецька ДПІ.

Публічним акціонерним товариством “Українська інноваційна компанія» було подано до податкового органу Головного управління ДПС у Вінницькій області податкові декларації з податку на нерухоме майно, а саме: податкові декларації з податку на нерухоме майно від 20.02.2023, 20.02.2024, 14.02.2025, (код класифікації доходів бюджету - 18010400) на загальну суму 54255 грн 27 коп.

Також, Публічним акціонерним товариством “Українська інноваційна компанія» було подано до податкового органу Головного управління ДПС у Вінницькій області податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), а саме: податкові декларації з плати за землю від 20.02.2023, 16.02.2024, 18.02.2025 (код класифікації доходів бюджету - 18010600), на загальну суму 134568 грн 00 коп.

Як зазначено позивачем, оскільки внаслідок несплати в установлені законодавством строки узгоджених сум грошових зобов'язань по податкам на нерухоме майно та за орендну плату з юридичних осіб, самостійно визначених відповідачем, за відповідачем обліковується борг в загальній сумі 188823 грн 27 коп., в тому числі: по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (Калинівська ТГ) в сумі 54255 грн 27 коп., з яких 54255 грн 27 коп. - основний платіж, 00 грн 00 коп. - штрафна санкція, 00 грн 00 коп. - пеня (дата виникнення заборгованості - 01.05.2023);

- по орендній платі з юридичних осіб (Калинівська ТГ) в сумі 134568 грн 00 коп., з яких 134568 грн 00 коп. - основний платіж, 00 грн 00 коп. - штрафна санкція, 00 грн 00 коп. - пеня (дата виникнення заборгованості - 30.11.2023).

У зв'язку з чим, позивач звертається до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом. Норми встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст.8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.

Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.

Відповідно до ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп.14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1).

Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Згідно з підпунктом 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 ПК України податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Відповідно до п. 285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

За приписами п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПК України).

Згідно з п. п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Разом з тим, згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

В свою чергу п. 58.2 ст. 58 ПК України передбачено, що форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

Приписи статті 42 ПК України регламентують листування платників податків та контролюючих органів.

Відповідно до п. 42.1 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Пунктом 42.2 ст. 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п. 45.2. ст.45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

При цьому відповідно до п. 42.3 ст. 42 ПК України якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Згідно з п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Суд зауважує, що в силу приписів п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов'язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку у 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 08.08.2018 у справі №812/41/17).

Як наслідок, стягнення податкового боргу може відбуватися лише після направлення (вручення) платнику податкової вимоги з дотриманням порядку, визначеного ПК України, зокрема ст. 42 цього Кодексу.

У спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає факт узгодженості грошового зобов'язання, зокрема факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу, тощо".

Така правова позиція також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду визначеною у постановах від 12.02.2019 у справі №817/429/16, від 24.04.2020 у справі №818/263/16, від 10.04.2020 у справі №813/7758/14, від 21.11.2019 у справі № 821/1126/16, від 09.10.2019 у справі №803/1101/15-а.

Судом враховано, що податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення та до моменту його повного погашення за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Проте, у разі зміни суми податкового боргу нормами Податкового кодексу України не передбачено обов'язку контролюючого органу повторно формувати та вручати платнику податків податкову вимогу. Подібна правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема в постановах від 12.06.2018 (справа №810/2533/16), від 19.02.2019 (справа №811/1117/16), від 04.03.2019 (справа №2а-6053/11/1070), від 25.02.2020 (справа №1340/5767/18).

Відповідно до приписів статей 73, 74, 76 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що станом на дату звернення до суду за відповідачем - Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» рахується податкова заборгованість в 188823 грн 27 коп., в тому числі: по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (Калинівська ТГ) в сумі 54255 грн 27 коп., з яких 54255 грн 27 коп. - основний платіж, 00 грн 00 коп. - штрафна санкція, 00 грн 00 коп. - пеня; по орендній платі з юридичних осіб (Калинівська ТГ) в сумі 134568 грн 00 коп., з яких 134568 грн 00 коп. - основний платіж, 00 грн 00 коп. - штрафна санкція, 00 грн 00 коп. - пеня, що підтверджується довідкою про суму податкового боргу по підприємству станом на 12.06.2025, копіями карток особового рахунку, податковими деклараціями з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 20.02.2023, 20.02.2025, 14.02.2025, податковими деклараціями з плати за землю від 20.02.2023, 16.02.2024, 18.02.2025, а також копією податкової вимоги форми «Ю» №1755-17 від 23.11.2016 щодо сплати податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 22.11.2016 на суму 26994,39 грн. Станом на момент розгляду справи доказів протилежного суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, оскільки заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, інформації щодо оскарження податкової вимоги щодо сплати податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями матеріали справи не містять, у зв'язку з чим господарський суд дійшов висновку, що вимога Головного управління ДПС у Вінницькій області про стягнення податкового боргу є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч.2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. 12, 14, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути на користь держави з рахунків/електронних гаманців у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, що обслуговують Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» податковий борг в розмірі 188823 грн 27 коп.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3028 грн 00 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150).

Відповідач: Публічне акціонерне товариство “Українська інноваційна компанія» (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд.3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, ідентифікаційний код юридичної особи 05839888).

Повне рішення складено 26.08.2025.

Суддя Сергій МАСЛОВСЬКИЙ