вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" серпня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2678/25
Суддя Мальована Л.Я., розглянувши заяву Громадської організації "Мархалівка.Підтримка" про вжиття заходів забезпечення позову
За позовом Громадської організації "Мархалівка.Підтримка", Київська обл., Фастівський р-н., с. Мархалівка
до Київської обласної військової адміністрації, м. Київ
про визначення протиправним і скасування рішення державного реєстратора
встановив:
22.08.2025 до Господарського суду Київської області від Громадської організації "Мархалівка.Підтримка" надійшла заява в порядку ст. ст. 136 - 140 Господарського процесуального кодексу України, в якій заявник просить суд вжити заходи до забезпечення позову, шляхом встановлення заборони вчиняти дії, Державній установі «Національне військове меморіальне кладовище» та іншим особам, а саме:
- заборони Державній установі «Національне військове меморіальне кладовище» проведення діяльності з розташування національного військового меморіального кладовища, зокрема будівництва, вирубки лісу, проведення поховань на земельній ділянці з кадастровим номером 3222481200:05:002:0457, що знаходиться на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області;
- зобов'язати Державну установу «Національне військове меморіальне кладовище», як замовника будівництва, вжити заходів щодо зупинення діяльності з розташування національного військового меморіального кладовища на земельній ділянці з кадастровим номером 3222481200:05:002:0457, що знаходиться на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області, зокрема повідомити підрядників про судове рішення про забезпечення позову;
- заборонити іншим особам (підрядникам, субпідрядникам Державної установи «Національне військове меморіальне кладовище» тощо) проведення діяльності з розташування національного військового меморіального кладовища, зокрема будівництва, вирубки лісу, проведення поховань на земельній ділянці з кадастровим номером 3222481200:05:002:0457 що знаходиться на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області.
В обгрунтування поданої заяви, заявник посилається на те, що віднесення земельної ділянки, право на яку оспорюється, до території Смарагдової мережі - природоохоронних територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову цінність, належать до земель природоохоронного значення і є об'єктом комплексної охорони, тому користування ділянкою відповідачем, у т.ч. використання її для розташування кладовища є явно протиправним.
Натомість, керівництво ДУ «НВМК», що підпорядковано Міністерству ветеранів, так як і підрядні організації, з якими ДУ «НВМК» уклало відповідні договори, продовжують здійснювати незаконну діяльність на спірній території, знищують багаторічні зелені насадження та інші природні ресурси незважаючи на рішення суду про заборону вчинення таких дій.
Таким чином, заявник вважає, що у випадку застосування заходів забезпечення позову, відбудеться припинення протиправного користування земельною ділянкою й, відповідно, незаконної діяльності на ній. Водночас, продовження використання ділянки до прийняття рішення по справі призведе до утруднення чи неможливості виконання рішення суду, ефективного захисту та поновлення порушених прав і інтересів позивача, оскільки неможливим буде відновити права, за захистом яких звернувся позивач і які були порушені: не повернути зрублені дерева (багаторічні сосни та інші), вивезений грунт, знищення червонокнижних рослин, не відновити природний баланс на цій території, не повернути втрачені матеріальні й інші ресурси тощо. Крім того, продовження використання ділянки призведе до ще більших непоправимих наслідків і ризиків як для природи так і людства, у т.ч. знищення цінного лісу, порушення міжнародних зобов'язань та іміджу Держави на мировій арені, марне витрачання державних коштів, настання надзвичайної ситуації.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до усталеної практики господарських судів, при вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що у разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову у господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
З урахуванням наведених висновків, заходи забезпечення позову повинні стосуватися та ґрунтуватися на достатньо обґрунтованих припущеннях, що невжиття їх може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості.
Заявник, з огляду на положення частини 1 статті 74 ГПК України, повинен довести відповідні обставини наявності безпосередніх дій щодо неправомірності дій відповідача, які полягають у проведенні діяльності з розташування національного військового меморіального кладовища. У даному випадку заявник, в якості підтвердження щодо можливого неналежного виконання рішення суду у майбутньому посилається на недобросовісне використання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 3222481200:05:002:0457, яка знаходиться на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області, а предметом позову є скасування рішення державного реєстратора Загоруйко Яни Олександрівни Кожинської сільської ради.
Таким чином, дослідивши збалансованість інтересів сторін, надавши оцінку поданим матеріалам щодо забезпечення позову в їх сукупності, з огляду на вказані вище вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову, зазначених у заяві, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
Частиною 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Враховуючи, що заяву про забезпечення позову судом розглянуто, тому витрати Громадської організації "Мархалівка.Підтримка" по сплаті судового збору за положеннями статті 129 ГПК України та Закону України “Про судовий збір» відшкодуванню та поверненню не підлягають.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 129, 136, 140, 234 ГПК України, суд
постановив:
Відмовити Громадській організації "Мархалівка.Підтримка" в задоволені заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили у порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України та може бути оскаржена у встановленому порядку.
Ухвалу підписано - 26.08.2025.
Суддя Л.Я. Мальована