вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" серпня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1491/25
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без виклику представників учасників, справу № 911/1491/25
за позовом Приватного підприємтва “Естрелла-Авто», м. Обухів Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Оріон Логістікс Інтернешнл»,
м. Вишневе Київської області
про стягнення 98 390,16 грн.
30.04.2025 Приватне підприємство “Естрелла-Авто» (далі-позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Оріон Логістікс Інтернешнл» (далі-відповідач) про стягнення 98 390,16 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору про транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів № 08/08/2023-1 в частині своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг з перевезення.
Ухвалою господарського суду від 05.05.2025 у справі № 911/1491/25 прийнято позовну заяву ПП “Естрелла-Авто» до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, встановлено відповідачу строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання у письмовій формі відзиву на позов та додаткових доказів по справі (за наявності) разом з доказами направлення копій відзиву і вказаних доказів іншій стороні.
Втім відповідач не скористався наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) правом та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі.
Водночас суд вчинив усі залежні від нього дії для повідомлення ТОВ «Оріон Логістікс Інтернешнл» про розгляд цієї справи, зокрема, копію ухвали Господарського суду Київської області про відкриття провадження від 05.05.2025 було надіслано відповідачу до його персонального кабінету у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.
В розрізі викладених обставин суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 1, 4, 5 ст. 6, ч. 6, 11 ст. 242 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та / або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Крім того, ухвалу суду про відкриття провадження у справі № 911/1491/25 суд офіційно оприлюднив у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua (далі - Реєстр), як наслідок, відповідне судове рішення знаходиться у вільному доступі, оскільки за змістом ст. 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі «Судова влада України».
З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачу надано право бути обізнаним із відповідним судовим провадженням та можливість реалізувати право на подання заяв та/або письмових пояснень стосовно власної позиції по суті спору.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
08.08.2023 між Приватним підприємством “Естрелла-Авто» (за договором-перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оріон Логістікс Інтернешнл» (за договором-експедитор) укладено Договір № 08/08/2023-1 про транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів (далі-договір), за умовами п. 1.1 якого предметом договору є взаємовідносини сторін, які виникають при транспортному обслуговуванні вантажів, що надаються експедитором для перевезення автомобільним транспортом перевізника (або його субпідрядників, довіреними особами, яких він являється) в міському, міжміському та міжнародному сполученні.
Положеннями пунктів 2.2, 3.1.2, 3.1.7, 3.2.1, 3.2.4, договору визначено, що конкретні умови перевезення обумовлюються в заявці на кожне перевезення, яка є невід'ємною частиною договору і має юридичну силу, навіть якщо вона отримана або передана за допомогою факсимільного зв'язку, як додатковий договір або додаток до договору.
Екседитор зобов'язаний забезпечити завантаження транспортного засобу, його митне оформлення протягом 48 робочих годин з моменту прибуття автомобілля під завантаження (розвантаження) при міжнародних перевезеннях та 48 робочих годин при міжміських перевезеннях.
Експедитор зобов'язаний вчасно на підставі п. 4.4 договору проводити розрахунки з перевізником.
Перевізник зобов'язаний забезпечити подачу під завантаження транспортного засобу, придатного й повністю готового до перевезення обумовленого сторонами вантажу, а також забезпечити доставку зазначеного вантажу в обумовлений термін до місця призначення і видати його отримувачу, вказаному у товарно-транспортній накладній.
Умовами п.п. 4.3, 4.4 договору визначено, що порядок і термін оплати обумовлюються в разовій заявці, що направляється перевізнику перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень).
Оплата послуг перевізника здійснюється експедитором згідно ст. 929 Цивільного кодексу України, а саме безготівковим шляхом на розрахунковий рахунок перевізника із коштів, що були перераховані замовником за перевезення на розрахунковий рахунок експедитора, згідно належним чином оформлених актів виконаних робіт на протязі 30-ти банківських днів, якщо інше не обумовлене в заявці.
Відповідно до п. 9.4 договору, договір являється безтерміновим та діє з моменту підписання і до повного виконання зобов'язань по договору.
На виконання умов п. 2.2 договору між сторонами підписана заявка № 1 на перевезення вантажу автомобільним транспортом, за якою сторонами погоджено: маршрут перевезення - Чекмекей (Туреччина) - Київ (Україна); дата завантаження - 25.08.2023; дата вивантаження - 10 робочих днів від дати замитнення авто; вартість послуг - 3 000 доларів США по курсу НБУ, безготівковий розрахунок після отримання оригіналів документів протягом 7 банківських днів.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ним належним чином та без будь-яких зауважень було надано відповідачу послуги з перевезення вантажу за погодженим у заявці маршрутом, що підтверджується, зокрема, міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 2308230004-1.
Додатковим підтвердженням належного виконання перевезення, на яке також посилається позивач, є підписаний сторонами Акт надання послуг № 248 від 02.09.2023, в якому визначено, що перевізником було надано послуги вантажних перевезень автомобільним транспортом на загальну суму 119 908,00 грн.
Позивачем було сформовано та виставлено відповідачу рахунок на оплату № 244 від 02.09.2023 на суму 119 908,00 грн.
Разом з тим, враховуючи визначений у заявці № 1 строк оплати послуг, який становить 7 банківських днів позивач зазначає, що ТОВ «Оріон Логістікс Інтернешнл» своєчасно не виконало своє грошове зобов'язання. Натомість 09.10.2023 відповідач сплатив частину вартості наданих послуг у розмірі 39 908,00 грн, що підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів № 5525 від 09.10.2023. Вартість послуг в сумі 80 000,00 грн залишена відповідачем не сплаченою.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам договору не здійснив оплату за надані послуги у повному обсязі. Таким чином, в результаті неналежного виконання відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість в розмірі 80 000, 00 грн.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.
Згідно приписів ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із приписами п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 509, ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З огляду зазначеного, суд дійшов висновку, що підписання між сторонами Договору № 08/08/2023-1 про транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів від 08.08.2023 свідчить про виникнення цивільних прав та обов'язків у сторін, правовідносини яких підпадають під правове регулювання глав 64, 65 ЦК України.
Так відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Водночас згідно приписів ст. 307 ГК України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно із ч. 2 ст. 908, ч. 3 ст. 909, ч. 1 ст. 916 ЦК України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
За перевезення вантажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Із наявних у матеріалах справи доказів суд встановив, що перевізником належним чином виконано зобов'язання за договором, зокрема, здійснено перевезення вантажу за погодженим маршрутом та у встановлені строки. Належне виконання підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 2308230004-1 та підписаним обома сторонами Актом надання послуг № 248 від 02.09.2023.
Натомість доказів повної оплати виконаного перевезення матеріали справи не містять.
Згідно приписів ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З огляду викладених обставин, зокрема, погоджених сторонами умов заявки № 1 щодо перевезення, вартості та оплати послуг, підписаного Акта про надання послуг № 248 від 02.09.2023 на суму 119 908,00 грн, виставленого позивачем рахунку на оплату на суму 119 908,00 грн, а також факту часткової сплати відповідачем 39 908,00 грн вартості перевезення, суд вважає обґрунтованим твердження позивача про наявність у відповідача заборгованості.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів сплати ТОВ «Оріон Логістікс Інтернешнл» вартості наданих ПП “Естрелла-Авто» послуг перевезення в межах транспортно-експедиційного обслуговування по Договору № 08/08/2023-1 в загальному розмірі 80 000, 00 грн, суд вважає за доцільне задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача 80 000, 00 грн заборгованості.
Крім того, враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за отримані послуги, у строки визначені договором та у заявці, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 767,67 грн 3 % річних, розрахованих за період з 03.10.2023 по 28.04.2025 та 14 622,49 грн інфляційних втрат, за період з жовтня 2023 по березень 2025.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, при дослідженні наданого позивачем розрахунку встановив, що здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірними, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а отже такі вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 76, ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.
Також, позивач при зверненні із позовом просить суд покласти на відповідача 1 000,00 грн за послуги перекладу матеріалів з турецької та англійської мов на українську мову.
Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч. 4 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Надавши оцінку поданим позивачем доказам на підтвердження понесених ним витрат на послуги з перекладу документів, пов'язаних з розглядом цієї справи, суд відзначає про відсутність в матеріалах справи належних доказів понесення позивачем таких витрат.
Так, на підтвердження понесених витрат, позивачем доданий до матеріалів справи лише рахунок на оплату № 2402 від 21.03.2025, сформований ФОП Кулініченко В.Г., який був виставлений з метою оплати Приватним підприємством “Естрелла-Авто» послуги перекладу матеріалів замовника з турецької та англійської мов на українську мову та нотаріальне засвідчення.
Однак, будь-яких платіжних документів про оплату позивачем таких послуг або акту надання послуг з перекладу та їх прийняття позивачем матеріали справи не містять.
З матеріалів справи також не вбачається, що переклад документів було здійснено саме ФОП Кулініченко В.Г. для позивача саме в межах цієї справи.
Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов'язаних із залученням перекладача у розмірі 1 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оріон Логістікс Інтернешнл» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 6-В, оф. 1, код ЄДРПОУ 41344139) на користь Приватного підприємства “Естрелла-Авто» (08704, Київська область, м. Обухів, вул. Каштанова, 23-А, код ЄДРПОУ 43724132) 80 000 (вісімдесят тисяч) грн 00 коп заборгованості, 3 767 (три тисячі сімсот шістдесят сім) грн 67 коп 3 % річних, 14 622 (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять дві) грн 49 коп інфляційних нарахувань та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп судового збору.
Видати наказ.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано - 25.08.2025
Суддя О.О. Христенко