вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"02" липня 2025 р. Справа № 911/1410/25
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Панченко К. О.
за участю представників учасників справи:
від позивача (в режимі відеоконференції): Бернацька О. В. (адвокат - довіреність № 133 від 12.12.2024 р.)
від відповідача: не з'явились;
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ
до Управління житлово-комунального господарства "Біличі", смт Коцюбинське, Бучанський район, Київська область
про стягнення 11 520 672, 64 грн
ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до УЖКГ "Біличі" про стягнення 11 520 672, 64 грн основної заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати за переданий йому природний газ згідно з договором № 5527-ТКЕ(23)-17 від 17.10.2023 р. постачання природного газу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2025 р. відкрито провадження у справі № 911/1410/25 за позовом ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до УЖКГ "Біличі" про стягнення 11 520 672, 64 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 21.05.2025 р.
08.05.2025 р. через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшов відзив б/н від 08.05.2025 р. на позовну заяву, що долучено судом до матеріалів справи, в якому він просить суд заявлені позовні вимоги задовольнити частково, надавши можливість відтермінувати погашення заборгованості до моменту відновлення виплат Державним бюджетом різниці в тарифах.
13.05.2025 р. через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 13.05.2025 р., що долучено судом до матеріалів справи.
21.05.2025 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 11.06.2025 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.06.2025 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 02.07.2025 р.
01.07.2025 р. через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшла заява б/н від 01.07.2025 р. про проведення засідання за відсутності учасника справи.
02.07.2025 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про судове засідання був повідомлений належним чином.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
17.10.2023 р. між позивачем (надалі - Постачальник) та відповідачем (надалі - Споживач) було укладено договір постачання природного газу № 5527-ТКЕ(23)-17, згідно з п. п. 1.1.-1.3. якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні пп.1) пункту 4 Положення, природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1).
1.2. Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для власних потреб або в якості сировини і не може бути використаний для перепродажу.
1.3. За цим Договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (надалі - Договір).
Відповідно до п. 3.1. Договору Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Пунктом 3.2. Договору визначено, що постачання газу за цим Договором здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Згідно з п. 3.5. Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Пунктом 3.6. Договору встановлено, що звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться Сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.
Пунктом 4.3. Договору визначено, що загальна фактична вартість цього Договору дорівнює вартості фактично використаного за цим Договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування.
Відповідно до п. 5.1. Договору Споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку: ??70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; ??остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного місяцем, якому Споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого Споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього Договору.
Пунктом 13.1. Договору визначено, що даний Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє до « 15» квітня 2024р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору. Постачання природного газу згідно даного Договору Споживачу здійснюється врахуванням умов пунктів 2.1., 3.3, 5.2 цього Договору.
31.01.2024 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до Договору постачання природного газу від 17.10.2023 р. № 5527-ТКЕ(23)-17.
На виконання умов договору позивачем у період з листопада 2023 р. березень 2024 р. було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 15 963 053, 83 грн, що підтверджується актом б/н від 30.11.2023 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 1 878 490, 93 грн, актом б/н від 30.11.2023 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 353 803, 00 грн, актом б/н від 30.11.2023 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 595 939, 94 грн, актом б/н від 31.12.2023 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 1 933 891, 24 грн, актом б/н від 31.12.2023 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 1 076 960, 75 грн, актом б/н від 31.12.2023 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 744 924, 92 грн, актом б/н від 31.01.2024 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 2 578 521, 65 грн, актом б/н від 31.01.2024 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 249 412, 80 грн, актом б/н від 31.01.2024 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 662 155, 49 грн, актом б/н від 29.02.2024 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 2 047 649, 54 грн, актом б/н від 29.02.2024 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 348 857, 72 грн, актом б/н від 29.02.2024 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 662 155, 49 грн, актом б/н від 31.03.2024 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 1 895 971, 80 грн, актом б/н від 31.03.2024 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 768 779, 69 грн, актом б/н від 31.03.2024 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 165 538, 87 грн, наявними у матеріалах справи.
За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті за поставлений йому природний газ шляхом перерахування позивачу грошових коштів у розмірі 4 442 381, 19 грн, що підтверджується виписками з казначейського рахунку ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" ( НОМЕР_1 ), наявними в матеріалах справи.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із постачанням природного газу здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 714 цього ж кодексу за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з ст. 655 цього ж кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з положень ст. 712 цього ж кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач свій обов'язок щодо оплати за поставлений йому природний газ у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 11 520 672, 64 грн, що підтверджується актом б/н від 30.11.2023 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 1 878 490, 93 грн, актом б/н від 30.11.2023 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 353 803, 00 грн, актом б/н від 30.11.2023 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 595 939, 94 грн, актом б/н від 31.12.2023 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 1 933 891, 24 грн, актом б/н від 31.12.2023 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 1 076 960, 75 грн, актом б/н від 31.12.2023 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 744 924, 92 грн, актом б/н від 31.01.2024 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 2 578 521, 65 грн, актом б/н від 31.01.2024 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 249 412, 80 грн, актом б/н від 31.01.2024 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 662 155, 49 грн, актом б/н від 29.02.2024 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 2 047 649, 54 грн, актом б/н від 29.02.2024 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 348 857, 72 грн, актом б/н від 29.02.2024 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 662 155, 49 грн, актом б/н від 31.03.2024 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 1 895 971, 80 грн, актом б/н від 31.03.2024 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 768 779, 69 грн, актом б/н від 31.03.2024 р. приймання-передачі природного газу на загальну суму 165 538, 87 грн, виписками з казначейського рахунку ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" ( НОМЕР_1 ), іншими доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18.
У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов'язку по оплаті за поставлений йому природний газ згідно з договором № 5527-ТКЕ(23)-17 від 17.10.2023 р. постачання природного газу.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 11 520 672, 64 грн за договором № 5527-ТКЕ(23)-17 від 17.10.2023 р. постачання природного газу є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Як було зазначено вище, відповідач у відзиві б/н від 08.05.2025 р. просить суд відтермінувати погашення заборгованості до моменту відновлення виплат з Державного бюджету України різниці в тарифах на комунальні послуги.
В обґрунтування своєї заяви відповідач також зазначає, що його заборгованість за договором № 5527-ТКЕ(23)-17 від 17.10.2023 р. постачання природного газу перед позивачем виникла саме внаслідок встановленого мораторію на підвищення тарифів для населення, а також внаслідок відсутності станом на момент розгляду справи механізму компенсації з Державного бюджету України різниці в тарифах на комунальні послуги.
Щодо вищезазначеного клопотання відповідача, викладеного у відзиві, суд вважає за потрібне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
2. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
3. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися. Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
4. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
5. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
6. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.
7. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
З аналізу положень статті 331 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що відстрочення виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду (судова дискреція або "суддівський розсуд"), яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав. При вирішенні питання про відстрочку виконання судового рішення враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Тобто, законодавець пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.
При цьому норми чинного господарського процесуального законодавства не містять вичерпного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення суду чи ускладнюють його виконання.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування. Тобто особа, яка подала заяву про відстрочку (розстрочку) виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення у даній справі або роблять таке виконання неможливим.
Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.
Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.05.2025 р. у справі № 910/6632/23.
У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували наявність обставин, що ускладнюють виконання або роблять неможливим виконання рішення суду, та зумовлюють відповідно до вимог закону його відстрочку, а тому у суду відсутні правові підстави застосовувати положення ст. 331 Господарського кодексу України щодо відстрочення виконання судового рішення у справі № 911/1410/25.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 191, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства "Біличі" (08298, вул. Меблева, буд. 11А, селище міського типу Коцюбинське(з), Бучанський район, Київська область; ідентифікаційний код 23579209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ; ідентифікаційний код 42399676) 11 520 672 (одинадцять мільйонів п'ятсот двадцять тисяч шістсот сімдесят дві) грн 64 (шістдесят чотири) коп. основної заборгованості та судові витрати 138 248 (сто тридцять вісім тисяч двісті сорок вісім) грн 07 (сім) коп. судового збору.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення складено і підписано
26 серпня 2025 р.