вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" серпня 2025 р. Справа № 911/202/16
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Роско Груп» від 31.07.2025 про відновлення пропущеного строку пред'явлення до виконання наказу та видачу дубліката наказу у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Роско Груп»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біріт-Фортуна К»
про стягнення 141622,42 грн
за відсутності представників сторін у зв'язку з їх неявкою,
встановив:
У січні 2016 року до Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Роско Груп» (далі - заявник, позивач, ТОВ «Роско Груп») з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біріт-Фортуна К» (далі - відповідач, ТОВ «Біріт-Фортуна К») про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) 141622,42 грн за договором поставки № 78 від 26.05.2015, з яких: 95283,90 грн основного боргу, 17524,69 грн пені, 19056,78 грн штрафу, 7965,71 грн 20% річних та 1791,34 грн інфляційних втрат.
Господарський суд Київської області рішенням від 15.04.2016 позов задовольнив повністю: стягнув з ТОВ «Біріт-Фортуна К» на користь ТОВ «Роско Груп» 95283,90 грн основного боргу, 17524,69 грн пені, 19056,78 грн штрафу, 7965,71 грн 20% річних, 1791,34 грн інфляційних втрат та 2124,34 грн судового збору.
На примусове виконання вказаного рішення суд 10.05.2016 видав наказ.
Ухвалою від 02.03.2017 суд задовольнив заяву ТОВ «Роско Груп» про видачу дубліката наказу Господарського суду Київської області від 10.05.2016 у справі № 911/202/16 та видав дублікат відповідного виконавчого документа.
Через підсистему «Електронний суд» 31.07.2025 від ТОВ «Роско Груп» надійшла заява про відновлення пропущеного строку пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Київської області по справі № 911/202/16 від 10.05.2016 та видачу дубліката наказу Господарського суду Київської області по справі № 911/202/16 від 10.05.2016 (далі - заява).
Обгрунтовуючи заяву, ТОВ «Роско Груп» зазначає, що з урахуванням відсутності інформації про направлення на адресу позивача дубліката вказаного наказу і доказів його отримання представником позивача особисто або поштовим відправленням, а також достовірної інформації щодо відсутності перебування на примусовому виконанні виконавчого документа, є всі підстави стверджувати, що наказ Господарського суду Київської області у справі № 911/202/16 від 10.05.2016 на сьогодні є втраченим і така втрата відбулась проти бажання та волі заявника.
Заявник просить врахувати поважною причиною пропуску строку пред'явлення до виконання зазначеного наказу те, що про наведені вище обставини щодо втрати наказу ТОВ «Роско Груп» довідалось лише у 2025 році - із існуванням ліквідаційної процедури в межах справи № 926/2853-б/24 про банкрутство ТОВ «Роско Груп» і причини такої втрати є об'єктивно незалежними від волі, дій та бажання заявника.
Ухвалою від 31.07.2025 суд призначив указану заяву до розгляду на 11.08.2025.
Через підсистему «Електронний суд» 08.08.2025 від ТОВ «Біріт-Фортуна К» надійшли заперечення на заяву.
На думку відповідача, заявник не надав належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторін та пов'язані із дійсними істотним перешкодами чи труднощами для своєчасного виконання рішення. Заявник не надав належних та допустимих доказів того, що в період з 2016 по 2025 рік стягувач вчиняв дії, спрямовані на з'ясування обставин щодо виконання наказу Господарського суду Київської області від 15.04.2016 у справі № 911/202/16.
Через підсистему «Електронний суд» 11.08.2025 від ТОВ «Роско Груп» надійшли додаткові пояснення у справі від 08.08.2025, у яких заявник зауважує, що відповідач свідомо зловживає процесуальними правами, оскільки у своїх запереченнях обмежується лише загальними теоретичними положеннями щодо підстав, причин та можливості поновлення процесуального строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Водночас відповідач умисно ігнорує конкретні обставини цієї справи, зокрема факт реальної втрати виконавчого документа та момент, з якого ліквідатор набув обізнаності про відповідні обставини, що прямо зазначено у поданій заяві. Також не враховуються положення Кодексу України з процедур банкрутства, що гарантують захист прав кредитора/заявника не лише в межах цієї справи, але й у межах справи № 926/2853-б/24.
Також заявник звертає увагу на те, що відповідач не повідомив суд та кредитора чи то про самостійне виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/202/16 від 10.05.2016, чи то про його виконання під час перебування (за наявності) на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.
У судове засідання 11.08.2025 представники сторін, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, не з'явились.
Суд врахував, що відповідно до приписів статті 329 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання представників учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Розглянувши заяву ТОВ «Роско Груп» від 31.07.2025 про відновлення пропущеного строку пред'явлення до виконання наказу та видачу дубліката наказу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа (наказу суду), у разі його втрати, визначено підпунктом 19.4 підпункту 19 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Відповідно до зазначеної норми, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою «Дублікат».
Аналіз змісту підпункту 19.4 підпункту 19 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Суд зауважує, що Господарський процесуальний кодекс України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у т.ч. містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
Водночас обов'язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (близька за змістом правова позиція щодо умов видачі дубліката виконавчого документа викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 24/234, від 10.09.2018 у справі № 5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12, від 11.11.2019 у справі № 5/229-04, від 01.04.2020 у справі № 916/924/16, від 18.06.2020 у справі № 24/262, від 03.08.2020 у справі № 904/9718/13, від 17.09.2020 у справі № 19/093-12).
Згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду, 10.05.2016 на примусове виконання рішення суду в цій справі Господарський суд Київської області видав наказ зі строком пред'явлення до виконання до 10.05.2017.
У лютому 2017 року ТОВ «Роско Груп» звернулось до суду із заявою про видачу дубліката наказу, яку суд ухвалою від 15.02.2017 повернув заявнику без розгляду у зв'язку із несплатою судового збору.
Відповідно до обставин, установлених ухвалою суду від 15.02.2017, оригінал наказу Господарського суду Київської області від 10.05.2016 надіслано на адресу позивача рекомендованим листом, однак 13.06.2016 Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» повернуло до суду поштове відправлення наказу з відміткою «Фірма не розшукана», у зв'язку з чим наказ було видано представнику позивача в приміщенні суду під розписку, яка міститься у матеріалах справи.
Пізніше заявник вдруге звернувся до суду за дублікатом наказу. Так, ухвалою від 02.03.2017 суд задовольнив заяву ТОВ «Роско Груп» та видав останньому дублікат наказу Господарського суду Київської області від 10.05.2016 у справі № 911/202/16.
У зв'язку із набранням чинності 05.10.2016 Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016, відповідно до частини першої статті 12 та пункту 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону наказ Господарського суду Київської області від 10.05.2016 у справі № 911/202/16 був дійсний для пред'явлення до виконання до 10.05.2019.
Між тим суд установив, що ухвалою від 10.12.2024 Господарський суд Чернівецької області відкрив провадження у справі № 926/2853-б/24 про банкрутство ТОВ «Роско Груп», ввів процедуру розпорядження майном ТОВ «Роско Груп» та призначив розпорядником майна арбітражного керуючого Кочин Наталію Василівну (далі - Кочин Н.В.).
Постановою від 07.04.2025 у справі № 926/2853-б/24 припинено процедуру розпорядження майном боржника, визнано ТОВ «Роско Груп» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кочин Н.В.
31.07.2025 ТОВ «Роско Груп» в особі ліквідатора Кочин Н.В. подало заяву про відновлення пропущеного строку пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/202/16 від 10.05.2016 та видачу дубліката цього наказу.
Згідно із частиною першою статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Також частиною першою статті 329 ГПК України передбачено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Водночас поважною причиною визнається така обставина, яка є об'єктивно непереборною та пов'язаною з дійсними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Питання щодо поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання (у розумінні частини першої статті 329 ГПК України), тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від стягувача підстав унеможливили або істотно утруднювали своєчасне пред'явлення наказу до виконання, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини; при цьому визначальним при оцінці поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання є встановлення моменту, з якого стягував мав реальну можливість пред'явити відповідний наказ до виконання (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.05.2018 у справі № 917/1431/14).
Суд зазначає, що наказ Господарського суду Київської області від 10.05.2016 був дійсний для пред'явлення до виконання до 10.05.2019, однак ТОВ «Роско Груп» звернулося до суду із заявою про видачу дубліката цього виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання більш ніж через 6 років після спливу строку пред'явлення наказу до виконання.
Позивач не обґрунтував, чому з 2017 по 2025 рік не вчиняв дій щодо виконання рішення або повторного отримання дубліката наказу. Відсутність такої активності свідчить про процесуальну пасивність стягувача, яка не може бути виправдана посиланням на пізнішу втрату документа або на ліквідаційну процедуру.
Суд зауважує, що арбітражний керуючий (ліквідатор) не є самостійним стягувачем у розумінні чинного законодавства. Право на пред'явлення наказу до виконання належить не арбітражному керуючому, а безпосередньо юридичній особі - ТОВ «Роско Груп», яка є стороною у справі та стягувачем за виконавчим документом. Арбітражний керуючий (ліквідатор) у справі про банкрутство реалізує повноваження щодо управління майном боржника, проте не набуває нових матеріальних прав на предмет судового рішення чи на сам виконавчий документ. Він діє в межах уже наявних прав та обов'язків юридичної особи, яка перебуває в процедурі банкрутства.
Початок ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора не є підставою для поновлення строку пред'явлення наказу до виконання, оскільки це не впливає на сам факт існування виконавчого документа, не змінює його правової природи та не створює об'єктивних перешкод для його своєчасного пред'явлення в минулому.
Відтак юридична особа мала повну можливість звернутися за виконанням судового рішення у межах трирічного строку, однак протягом тривалого часу (з 2017 по 2025 рік) не вчиняла жодних дій для з'ясування стану виконання наказу або повторного його отримання.
Таким чином, установлені судом обставини свідчать, що причинами пропуску строку стало невжиття стягувачем протягом розумного строку дій щодо отримання інформації про стан виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач не довів наявності об'єктивних, непереборних обставин, які унеможливили своєчасне пред'явлення наказу до виконання, а тому відсутні правові підстави для поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання.
Оскільки заявник звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа після спливу строку, встановленого для пред'явлення його до виконання, підстави для задоволення заяви позивача про видачу дубліката виконавчого документа відсутні.
При цьому суд звертає увагу, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує заявника у праві повторно звернутись із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу його дубліката із обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.
Керуючись статтями 119, 234, 235, 329, підпунктом 19.4 підпункту 19 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Роско Груп» від 31.07.2025 про відновлення пропущеного строку пред'явлення до виконання наказу та видачу дубліката наказу
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, і може бути оскаржена в порядку та у строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 26.08.2025.
Суддя О.В. Щоткін