ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.08.2025Справа № 910/4314/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Продукт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе Тендер", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Акціонерного товариства "Прозорро.Продажі", про стягнення 364 135,95 грн,
за участю представників:
позивача: Когана Р.В.;
відповідача: Купріянова М.В.;
третьої особи: Шкути Р.І.;
У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлас Продукт" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе Тендер" (далі - Компанія) про стягнення 364 135,95 грн, з яких: 345 470,00 грн - сума неповернутого гарантійного внеску для участі в аукціоні BSE001-UA-20211221-51797, 18 665,92 грн - інфляційні втрати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 8 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.
14 квітня 2025 року через систему "Електронний суд" позивач на виконання вимог вказаної ухвали разом із своєю заявою від 14 квітня 2025 року подав документи для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 квітня 2025 року відкрито провадження у справі № 910/4314/25, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі Акціонерне товариство "Прозорро.Продажі" (далі - Підприємство), як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, та призначено підготовче засідання у справі на 15 травня 2025 року.
7 травня 2025 року через систему "Електронний суд" від представника Товариства надійшла заява від цієї ж дати про участь його представника, - Когана Романа Віталійовича, у засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 12 травня 2025 року задоволено.
14 травня 2025 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання від цієї ж дати про поновлення процесуального строку на подання відзиву до 28 травня 2025 року та про відкладення розгляду справи.
15 травня 2025 року (до початку призначеного засідання) через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на вищевказане клопотання відповідача від 14 травня 2025 року.
Цього ж дня (до початку призначеного засідання) через систему "Електронний суд" від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, у яких остання зазначила, що вона є адміністратором електронної торгової системи (далі - ЕТС) та не може вважатись організатором таких торгів. Вимогами Регламенту ЕТС (далі - Регламент) не передбачено повноважень адміністратора ЕТС здійснювати дії з організації, проведення та оформлення результатів електронних аукціонів, не визначено прав і повноважень щодо отримання, перерахування та/або повернення сплаченого учасником аукціону гарантійного внеску. Однак, на думку третьої особи, до спірних правовідносин сторін слід застосовувати положення вимог Регламенту ЕТС, оскільки електронний аукціон BSE001-UА-20211221-51797 був оголошений до набрання чинності Порядку відчуження та передачі в оренду (найм) майна державних акціонерних товариств, 100 відсотків акцій у статутному капіталі яких перебувають у державній власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2024 року № 1032 (далі - Порядок № 1032). Разом із вищевказаними поясненнями третьою особою заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на їх подання.
У підготовчому засіданні цього ж дня суд постановив протокольні ухвали: про продовження з власної ініціативи суду строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення засідання на 19 червня 2025 року.
28 травня 2025 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив від цієї ж дати, у якому останній зазначив, що основною метою та принципом проведення електронних аукціонів є реалізація майна в певний період часу за принципом найвищої цінової пропозиції. Електронний аукціон розпочинається з моменту публікації оголошення в ЕТС та закінчується в момент завантаження договору, укладеного в результаті його проведення. Оскільки спірний аукціон за рішенням організатора - АТ "Укрпошта", було продовжено на підставі Порядку № 1032, а відповідний договір між організатором торгів та переможцем аукціону (позивачем) було підписано лише 31 жовтня 2024 року та обліковано в ЕТС 7 жовтня 2024 року, Компанія правомірно направила вимогу позивачу про необхідність доплати гарантійного внеску з урахуванням розміру спірної винагороди оператора електронного майданчика, встановленої вищевказаним Порядком, який набрав чинності з 22 вересня 2023 року. Натомість, у разі застосування до спірних правовідносин сторін виключно вимог Регламенту ЕТС, адміністратор ЕТС мав би звернутись до оператора ЕТС щодо відміни аукціону та його результатів. Разом із відзивом відповідач подав заяву про поновлення процесуального строку на його подання.
30 травня 2025 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив від 29 травня 2025 року, у якій останній зазначив, що спірний розмір винагороди відповідача повинен визначатися сумою, вказаною у відповідному протоколі електронного аукціону про визнання позивача переможцем торгів. Оскільки на момент оголошення спірних електронних торгів та подання учасниками аукціону своїх тендерних пропозицій сторони керувалися виключно вимогами Регламенту ЕТС, до спірних правовідносин, з урахуванням частини 1 статті 58 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 щодо незворотності дії нормативно-правових актів у часі, повинні застосовуватися виключно положення Регламенту, у тому числі щодо розміру винагороди оператора ЕТС. На думку позивача, поведінка відповідача є суперечливою та недобросовісною, оскільки останній до моменту укладення спірного договору за результатами проведення аукціону не звертався до Товариства з вимогою про здійснення додаткової оплати гарантійного внеску для покриття винагороди оператора ЕТС.
3 червня 2025 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення від цієї ж дати, у яких останній зазначив, що позивач, погодившись із умовами публічної оферти та Регламенту, був зобов'язаний здійснити доплату винагороди після укладення договору з організатором аукціону. Розмір цієї винагороди визначався нормами, чинними на момент настання зобов'язання (підписання договору), а саме - 5% від вартості лоту. Саме поведінка Товариства є недобросовісною, оскільки після отримання вигоди (одержання майна за зниженою ціною) він ухиляється від виконання зобов'язань. Водночас Компанія діяла добросовісно, не ініціювала дискваліфікацію переможця та сприяла укладенню спірного договору. Отже, підстави для повернення спірної суми гарантійного внеску відсутні.
4 червня 2025 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення по справі від цієї ж дати, у яких останній наголошував на тому, що Компанія підписала відповідний протокол електронного аукціону, де було передбачено повернення гарантійного внеску, а тому відповідач зобов'язаний виконати його умови. Доводи Компанії щодо автоматичного формування протоколу та недобросовісності позивача є безпідставними, адже жодна зі сторін не оскаржувала результати аукціону і дискваліфікація не відбулася. При цьому, відповідач також не скористався своїм правом ініціювати скасування результатів аукціону, що свідчить про визнання останнім його результатів. Позивач вважає, що неповернення гарантійного внеску є неправомірним, що також підтверджується позицією третьої особи у цій справі.
19 червня 2025 року (до початку призначеного засідання) через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі від 18 червня 2025 року, у яких останній зазначив, що позивач не виконав своїх зобов'язань у строк, встановлений протоколом аукціону, що унеможливлює повернення гарантійного внеску. При цьому, Компанія вказувала на те, що взаємовідносини з позивачем також регулюються договором публічної оферти, прийнятим останнім ще до участі в спірному аукціоні, який передбачає оплату винагороди у розмірі 5% за чинним на дату виконання зобов'язань Регламентом. Оскільки фактичне укладення договору між позивачем та організатором відбулося майже через три роки після підписання протоколу, до спірних правовідносин застосовуються умови, визначені саме Порядком № 1032, що виключає повернення частини гарантійного внеску. Також Компанія зазначала про зловживання з боку позивача, який отримав спірне майно та одразу відчужив його іншій особі, не сплативши повну винагороду.
У підготовчому засіданні цього ж дня суд постановив протокольні ухвали: про відмову в задоволенні клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву та продовження з власної ініціативи суду вказаного строку - до 28 травня 2025 року; про відмову в задоволенні клопотання третьої особи про поновлення процесуального строку на подання письмових пояснень по суті спору та продовження з власної ініціативи суду вказаного строку - до 15 травня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19 червня 2025 року закрито провадження у справі та призначено її розгляд по суті на 10 липня 2025 року.
1 липня 2025 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшла заява від цієї ж дати про участь його представника, - Дірявки Максима Володимировича, у засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 2 липня 2025 року задоволено.
8 липня 2025 року через систему "Електронний суд" від Компанії надійшли додаткові пояснення по справі від цієї ж дати, у яких остання вказала, що спірна частина гарантійного внеску правомірно зарахована як часткова оплата за послуги згідно з договором публічної оферти. При цьому, участь позивача в аукціоні та укладення договору купівлі-продажу свідчать про прийняття останнім умов публічної оферти, зокрема про сплату 5% винагороди оператору ЕТС. Відтак, відповідач вважав вимоги позивача безпідставними.
У судовому засіданні 10 липня 2025 року судом оголошено перерву до 14 серпня 2025 року.
12 серпня 2025 року через систему "Електронний суд" від Компанії надійшли додаткові пояснення по справі від цієї ж дати, у яких остання стверджувала, що позивач сам порушив строки виконання зобов'язань за результатами аукціону, тому до справи підлягає застосуванню нова редакція Регламенту ЕТС та Порядку № 1032, які встановлюють винагороду оператора в розмірі 5%. У свою чергу, отримана від адміністратора ЕТС відповідь підтверджує правомірність укладення публічного договору та визначення в ньому порядку розрахунку винагороди. Відповідач вважав, що спірна сума була правомірно зарахована ним як часткова оплата наданих послуг, і не є неповернутим гарантійним внеском. Також відповідач наголошував на тому, що саме дії позивача спричинили затягування процесу укладення договору. Разом із додатковими поясненнями відповідач подав клопотанням про встановлення додаткового строку на подання доказів у справі.
13 серпня 2025 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшла відповідь на додаткові пояснення відповідача, у яких останнє навело свої аргументи на спростування доводів Компанії.
У судовому засіданні 14 серпня 2025 року суд постановив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача про встановлення додаткового строку на подання доказів у справі.
У цьому ж судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві та додаткових поясненнях.
Представник третьої особи просив суд вирішити спір на підставі поданих учасниками справи доказів та пояснень.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Судом встановлено, що на підставі заяви Товариства від 16 січня 2022 року останнє було допущене відповідачем, як оператором ЕТС, до участі в електронному аукціоні з продажу нежитлових будівель "Будівля АОПП Жуляни", розташованих за адресою: місто Київ, Повітрофлотський проспект (Повітряних Сил), 75 (ідентифікатор лоту ВSЕ001-UА-20211221-51797).
17 січня 2022 року з метою участі у вищевказаному аукціоні та на виконання вимог Регламенту ЕТС Товариство на підставі виставленого відповідачем рахунку від 14 січня 2022 року № 550088-847 сплатило реєстраційний внесок у розмірі 1 700,00 грн та гарантійний внесок у розмірі 2 175 500,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень від 17 січня 2022 року № 1, 2 на відповідні суми.
За результатом проведеного 19 січня 2022 року аукціону його переможцем було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фокусія", яке 25 січня 2022 року було дискваліфіковане на підставі заяви вказаної юридичної особи від 19 січня 2022 року № 1801 за рішенням організатора АТ "Укрпошта" через невиконання пункту 7.29. Регламенту ЕТС. Копії вказаної заяви та рішення про дискваліфікацію ТОВ "Фокусія" наявні в матеріалах справи.
З копії протоколу електронного аукціону № ВSЕ001-UА-20211221-51797 (що також міститься в матеріалах справи) вбачається, що 26 січня 2022 року переможцем спірного аукціону було визначено учасника з наступною по величині ціновою пропозицією - Товариство. Цей протокол був підписаний представниками АТ "Укрпошта" та Товариства 26 січня 2022 року (оприлюднено 27 січня 2022 року).
У подальшому організатором аукціону було прийнято рішення про продовження строку підписання договору купівлі-продажу нерухомого майна за результатами проведення спірного аукціону до 2 грудня 2024 року на підставі Порядку № 1032. Вказані обставини підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа АТ "Укрпошта" від 29 жовтня 2024 року № 1.12.003.-30275-24.
31 жовтня 2024 року (більше ніж через 2 роки після оголошення Товариства переможцем аукціону) між АТ "Укрпошта" та позивачем було укладено договір купівлі-продажу зазначеного об'єкта нерухомого майна (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко А.В. за реєстровим № 5503), який опубліковано в ЕТС 7 листопада 2024 року.
Вищевказані обставини також не заперечувалися сторонами в їхніх заявах по суті справи та у судових засіданнях.
Відповідно до пунктів 9.2., 9.3. Регламенту ЕТС (у редакції, яка діяла на момент формування та підписання протоколу електронного аукціону) оператор, через електронний майданчик якого надано найвищу цінову пропозицію, протягом 3-х робочих днів з моменту публікації договору купівлі-продажу (договору, на підставі якого буде передане право) відповідного лоту в ЕТС, вираховує із суми гарантійного внеску, внесеного переможцем електронного аукціону, плату за участь (винагороду), у розмірі, що становить (з урахуванням податку на додану вартість): у разі, коли ціна продажу лоту становить від 64 000 000,01 грн включно - 1,5% ціни продажу лоту; у разі, коли ціна продажу лоту становить від 4 000 000,01 грн включно до 64 000 000,00 грн включно - 3% ціни продажу лоту; у разі, коли ціна продажу лоту становить до 4 000 000,00 грн включно - 5% ціни продажу лоту. Фактичний розмір плати за участь (винагороди) зазначається в протоколі електронного аукціону.
На думку позивача, розмір винагороди відповідача був визначений в протоколі електронного аукціону в розмірі 1 830 030,00 грн та становив 3% від ціни продажу відповідного лоту (61 001 000,00 грн), залишок гарантійного внеску в сумі 345 470,00 грн підлягав поверненню Компанією на користь позивача в строк до 13 листопада 2024 року.
Натомість відповідач листом від 27 листопада 2024 року № 2024-11-27 (копія якого наявна в матеріалах справи) повідомив позивача, що розмір винагороди оператора підлягає визначенню відповідно до Порядку № 1032, - у розмірі 5% від ціни продажу лота, тобто 3 050 050,00 грн. Оскільки сплачений Товариством гарантійний внесок (2 175 500,00 грн) не покриває повної суми винагороди Компанії, остання вважала, що у позивача виник обов'язок здійснити додаткову оплату в розмірі 874 550,00 грн, а тому підстави для повернення будь-яких коштів відсутні.
З матеріалів справи також вбачається, що позивач, не погодившись із такою позицією Компанії, звертався за роз'ясненнями до АТ "Прозорро.Продажі", яке в листах від 6 грудня 2024 року № 1339-07/2024, 11 грудня 2024 року № 1346-07/2024 та 27 грудня 2024 року № 1402-01-07/2024 вказало, що застосуванню підлягають норми Регламенту ЕТС, чинні на момент початку участі в аукціоні, ставка винагороди оператора становить 3%, а не 5%. Копії відповідних листів третьої особи наявні в матеріалах справи.
19 лютого 2025 року представник позивача звернувся до відповідача з досудовою вимогою від вказаної дати, у якій просив добровільно перерахувати на рахунок Товариства 345 470,00 грн залишку гарантійного внеску. Однак, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів, актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
За статтею 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, обсяг прав та обов'язків учасників електронного аукціону визначається нормами чинного законодавства та укладеними між ними договорами.
Як вбачається з матеріалів справи, переможця електронного аукціону було визначено 26 січня 2022 року шляхом формування відповідного протоколу. Проте договір купівлі-продажу позивач та АТ "Укрпошта" уклали лише 31 жовтня 2024 року, який був опублікований в ЕТС 7 листопада 2024 року.
Разом із цим, на час укладення цього договору діяв Порядок № 1032, відповідно до пункту 2 якого гарантійний внесок - це спосіб забезпечення виконання учасником зобов'язань щодо участі в електронному аукціоні, згідно з яким користувач вносить суму для набуття статусу учасника електронного аукціону шляхом перерахування коштів на рахунок оператора електронного майданчика.
Відповідно до пункту 31 Порядку № 1032 винагорода оператора електронного майданчика, через електронний майданчик якого подано найвищу цінову пропозицію, визначається у розмірі 5 відсотків ціни продажу лота з урахуванням податку на додану вартість, а якщо електронний аукціон проводиться з передачі в оренду (найм) майна, - у розмірі 5 відсотків річної орендної плати з урахуванням податку на додану вартість. У разі коли строк дії договору оренди (найму) становить менше 12 місяців, винагорода оператора електронного майданчика становить 5 відсотків фактичної ціни договору (з урахуванням податку на додану вартість), встановленої за результатами електронного аукціону, за повний строк дії такого договору. Винагорода оператора електронного майданчика розраховується від повного розміру ціни продажу лота (річної орендної плати/фактичної ціни договору) з урахуванням податку на додану вартість, що сплачується переможцем електронного аукціону відповідно до вимог Податкового кодексу України. Оператор електронного майданчика, через електронний майданчик якого подано найвищу цінову пропозицію, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня опублікування підписаного договору за результатами аукціону (крім випадку, передбаченого абзацом третім цього пункту) перераховує на рахунок переможця електронного аукціону залишок гарантійного внеску (за наявності такого залишку), за вирахуванням винагороди оператора електронного майданчика, визначеної в цьому пункті Порядку. У разі коли сума винагороди оператора електронного майданчика перевищує розмір гарантійного внеску, переможець зобов'язаний провести повний розрахунок з оператором електронного майданчика (здійснити доплату) після формування протоколу електронного аукціону, але до моменту публікації договору за результатами електронного аукціону в електронній торговій системі.
Таким чином, правова конструкція, передбачена Порядком № 1032, виключає можливість повернення переможцю аукціону залишку гарантійного внеску, якщо такий внесок повністю або частково спрямований на покриття винагороди оператора.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2023 року № 1032 чітко визначено, що її дія поширюється на усі механізми та способи відчуження й передачі в оренду (найм) майна державних акціонерних товариств, 100 відсотків акцій у статутному капіталі яких перебувають у державній власності, окрім визначених у пункті 4 Положення випадків, а також до договорів оренди (найму) майна державних акціонерних товариств, 100 відсотків акцій у статутному капіталі яких перебувають у державній власності, укладені до набрання чинності цією постановою (останні зберігають чинність протягом строку їх дії).
Разом із цим, судом встановлено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна, що належало АТ "Укрпошта" (100 відсотків акцій у статутному капіталі яких перебувають у державній власності), було укладено з Товариство лише 30 жовтня 2024 року, тобто, у період дії Порядку № 1032. Відтак, у даному випадку положення вказаного Порядку підлягають застосуванню до усіх механізмів і процедур, пов'язаних з відчуженням спірного майна АТ "Укрпошта", у тому числі щодо проведення спірного електронного аукціону та визначення розміру винагороди оператора.
Суд вважає необґрунтованими посилання позивача на положення Регламенту ЕТС, оскільки останній не є нормативно-правовим актом у розумінні Закону України "Про нормативно-правові акти".
Відповідно до статті 4 ГК України та статті 1 Закону України "Про нормативно-правові акти" нормативно-правові акти - це офіційні письмові документи, які встановлюють, змінюють або скасовують норми права та приймаються уповноваженими на те суб'єктами.
У свою чергу, "Регламент роботи електронної торгової системи "Прозорро.Продажі", затверджений наказом Державного підприємства "Прозорро.Продажі" від 9 липня 2018 року № 8, є внутрішнім документом адміністратора системи та операторів електронних майданчиків, що визначає технічні та організаційні правила функціонування системи. При цьому Регламент ЕТС не є нормативно-правовим актом у розумінні законодавства та не може змінювати обсяг прав і обов'язків учасників торгів у спосіб, відмінний від встановленого чинним законодавством. Тому положення Регламенту мають застосовуватися лише в тій частині, що не суперечить чинним нормативно-правовим актам.
Крім того, пунктом 40 Порядку № 1032 чітко визначено, що положення регламенту роботи електронної торгової системи застосовуються виключно до питань, що стосуються проведення електронних аукціонів та не врегульовані цим Порядком.
Разом із цим, судом встановлено, що чинна редакція Регламенту ЕТС фактично відтворює положення Порядку № 1032 щодо визначення винагороди оператора на рівні 5%, що свідчить про їх узгодженість у цій частині.
Суд також відхиляє доводи позивача про те, що до спірних правовідносин має застосовуватися редакція Регламенту ЕТС, чинна на час формування протоколу аукціону, з огляду на те, що правовідносини щодо сплати винагороди оператору виникають не на стадії формування протоколу, а саме на стадії укладення договору купівлі-продажу, коли Порядок № 1032, а також нова редакція Регламенту ЕТС, уже діяли і прямо передбачали 5-відсотковий розмір такої винагороди.
Разом із цим, судом враховано, що відповідно до пунктів 7.28. та 7.29. Регламенту ЕТС (у редакції, чинній на момент опублікування оголошення про проведення аукціону та формування протоколу аукціону) переможець електронного аукціону зобов'язаний: укласти договір купівлі-продажу/оренди (договору, на підставі якого буде передане право) з організатором протягом 18-ти робочих днів з дня наступного за днем формування протоколу електронного аукціону та провести розрахунки з організатором відповідно до умов договору. Договір за результатами проведення електронного аукціону укладається між організатором та переможцем електронного аукціону у формі, передбаченій законодавством, та опубліковується організатором в ЕТС через особистий кабінет протягом 20-ти робочих днів з дня, наступного за днем формування ЕТС протоколу електронного аукціону.
Організатором у оголошенні щодо продажу майна/передачі права може бути встановлено інший порядок укладення договору купівлі-продажу/оренди (договору, на підставі якого буде передане право) та оплати за ним, у той же час, загальний строк публікації договору організатором в ЕТС не може перевищувати строк, визначений пунктом 7.28 Регламенту ЕТС. У разі невиконання переможцем/учасником з наступною по величині ціновою пропозицією електронного аукціону за пунктом 7.29. Регламенту ЕТС, організатор, через особистий кабінет, дискваліфікує переможця електронного аукціону, з детальним обґрунтуванням причин такої дискваліфікації, що завантажується в ЕТС (пункти 8.3. та 8.4. Регламенту ЕТС у редакції, чинній на момент опублікування оголошення про проведення аукціону та формування протоколу аукціону).
Відтак, положення Регламенту ЕТС у редакції, що діяли на момент визначення переможця аукціону, чітко передбачали необхідність укладення сторонами договору за результатом проведення аукціону та його публікації в ЕТС - не пізніше 18 години 23 лютого 2022 року, а також безумовну дискваліфікацію позивача в разі порушення вказаного строку.
Однак, спірний договір станом на 18 годину 23 лютого 2022 року в ЕТС не було опубліковано, позивач, у визначений Регламентом ЕТС термін, не сплатив запропоновану ним ціну.
Разом із цим, позивач, у порядку вищевказаних положень Регламенту, не був дискваліфікований, рішення організатора про скасування спірного аукціону та проведення нового також не приймалося. Натоміть, АТ "Укрпошта" саме з посиланням на положення Порядку № 1032 прийняло рішення про продовження строку укладення договору з позивачем до 2 грудня 2024 року й таке рішення організатора аукціону позивачем не оскаржувалось.
При цьому, приписами пункту 9.3. Регламенту (у редакції, чинній на момент визначення переможця спірного аукціону) прямо передбачено, що розрахунки між оператором та переможцем щодо повернення залишку гарантійного внеску здійснюються протягом 3-х робочих днів саме з моменту публікації договору купівлі-продажу/оренди відповідного лоту в ЕТС.
Отже, відповідне грошове зобов'язання відповідача виникло саме з моменту публікації спірного правочину в ЕТС, що, з урахуванням порушення визначеного пунктом 7.28. Регламенту ЕТС строку, а також дії Порядку № 1032, унеможливлює застосування до спірних правовідносин розміру ставки винагороди оператора, яка була визначена у відповідному протоколі електронного аукціону.
Судом також враховано, що за статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків пом'якшення або скасування відповідальності.
Однак, у цій справі норми Порядку № 1032 застосовується не ретроактивно, а до правовідносин, які фактично виникли у період його чинності - на момент укладення договору.
При цьому, суд звертає увагу на помилкове посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, оскільки воно стосується дії нормативно-правових актів у часі в контексті забезпечення прав виключно фізичних осіб (переважно у сфері кримінальної та адміністративної відповідальності). У даній справі спір виник між суб'єктами господарювання щодо виконання майново-господарських зобов'язань, які регулюються нормами цивільного та господарського законодавства, що виключає застосування положень вказаного рішення Конституційного Суду України до спірних правовідносин.
Відтак, судом встановлено, що відповідач правомірно утримав із сплаченого позивачем гарантійного внеску суму винагороди у розмірі 5% ціни продажу відповідно до приписів Порядку № 1032 та чинної редакції Регламенту ЕТС, у зв'язку з чим правові підстави для повернення Товариству спірної суми коштів відсутні.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявності у Компанії перед Товариством спірної заборгованості в розмірі 345 470,00 грн, у зв'язку з чим вимога останнього про стягнення з відповідача зазначеної суми є необґрунтованою, а відтак не підлягає задоволенню.
Враховуючи недоведеність позивачем правових підстав для стягнення з Компанії суми основної заборгованості, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні похідної вимоги щодо стягнення з відповідача сум інфляційних втрат, нарахованих на вищенаведену суму боргу.
Інші доводи, на які посилалися учасники справи під час її розгляду, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позову Товариства.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин у задоволенні позову Товариства слід відмовити в зв'язку з його необґрунтованістю.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Дата складання повного тексту рішення 25 серпня 2025 року.
Суддя Є.В. Павленко