ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.08.2025Справа № 910/7717/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справу №910/7717/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укроргсинтез» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Сіті Продакт» про стягнення грошових коштів
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Позивач просить стягнути з відповідача збитки у зв'язку з порушенням відповідачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкової накладної. Відтак, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. 22.11.2021 між ТОВ «НВП «Укроргсинтез», як замовником, та ТОВ «Інтер Сіті Продакт», як підрядником, укладено договір №17/11-21 підряду (далі договір)за умовами п. 1.1. якого в порядку та на умовах даного договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик у встановлений строк виконати роботи з Модернізації системи вентиляції корпусу 13 (літ LIV) по вул. Червоноткацькій, 67, в Деснянському районі міста Києва та передати виконані роботи замовнику , а замовник зобов'язується забезпечити підрядника фронтом робіт, забезпечити своєчасне фінансування, прийняття і оплату виконаних робіт згідно з договором.
2.2. Відповідно до п. 3.1. договору підрядник приступає до виконання робіт (монтування підсистеми) через двадцять робочих днів після підписання договору, отримання авансового платежу за матеріали та отримання фронту робіт з точками підключення до джерел водопостачання і електропостачання; матеріалів; технічної документації з підписом відповідальної особи замовника. Загальний строк виконання робіт не має перевищувати 60 робочих днів.
2.3. Пунктом 4.1. договору визначено, що після підписання договору, до початку виконання робіт, замовник перераховує підряднику аванс на матеріали у розмірі 223 239, 80 грн.
2.4. Подальші платежі погоджуються між замовником та підрядником по мірі виконання робіт на об'єкті (п. 4.2. договору).
2.5. Пунктом 13.10 договору визначено, що підрядник зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в єдиному реєстрі податкових накладних, не пізніше строку, визначеного законодавством. У разі порушення підрядником вимог діючого законодавства щодо оформлення та реєстрації податкової накладної, підрядник зобов'язаний без будь яких додаткових вимог з боку замовника сплатити на користь останнього компенсацію у розмірі податкового кредиту відносно якої мала бути оформлена/зареєстрована така податкова накладна.
2.6. За твердженнями позивача початок робіт постійно відкладався, в тому числі через повномасштабне вторгнення та бойові дії на території міста Києва в першій половині 2022 року. Лише 07 жовтня 2022 року сторони повернулись до виконання договору та позивач сплатив відповідачеві передплату за виконання робіт в сумі 349 405, 00 грн, в тому числі ПДВ 58 234, 17 (платіжна інструкція №2895 від 07.10.2022). Відповідний обсяг робіт був відповідачем виконаний, сторони склали акт виконаних будівельних робіт за вересень 2023 року за формою КБ-2в на суму 451 126, 93 грн. Позивач здійснив остаточний розрахунок (ціни виконаних робіт за вирахуванням сплаченого авансу) 07.11.2023 (платіжна інструкція №5632 від 07.11.25023).
2.7. Відповідачем було зареєстровано податкову накладну на суму 349 405, 00 грн в т.ч. ПДВ 58 234, 17 грн. Але, реєстрацію податкової накладної було спочатку зупинено, а згодом скасовано ДПС України, у зв'язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, про що наявне рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11590660/40731440 від 07.08.2024.
2.8. Позивач зазначає, що відповідач всупереч положенням податкового законодавства та умовам договору не зареєстрував успішно податкову накладну на суму одержаного від позивача авансового платежу, внаслідок допущених ним порушень, всього на 58 234, 17 грн.
2.9. Обставини невиконання підрядником обов'язку щодо реєстрації податкової накладної по факту здійснення господарської операції, стали підставою для звернення позивача з розглядуваним позовом до суду про стягнення збитків, спричинених втратою права позивача на податковий кредит.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача 58 234, 17 грн збитків.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 16, 22 Цивільного кодексу України, стаття 224 Господарського кодексу України.
3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача щодо реєстрації податкової накладеної.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.
4.1. Відповідач заперечень щодо позову не подав.
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, повідомлено відповідача про обов'язок зареєструвати Електронний кабінет в ЄСІТС.
5.2. На виконання вимог Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу на поштову адресу (у зв'язку з відсутністю електронного кабінету), зазначену в ЄДРПОУ, однак повернулась до суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
5.3. Відповідно до частин 2, 3, 7 статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
5.4. Враховуючи відсутність у матеріалах справи відомостей про зміну місцезнаходження відповідача, суд належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи шляхом направлення на останню відому адресу відповідача ухвалу про відкриття провадження у справі, а саме: на адресу зазначену в ЄДР.
5.5. Крім того, судом враховано, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»). Враховуючи наведене, суд зазначає що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
5.6. Отже, відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до статті 120 ГПК України.
5.7. Беручи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов/клопотання про продовження строку на подання відзиву, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи наявні документи, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст.178 ГПК України.
6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- Чи виконано відповідачем, як постачальником, обов'язок щодо реєстрації податкової накладної, ПДВ за якою складає 58 234, 17 грн ? Якщо ні, то чи наявні підстави для стягнення з відповідача збитків?
6.2. У відповідності до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на перше питання та негативну на друге, а відповідач навпаки.
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ СТЯГНЕННЯ З ВІДПОВІДАЧА ГРОШОВИХ КОШТІВ.
7.1. Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.
7.2. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
7.3. Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
7.4. Згідно з ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
7.5. Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені ст. 849 Цивільного кодексу України.
7.6. В даному випадку, як вже зазначалося, між сторонами було укладено договір підряду №17/11-21 від 22.11.2021 в рамках якого відповідач за замовленням позивача виконав підрядні роботи за які позивач розрахувався.
7.7. Пунктом 13.10 договору визначено, що підрядник зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в єдиному реєстрі податкових накладних, не пізніше строку, визначеного законодавством. У разі порушення підрядником вимог діючого законодавства щодо оформлення та реєстрації податкової накладної, підрядник зобов'язаний без будь яких додаткових вимог з боку замовника сплатити на користь останнього компенсацію у розмірі податкового кредиту відносно якої мала бути оформлена/зареєстрована така податкова накладна.
7.8. Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.
7.9. Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
7.10. Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
7.11. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
7.12. За змістом п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
7.13. Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
7.14. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
7.15. Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
7.16. За змістом пп."а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.
7.17. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
7.18. Стаття 201 Податкового кодексу України передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов'язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця за формою згідно з додатком 8 до такої декларації відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 № 21.
7.19. Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
7.20. Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов'язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.
7.21. Об'єднана палата КГС ВС у постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 зазначала, зокрема, що згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
7.22. Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
7.23. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
7.24. Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
7.25. Згідно з ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
7.26. Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
7.27. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
7.28. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
7.29. На підставі положень ст. 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
7.30. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2020 у справі № 904/3189/19, від 10.12.2018 у справі № 902/320/17).
7.31. Відтак, cуд зазначає, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків та їх розмір. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення зобов'язань.
7.32. У складі вартості виконаних підрядних робіт за договором підряду позивач також сплачував на користь відповідача ПДВ.
7.33. На підставі ст. 201 ПК України відповідача покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання позивача на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
7.34. Однак, в даному випадку, як вже зазначалося, відповідачем не вчинено дій, спрямованих на реєстрацію податкової накладної, після скасування реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, за подією по договору №17/11-21 від 22.11.2021 передоплата за виконання робіт в сумі 349 405, 00 грн, в тому числі ПДВ 58 234, 17 (платіжна інструкція №2895 від 07.10.2022).
7.35. Разом з тим, саме внаслідок бездіяльності відповідача, яка суперечить наведеним положенням ч. 201.10 ст. 201 ПК України, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, а також скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 58 234, 17 грн.
7.36. Відтак вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи, а відтак, наявні усі елементи складу господарського правопорушення. Отже, у даному випадку наявні всі елементи складу господарського правопорушення. Аналогічна позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17.
7.37. Крім того, в постанові Великої палати Верховного суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 суд дійшов висновку, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
7.38. Таким чином, у даному випадку матеріалами справи підтверджується, що бездіяльність відповідача щодо виконання законодавчого обов'язку щодо вжиття заходів щодо реєстрації податкових накладних щодо виконаних робіт за договорами, які позивачем були оплачені, призвела до понесення позивачем збитків у вигляді неотриманого податкового кредиту в сумі 58 234, 17 грн.
7.39. За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову та стягнення з відповідача на користь позивача 58 234, 17 грн збитків.
8. СУДОВІ ВИТРАТИ.
8.1. За наслідками розгляду справи з урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Сіті Продакт» (02091, місто Київ, вулиця Архітектора Вербицького, будинок 1, код ЄДРПОУ 40731440) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укроргсинтез» (02094, місто Київ, вул.Черчилля Вінстона, будинок 85, код ЄДРПОУ 31607028) 58 234,17 грн збитків та 3 028, 00 грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 26.08.2025.
Суддя Ігор Курдельчук