ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.08.2025Справа № 910/10076/25
Суддя Привалов А.І., розглянувши
позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріффін Сервіс"
про стягнення 1 281 919,04 грн
До Господарського суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріффін Сервіс" про стягнення 1 281 919,04 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафів за неякісно виконані роботи за договорами про надання послуг з прибирання та пені, нарахованої за несвоєчасну сплату цих штрафів.
Зі змісту доданих до позовної заяви договорів про надання послуг з прибирання вбачається, що відповідачем надавались послуг з прибирання приміщень Банку на підставі різних договорів, оскільки предметом цих договорів є надання послуг за різними адресами об'єктів позивача.
При цьому, за кожним випадком неякісного надання послуг окремо закожним договором Банком складалися претензії та нараховувалися штрафи, за несвоєчасну сплату яких також нараховані пеня.
Отже, надання послуги за кожним договором є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені під час виконання відповідного договору, утворюють окремий склад цивільно-правового прововідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (протоколи перевірки якості наданих послуг, претензії щодо неякісно наданих послуг, розрахунки штрафів та пені, часткові сплати відповідачем штрафів тощо).
Вимоги про стягнення штрафних санкцій у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам, оскільки невиконання кожного з договорів буде потребувати дослідження правомірності нарахування штрафних санкцій за певний проміжок часу і на підставі різних первинних документів та не є основними, і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
Сумісний розгляд заявлених у даній справі позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки під час розгляду справи суд повинен буде надавати оцінку умовам кожного з укладених договорів, встановлювати обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, правильність заявлених до стягнення сум.
Сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у строки, передбачені статтею 252 ГПК України, оскільки має велику кількість доказів та складні розрахунки, що свідчить про порушення правил об'єднання позовних вимог.
При цьому, суд зазначає, що навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Отже, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог документи є окремими доказами по кожному з договорів.
Підстав для застосування положень ст. 173 ГПК України судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про об'єднання позовних вимог і повернення поданого позову заявнику для роз'єднання позовних вимог.
Суд звертає увагу, що з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при подані позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.
Керуючись ст. 173, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Повернути позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріффін Сервіс" про стягнення 1 281 919,04 грн та додані до неї документи заявнику.
2. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов