вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про передачу справи до іншого суду
26.08.2025м. ДніпроСправа № 904/3132/25
за позовом Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1", с. Фонтанка Одеської області Одеського району
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙСС", м. Дніпро
про стягнення 136 290,86 грн, -
Суддя Бажанова Ю.А.
Представники сторін:
від позивача: Гудима І.Б., ордер ВН №1528380 від 12.06.2025
від відповідача: не з'явився;
Обслуговуючий кооператив "Золоті ключі-1" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙСС" на свою користь заборгованість по сплаті членських внесків у розмірі 101 543 грн., а також 3 845 грн. пені; 16 582,05 грн. інфляційних втрат; 4 320,81 грн. 3% річних та 10 000 грн. штрафу.
Судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідач, є асоційованим членом Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1", отримує відповідні ряд послуг за участі кооперативу, що входять до складу членських внесків, а також ряд послуг, які оплачуються згідно виставлених рахунків, які зобов'язаний сплачувати згідно власної заяви про асоційоване членство в кооперативі, Статуту і Рішень Загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" та Розпоряджень Голови. Згідно протоколів Загальних зборів членів ДБК "Золоті ключі" за період з березня 2022 по жовтень 2024 року включно, а також розпоряджень Голови Кооперативу з листопада 2024 по березень 2025 включно, як зазначено у розрахунку основної заборгованості, а також розрахунках пені, 3% річних, інфляційних та штрафу, заборгованість відповідача внаслідок систематичної несплати членських внесків складає всього 136 290,86 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.07.2025.
03.07.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙСС" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, стягнути з позивача судові витрати у розмірі 30 000,00 грн, судові витрати позивача покласти на позивача.
14.07.2025 від Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
16.07.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙСС" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду від 17.07.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче провадження у справі на 12.08.2025.
У судове засідання 12.08.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача. не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2025 закрито підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті в засіданні на 26.08.2025.
У судовому засідання, яке відбулось 26.08.2025, до початку розгляду справи по суті поставив на розгляд питання щодо передачі справи за виключною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд Господарському суду Одеської області.
Представник позивача залишив вирішення вказаного питання на розсуд суду, представник відповідача до суду не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд вважає їх такими, що підлягають направленню за виключною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд Господарському суду Одеської області з наступних підстав.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Положеннями Господарського процесуального кодексу України визначено такі види юрисдикції (підсудності): предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів (статті 20-23 Господарського процесуального кодексу України), інстанційна юрисдикція (статті 24-26 Господарського процесуального кодексу України) та територіальна юрисдикція (підсудність) (статті 27-31 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
З наведених положень вказаної статті вбачається, що загальне правило територіальної підсудності щодо пред'явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Господарського процесуального кодексу України.
Натомість, приписи статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлюють правила виключної підсудності господарських спорів.
Так, відповідно до частини 6 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.
Суд відзначає, що у розумінні наведених норм процесуального права виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Виключна підсудність за змістом статті 30 Господарського процесуального кодексу України визначає суд, яким має бути розглянуто справу. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування. Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 15.05.2018 у справі № 905/1566/17.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
При цьому, тлумачення статті 30 Господарського процесуального кодексу України повинно відбуватися з урахуванням принципу правової визначеності, який, в аспекті даного спору, полягає у забезпеченні здатності вірного тлумачення закону пересічною особою. Зокрема, встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.07.1995 у справі "Толстой-Милославський" (Tolstoy Miloslavsky) проти Сполученого Королівства (скарга № 18139/91), визначаючи зміст терміну "передбачений законом" сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону.
З огляду на зазначений підхід Європейського суду з прав людини до тлумачення правових норм, положення частини 6 статті 30 Господарського процесуального кодексу України означають, що спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, мають розглядатися за правилами виключної підсудності.
Так, спір у цій справі виник у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙСС" як асоційованим членом Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" свого обов'язку зі сплати членських внесків.
Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом "Про кооперацію".
Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та / або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статі 2, 23 Закону "Про кооперацію").
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону "Про кооперацію" одними з основних прав члена кооперативу є участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах.
Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справах №683/351/16-ц, №695/2665/16-ц).
При цьому у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю. Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов'язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу (стаття 14 Закону "Про кооперацію").
Отже, специфіка управлінських прав асоційованих членів кооперативу полягає в тому, що вони мають право брати участь у діяльності загальних зборів кооперативу з правом лише дорадчого голосу.
В силу положень статті 8 Закону "Про кооперацію" основним правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є статут. У ньому визначаються порядок вступу до кооперативу і виходу з нього, права і обов'язки його членів та асоційованих членів, порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов'язань щодо їх сплати, порядок скликання загальних зборів, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна кооперативу і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації кооперативу та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.
Так, у статуті Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" вказано, що кооператив створений на засадах добровільного об'єднання на основі членства, пов'язаних спільністю інтересів фізичних та юридичних осіб - членів кооперативу, з метою задоволення та захисту своїх законних економічних, соціальних та інших потреб (п.1.1), а метою створення кооперативу є, зокрема, забезпечення реалізації та захисту прав, свобод і інтересів його членів та асоційованих членів кооперативу (п.3.1).
У п.6.4. статуту Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" визначені обов'язки членів, у тому числі, асоційованих членів ОК "Золоті ключі-1", які кореспондуються з правами та обов'язками, передбаченими статті 12 Закону "Про кооперацію".
Отже, Законом "Про кооперацію" та статутом встановлені особливості правового статусу асоційованих членів кооперативу, наділення їх як майновими правами (участь у формуванні майнових фондів кооперативу шляхом внесення внесків, переважне право на одержання паю при ліквідації кооперативу), так й іншими правами, зокрема, на участь таких асоційованих членів у господарській та іншій діяльності кооперативу.
Спір у справі стосується стягнення передбачених статутом членських внесків з асоційованого члену кооперативу на користь кооперативу.
Велика Палата Верховного Суду у п.126 постанови від 10.04.2024 у справі №750/319/18 не відступила від раніше викладених висновків Великої Палати Верховного Суду, зазначених у постановах від 24.04.2019 у справі №509/577/18 та від 29.05.2019 у справі №592/2083/15-ц, про наявність корпоративних відносин у спорі про стягнення членських внесків з члену кооперативу на користь кооперативу.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі №509/577/18 дійшла висновку, що члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності, є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними, а у постанові від 29.05.2019 у справі №592/2083/15-ц виснувала, що спір за позовом про стягнення з члена споживчого товариства несплачених додаткових пайових внесків, передбачених статутом, виник з корпоративних відносин, а тому його варто розглядати за правилами господарського судочинства.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2024 у справі №750/319/18, яку застосували суди попередніх інстанцій, не вказувала про те, що між асоційованим членом та кооперативом або його іншими членам зовсім не виникають корпоративні відносини, а лише вказала, що вони не виникають у повному обсязі.
Отже, у розрізі сплати членських внесків асоційованих членів обслуговуючого кооперативу необхідно вважати носіями корпоративних прав, а відносини між кооперативом та його асоційованими членами, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними в силу пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.4.3 статуту Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" членський внесок та додатковий членський внесок - грошовий неповоротний внесок, що щомісячно сплачується членами та асоційованими членами кооперативу для забезпечення поточної діяльності кооперативу.
Враховуючи визначену статутом мету сплату членських внесків (для забезпечення поточної діяльності кооперативу) і те, що спір у цій справі виник у зв'язку з невиконання асоційованим членом Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" свого обов'язку зі сплати членських внесків, вказаний спір виник з корпоративних відносин (між юридичною особою (позивачем) та учасником - асоційованим членом (відповідачем).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.09.2024 у справах №916/5232/23, від 11.09.2024 у справі №916/5527/23, від 06.11.2023 у справі №916/5182/23, від 12.12.2024 у справі №916/2671/23.
За таких обставин, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, суд дійшов висновку, що у розмінні частини 6 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спір у справі виник з корпоративних відносин та підлягає розгляду за місцезнаходженням юридичної особи - Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" (67571 Одеська область, Одеський район, с. Фонтанка, вул. Горіхова, 7) Господарським судом Одеської області.
Відповідно до частини 6 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, спори між судами щодо підсудності не допускаються.
Відповідно до частини 1 статті 279 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Передати за виключною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд Господарському суду Одеської області (65119, м. Одеса, проспект Шевченка 29) справу №904/3132/25 за позовом Обслуговуючого кооперативу "Золоті ключі-1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙСС" про стягнення 136 290,86 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена 26.08.2024.
Суддя Ю.А. Бажанова