вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.08.2025м. ДніпроСправа № 904/3071/25
За позовом Акціонерного товариства "Укрпошта", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш-Ком", м. Дніпро
про стягнення 16 316,93грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Акціонерне товариство "Укрпошта" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш-Ком" заборгованість у розмірі 16 136,93грн, з яких:
- основний борг у розмірі 10 187,42грн;
- 3 % річних у розмірі 988,29грн;
- втрати від інфляції у розмірі 5 141,22грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна №250620-02/3.3Р34 від 25 червня 2020 року в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2025 справу №904/3071/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2025 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Запорізьке шосе, буд. 2-А, кв. 221, м. Дніпро, 49000 (а.с. 41).
Направлена судом на адресу відповідача ухвала про порушення провадження повернута підприємством зв'язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 48-51).
Відповідно до п. 5 частини шостої ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, якщо відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20 та врахована судом, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19 та від 01.03.2023 у справі № 910/18543/21).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).
Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За викладених обставин суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд, -
25 червня 2020 року між Акціонерним товариством "Укрпошта" (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фреш-Ком" (орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна №250620-02/3.3Р34 (а.с. 13-16).
За умовами пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування:
нежитлове приміщення (будівля для заміни масла) (далі - майно), загальною площею 65,5м2, розташоване за адресою: 49080, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, 10 для розміщення складського приміщення (п. 1.1.1);
балансова вартість майна станом на 01.06.2020 складає 64 109,33 гривень (п. 1.1.2).
Передача майна в оренду не передбачає передачі орендареві права власності на нього. Власником орендованого майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку дії цього договору (п. 2.2 договору).
Згідно протоколу електронного аукціону № UA-PS-2020-06-04-000164-2 від 16.06.2020 орендна плата становить 4 750,00грн (чотири тисячі сімсот п'ятдесят гривень 00 копійок) з ПДВ за місяць оренди, в тому числі ПДВ - 791,67грн (сімсот дев'яносто одна гривня 67 коп.).
Орендна плата, зазначена в цьому пункті, включає в себе плату за користування земельною ділянкою та податок на майно, яку має сплачувати орендодавець, в розмірі, необхідному для забезпечення належного користування орендаря майном (п. 3.1 договору).
Орендар додатково відшкодовує витрати орендодавця на утримання майна, з надання комунальних послуг згідно розрахунку аби за окремими договорами, укладеними з постачальниками таких послуг (п. 3.2 договору).
За пунктом 3.3 договору починаючи з 01 червня 2021 року кожного року оренди, ставки плати за користування майном автоматично збільшуються на 10% (десять відсотків) від ставок, що діяли за попередній рік оренди. При цьому сторони погодилися, що така зміна ставок плати за користування майном та розміру орендної плати відбуватиметься без укладення будь - яких змін та доповнень до цього договору.
Орендодавець має право в односторонньому поряду змінювати розмір орендної плати:
у зв'язку із зміною ринкових умов та підвищенням рівня плати за користування майном (п. 3.4.1);
у разі зміни або запровадження нових цін, тарифів на комунальні послуги, електроенергію, інші складові послуг з утримання майна (п. 3.4.2);
у разі якщо фактичне споживання ресурсів, плата за які є складовою вартості послуг з утримання майна, є вищим від прогнозованих обсягів, врахованих при її розрахунку, що підтверджується показниками лічильників або іншими даними фактичного використання приміщень (кількість обладнання, його потужність тощо) (п. 3.4.3).
Про зміну розміру орендної плати орендодавець зобов'язаний попередити орендаря не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю, з якого застосовуєтеся нова вартість. При цьому таке попередження, надіслане засобами корпоративної електронної пошти АТ "Укрпошта" (lease@ukrposhta.ua), вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до листа, складеного та надісланого в письмовій формі. До повідомлення обов'язково додається розрахунок, складений за формою додатку 2 до цього договору (п. 3.4 договору).
Згідно пункту 3.5 договору оплата орендної плати за перший місяць оренди здійснюється орендарем не пізніше 10 робочих днів після підписання Акту приймання-передачі майна в оренду.
Щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, орендодавець надає орендарю Акт про надані послуги, яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за звітний місяць. Орендар зобов'язаний підписати Акт про надані послуги та повернути його орендодавцю не пізніше 25 числа поточного місяця, або надати письмові мотивовані заперечення. У випадку, якщо протягом зазначеного періоду виконавець не отримає підписаний замовником примірник акту або обґрунтованої відмови, акт вважається підписаним, а послуги такими, що надані в повному обсязі та належним чином і підлягають оплаті (п. 3.6 договору).
Орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця до 25 числа розрахункового місяця. Не виставлення рахунку та Акту виконаних робіт орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за договором в визначений термін (п. 3.7 договору).
Грошові зобов'язання орендаря за цим договором забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за один місяць оренди, визначена згідно з п. 3.1 цього договору. Завдаток вноситься одночасно з оплатою за перший місяць оренди як оплата оренди майна за останній місяць дії договору оренди на протязі 10 днів з моменту укладення договору.
Із суми завдатку орендодавець має право задовольнити будь-які грошові вимоги до орендаря. Не пізніше 20-ти календарних днів від дати закінчення цього договору та підписання Акту приймання-передачі майна орендодавець зобов'язаний повернути орендарю завдаток, якщо він не був використаний для погашення грошових зобов'язань орендаря за цим договором (п. 3.8 договору).
Орендна плата за перший місяць розраховується орендодавцем з урахуванням фактичного періоду використання, визначеного відповідно до Акту приймання-передачі майна в оренду (п. 3.9 договору).
Орендна плата за останній місяць оренди розраховується за фактичний період користування протягом звітного місяця згідно з Актом приймання - передачі майна з оренди і сплачується орендарем на підставі Акту про надані послуги. Сума, належна до сплати / повернення за останній місяць оренди розраховується орендодавцем з урахуванням наявності невикористаного завдатку (п. 3.10 договору).
У разі дострокового розірвання цього договору чи зменшення орендованої площі (зменшення об'єкта оренди) за ініціативою орендаря, останній сплачує орендодавцю штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від суми, на яку зменшується загальна сума договору не пізніше дати розірвання цього договору (п. 3.11 договору).
Відповідно до пункту 5.1.3 договору своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором. У разі потреби, орендар самостійно за власний рахунок укладає прямі договори з постачальними компаніями комунальних послуг.
В разі невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків за договором, сторони несуть відповідальність згідно із цим договором та законодавством України (п. 7.1 договору).
Цей договір набирає чинності після підписання його сторонами на протязі 35 календарних місяців, саме до 24 травня 2023 року включно та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1 договору).
В пункті 12.5 договору зазначено, що договір не втрачає чинності у разі зміни реквізитів сторін, їх установчих документів, а також зміни власника, організаційно - правової форми тощо. Про зазначені зміни сторони зобов'язані протягом 15 днів повідомити одна одну.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
В додатку 2 до договору оренди міститься розрахунок орендної плати за використання нерухомого майна за адресою: 49080, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, 10. Всього за місяць орендна плата становить 4 750,00грн з ПДВ. За послуги з утримання майна та комунальні послуги орендар сплачує окремо згідно розрахунку відповідно до виставлених рахунків орендодавця або окремих договорів, укладених орендарем з постачальниками комунальних послуг (а.с. 17).
За актом приймання - передачі від 25.06.2020 орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до умов договору №250620-02/3.3Р34 від 25.06.2020 нежитлове приміщення гаражу за адресою: 49080, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, 10 згідно з планом. Загальна площа приміщення, прийнята в оренду 65,5 кв.м (а.с. 16 на звороті).
В матеріалах справи містяться рахунки - акти приймання - передачі наданих послуг:
№ АНП506 від 31.12.2021, послуги з оренди приміщень з 01.12.2021 по 31.12.2021 на суму 3 096,35грн (а.с. 18-19);
№ АНП43 від 31.01.2022, послуги з оренди з 01.01.2022 по 31.01.2022 на суму 5 225,00грн (а.с. 20-21);
№ АНП335 від 11.02.2022, послуги з оренди приміщень з 01.02.2022 по 11.02.2022 на суму 1 866,07грн (а.с. 22).
Позивач звернувся до відповідача з листом за вих. №34-08-427 від 20.01.2022 в якому повідомив, що станом на 20.01.2022 заборгованість за договором становить 20 41,58грн та з вимогою сплатити заборгованість у десятиденний термін (а.с. 23).
11 лютого 2022 року між Акціонерним товариством "Укрпошта" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Павлоградський завод мостових металоконструкцій" укладено договір купівлі продажу-нерухомого майна (а.с. 24-26).
За пунктом 1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець оплатив та зобов'язується прийняти у власність нерухоме майно - будівлі та споруди, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро (місто Дніпропетровськ), вулиця Дубініна Володі, будинок 10 (далі - нерухоме майно), що є лотом №325sвідповідно до протоколу електронного аукціону №BSE001-UA-20211217-95590 від 18.01.2022.
Нерухоме майно перебуває в оренді відповідно до договорів оренди нерухомого майна від 24.09.2020 №240920-01/3.3Р34, від 25.06.2020 №250620-02/3.3Р34. Права та обов'язки орендодавця за вказаними договорами оренди переходять до покупця з дати державної реєстрації права власності покупця на нерухоме майно (п. 5 договору).
Сторонами підписано Додаток №1 "Акт передавання - приймання нерухомого майна" до договору купівлі - продажу нерухомого майна, посвідченого 11.02.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О., зареєстрованого в реєстрі за №6531 (а.с. 27).
Продавець передав, а покупець прийняв нерухоме майно - будівлі та споруди, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро (місто Дніпропетровськ), вулиця Дубініна Володі, будинок 10 (далі - нерухоме майно), що є предметом договору, у стані, що був на момент огляду до підписання (п. 1 акту).
Позивач звернувся до відповідача з листами за вих. №34-8-519 від 25.05.2022, за вих. №106.007-44-23 від 20.01.2023, в яких повідомив, що нерухоме майно перейшло у власність ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Павлоградський завод мостових металоконструкцій". При цьому, згідно з п.12.5 договору оренди, договір не втрачає чинності у разі зміни власника. За договором оренди залишилась заборгованість 10 187,42грн з вимогою сплатити заборгованість у десятиденний термін (а.с. 28, 29).
10.02.2025 позивач направив на адресу відповідача претензію про невиконання умов договору в частині своєчасної оплати наданих послуг по договору № 250620-02/3.3Р34 від 25.06.2020 на суму 10 187,42грн (а.с. 30).
03.04.2023 позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості у розмірі 10 187,42грн у десятиденний термін (а.с. 33).
Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 10 187,42грн, 3% річних у розмірі 988,29грн, втрати від інфляції у розмірі 5 141,22грн, що і є причиною виникнення спору.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Частинами першою та шостою статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).
Договір оренди є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку його дії зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору.
Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Як передбачено частинами першою, третьою та п'ятою ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору оренди, є господарськими зобов'язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У частині першій статті 284 ГК України законодавець як істотні умови договору оренди, визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату.
Частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України закріплено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 ЦК України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
За умовами пункту 3.7 договору орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця до 25 числа розрахункового місяця. Не виставлення рахунку та Акту виконаних робіт орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за договором в визначений термін.
З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити орендну плату:
за рахунком - актом №АНП506 від 31.12.2021 не пізніше 25 грудня 2021 року, прострочка виконання настає з 26.12.2021;
за рахунком - актом №АНП43 від 31.01.2022 не пізніше 25 січня 2022 року, прострочка виконання настає з 26.01.2022;
за рахунком - актом №АНП335 від 11.02.2022 не пізніше 25 лютого 2022 року, прострочка виконання настає з 26.02.2022.
У встановлений договором строк, відповідач свої зобов'язання не виконав.
Згідно зі статтями 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у розмірі 10 187,42грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10 187,42грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 988,29грн за період з 21.01.2022 до 12.05.2025 та інфляційні втрати за період з лютого 2022 року по квітень 2025 року у розмірі 5 141,22грн (а.с. 3-38).
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).
Разом з тим, суд не погоджується з визначенням позивачем величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми (саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України, про що зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26 червня 2020 року у справі № 905/21/19).
Сума інфляційних втрат складає, зокрема:
на суму боргу 3 096,35грн * 153,3% (сукупний індекс інфляції за лютий 2022 року - квітень 2025 року) = 4 746,70грн - 3 096,35грн = 1 650,35грн;
на суму боргу 5 225,00грн * 150,9% (сукупний індекс інфляції за березень 2022 року - квітень 2025 року) = 7 884,53грн - 5 225,00грн = 2 659,53грн;
на суму боргу 1 866,07грн * 144,4% (сукупний індекс інфляції за квітень 2022 року - квітень 2025 року) = 2 694,61грн - 1 866,07грн = 828,54грн;
В іншій частині розрахунок втрат від інфляції є арифметично вірним.
Вимога про стягнення втрат від інфляції задовольняється судом частково у розмірі 5 138,42грн, в решті заявлених вимог (2,8грн) слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40грн, що підтверджується квитанцією №4512664 від 14.05.2025. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 39, 42).
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 2 421,98грн (16 314,13грн * 2 422,40грн / 16 316,93грн).
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Укрпошта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш-Ком" про стягнення 16 316,93грн - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш-Ком" (ідентифікаційний код 40514374; Запорізьке шосе, буд. 2-А, кв. 221, м. Дніпро, 49000) на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" (ідентифікаційний код 21560045; вул. Хрещатик, буд. 22, м. Київ, 01001) основний борг у розмірі 10 187,42грн (десять тисяч сто вісімдесят сім гривень 42коп.), 3% річних у розмірі 988,29грн (дев'ятсот вісімдесят вісім гривень 29коп.), втрати від інфляції у розмірі 5 138,42грн (п'ять тисяч сто тридцять вісім гривень 42 коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 421,98грн (дві тисячі чотириста двадцять одна гривня 98коп.), видати наказ.
У решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано - 26.08.2025
Суддя Н.М. Євстигнеєва