вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.08.2025м. ДніпроСправа № 904/1322/25
за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк", м. Дніпро
до ОСОБА_1 , м. Дніпро
про стягнення суми основного боргу у розмірі 31 371,11 грн., 3% річних у розмірі 1 193,80 грн. та інфляційної складової у розмірі 4 316,26 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
РУХ СПРАВИ.
Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми основного боргу у розмірі 31 371,11 грн., 3% річних у розмірі 1 193,80 грн. та інфляційної складової у розмірі 4 316,26 грн.
Ухвалою суду від 31.03.2025 позовну заяву Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк" № 55/5.4-03/31650/2025 від 18.03.2025 залишено без руху.
Ухвалою суду від прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/1322/25 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач зазначив, що між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (надалі - банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - торговець) було укладено договір на еквайрингове обслуговування №1123/02-20/0607 від 19.02.2020 (надалі -договір).
Згідно з п. 2.2 договору, за договором торговець отримує право приймати в торговельних точках торговця до оплати ЕПЗ в якості рівноцінного платіжного засобу за товари, роботи та/або послуги за процедурою, що визначена в договорі. Банк за комісійну винагороду, забезпечує на умовах договору обробку документів і перерахування коштів на поточний рахунок торговця за операціями, які були проведені за допомогою ЕПЗ з використанням устаткування банку.
Пунктом 2.3 договору визначено, що для проведення платежів, що здійснюються з використанням ЕПЗ відповідної ПС під час оплати товарів, робіт та/або послуг в Торговельних точках торговця, банк передає в строкове, тимчасове та платне користування торговцю устаткування, порядок та умови користування яким визначаються в договорі. Умови тарифікації устаткування наведені в додатку 5 до цього договору.
Пунктом 2.5 договору передбачено, що договір укладається на умовах сплати торговцем комісійної винагороди, що автоматично стягується банком від суми кожної операції, здійсненої з використанням платіжних карток в торговельних точках торговця.
Відповідно до п. 2.6 договору, договір передбачає сплату торговцем фіксованої комісії за надання послуг еквайрингу, розмір якої передбачено в додатку 5 до цього договору.
Так, за твердженням позивача, у додатку 5 до договору було встановлено комісійну винагороду банку у розмірі 2% від суми платежу, а також фіксовану комісійну винагороду за надання послуг еквайрингу за місяць за одиницю обладнання у розмірі 400 грн.
Позивач зазначив, що виконав умови кредитного договору, за актом приймання - передавання устаткування від 05.03.2020 передав торговцю устаткування в кількості 1 шт.
Позивач вказав, що таке устаткування перебувало в користуванні торговця по 12.04.2024 та було повернуто банку актом приймання - передавання устаткування від 12.04.2024.
За відомостями позивача, за період з 06.03.2020 по 12.08.2020 сума коштів за операціями в ТСМ склала 310 904,90 грн.
Відповідно до п. 6.3 договору, оплата комісійної винагороди банку в межах послуг еквайрингу здійснюється торговцем згідно з тарифами (додаток 5 до договору). Комісійна винагорода за розрахунками із застосуванням ЕПЗ, яка підлягає сплаті банку відповідно до умов договору, утримується банком з торговця під час перерахування коштів на поточний рахунок торговця в розмірі згідно з тарифами та обраховується від суми кожної операції із застосуванням ЕПЗ. Підставою утримання з сум перерахування коштів комісійної винагороди є зарахування зустрічних однорідних вимог. Укладанням договору торговець надає свою згоду на взаємозалік таких вимог. Сторони погодили, що здійснення взаємозаліку на умовах договору не потребує додаткового оформлення та погодження.
Згідно з п. 6.4 договору, фіксована комісійна винагорода утримується банком з торговця під час перерахування коштів на поточний рахунок торговця в розмірі згідно з тарифами (додаток 5 до договору) за відповідний місяць, в перший банківський день місяця, наступного за відповідним, або з наступних перерахувань коштів на поточний рахунок торговця, якщо в перший банківський день місяця, наступного за відповідним, такі перерахування відсутні. В окремих випадках, за рішенням банку, фіксована комісійна винагорода сплачується торговцем в безготівковій формі шляхом переказу відповідної суми коштів на рахунок банку, що зазначений в оригіналі рахунка - фактури, протягом 5 банківських днів з дати отримання торговцем рахунка - фактури від банку.
Пунктом 3.2.20 договору визначено, що торговець зобов'язується протягом 180 календарних днів після здійснення операції з використанням ЕПЗ, сплатити банку всі суми, які будуть списані з банку ПС та/або банками - емітентами ЕПЗ, у зв'язку з проведенням в торговельній точці торговця операції з використанням ЕПЗ.
Пунктом 11.4 договору передбачено, що сторони повинні в строк 180 календарних днів з дати здійснення операції з використанням ЕПЗ повністю сплатити всі взаєморозрахунки і платежі. При цьому протягом 1 року з дати здійснення операцій з використанням ЕПЗ торговець зобов'язується в безумовному порядку протягом 14банківських днів з дати виставлення банком рахунка виплатити банку всі суми, що будуть списані з банку за претензіями відповідних ПС і Банків - емітентів по проведених у торговельних точках торговця операціях з ЕПЗ.
Позивач наполягає на тому, що, з урахуванням вищенаведених положень договору, строк виконання торговцем своїх зобов'язань зі сплати банку комісійної винагороди є таким, що настав.
Однак, торговець, за твердженням позивача, порушив свої зобов'язання за договором, не сплатив комісійну винагороду у строки та розмірах, встановлені договором. Всього розмір простроченого грошового зобов'язання відповідача зі сплати комісійної винагороди склав 40 456,50 грн.
Позивач зазначив, що завою від 20.09.2024 торговець надав свою згоду Банку на списання коштів з його рахунків для погашення заборгованості, що утворилась. За наслідками чого платіжною інструкцією № 1723713019305 від 16.10.2024 з банківського рахунку торговця, в рахунок погашення заборгованості з комісійної винагороди за договором № 1123/02-20/0607 від 19.02.2020 були списані грошові кошти у розмірі 9 085,39 грн.
За таких обставин, за розрахунком позивача, у ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" зі сплати комісійної винагороди у розмірі 31 371,11 грн.
За порушення торговцем строків сплати комісійної винагороди позивач на суму боргу 40 456,50 грн. нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 1 193,80 грн. за період з 28.02.2021 по 23.02.2022 та інфляційну складову у розмірі 4 316,26 грн. за період з лютого 2021 року по лютий 2022 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач відзиву на позов не надав.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості за договором на еквайрингове обслуговування № 1123/02-20/0607 від 19.02.2020 у розмірі 31 371,11 грн., 3% річних у розмірі 1 193,80 грн. та інфляційної складової у розмірі 4316,26 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (в які строки та якому розмірі мала бути сплачена комісійна винагорода), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи було сплачено торговцем комісійну винагороду банку у встановлені строки та розмірі), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (надалі - банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - торговець) було укладено договір на еквайрингове обслуговування № 1123/02-20/0607 від 19.02.2020 (надалі -договір).
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 11.1 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та/або скріплення їх підписів відбитками печаток сторін (за наявності) і діє протягом 1 року. При цьому у випадку невиконання будь-якою із сторін своїх зобов'язань за договором строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за договором.
Пунктом 11.3 договору передбачено, що якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про його припинення, строк його дії продовжується на кожний наступний рік на умовах, викладених у договорі.
Згідно з п. 2.2 договору, за договором торговець отримує право приймати в торговельних точках торговця до оплати ЕПЗ в якості рівноцінного платіжного засобу за товари, роботи та/або послуги за процедурою, що визначена в договорі. Банк за комісійну винагороду, забезпечує на умовах договору обробку документів і перерахування коштів на поточний рахунок торговця за операціями, які були проведені за допомогою ЕПЗ з використанням устаткування банку.
Пунктом 2.3 договору визначено, що для проведення платежів, що здійснюються з використанням ЕПЗ відповідної ПС під час оплати товарів, робіт та/або послуг в Торговельних точках торговця, банк передає в строкове, тимчасове та платне користування торговцю устаткування, порядок та умови користування яким визначаються в договорі. Умови тарифікації устаткування наведені в додатку 5 до цього договору.
Пунктом 2.5 договору передбачено, що договір укладається на умовах сплати торговцем комісійної винагороди, що автоматично стягується банком від суми кожної операції, здійсненої з використанням платіжних карток в торговельних точках торговця.
Відповідно до п. 2.6 договору, договір передбачає сплату торговцем фіксованої комісії за надання послуг еквайрингу, розмір якої передбачено в додатку 5 до цього договору.
Так, у додатку 5 до договору було встановлено комісійну винагороду банку у розмірі 2% від суми платежу, а також фіксовану комісійну винагороду за надання послуг еквайрингу за місяць за одиницю обладнання у розмірі 400 грн.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Позивач виконав умови кредитного договору, за актом приймання - передавання устаткування від 05.03.2020 передав торговцю устаткування в кількості 1 шт.
Таке устаткування перебувало в користуванні торговця по 12.04.2024 та було повернуто банку актом приймання - передавання устаткування від 12.04.2024.
За період з 06.03.2020 по 12.08.2020 сума коштів за операціями в ТСМ склала 310 904,90 грн.
Відповідно до п. 6.3 договору, оплата комісійної винагороди банку в межах послуг еквайрингу здійснюється торговцем згідно з тарифами (додаток 5 до договору). Комісійна винагорода за розрахунками із застосуванням ЕПЗ, яка підлягає сплаті банку відповідно до умов договору, утримується банком з торговця під час перерахування коштів на поточний рахунок торговця в розмірі згідно з тарифами та обраховується від суми кожної операції із застосуванням ЕПЗ. Підставою утримання з сум перерахування коштів комісійної винагороди є зарахування зустрічних однорідних вимог. Укладанням договору торговець надає свою згоду на взаємозалік таких вимог. Сторони погодили, що здійснення взаємозаліку на умовах договору не потребує додаткового оформлення та погодження.
Згідно з п. 6.4 договору, фіксована комісійна винагорода утримується банком з торговця під час перерахування коштів на поточний рахунок торговця в розмірі згідно з тарифами (додаток 5 до договору) за відповідний місяць, в перший банківський день місяця, наступного за відповідним, або з наступних перерахувань коштів на поточний рахунок торговця, якщо в перший банківський день місяця, наступного за відповідним, такі перерахування відсутні. В окремих випадках, за рішенням банку, фіксована комісійна винагорода сплачується торговцем в безготівковій формі шляхом переказу відповідної суми коштів на рахунок банку, що зазначений в оригіналі рахунка - фактури, протягом 5 банківських днів з дати отримання торговцем рахунка - фактури від банку.
Пунктом 3.2.20 договору визначено, що торговець зобов'язується протягом 180 календарних днів після здійснення операції з використанням ЕПЗ, сплатити банку всі суми, які будуть списані з банку ПС та/або банками - емітентами ЕПЗ, у зв'язку з проведенням в торговельній точці торговця операції з використанням ЕПЗ.
Пунктом 11.4 договору передбачено, що сторони повинні в строк 180 календарних днів з дати здійснення операції з використанням ЕПЗ повністю сплатити всі взаєморозрахунки і платежі. При цьому протягом 1 року з дати здійснення операцій з використанням ЕПЗ торговець зобов'язується в безумовному порядку протягом 14банківських днів з дати виставлення банком рахунка виплатити банку всі суми, що будуть списані з банку за претензіями відповідних ПС і Банків - емітентів по проведених у торговельних точках торговця операціях з ЕПЗ.
З урахуванням вищенаведених положень договору, строк виконання торговцем своїх зобов'язань зі сплати банку комісійної винагороди є таким, що настав.
Однак, торговець порушив свої зобов'язання за договором, не сплатив комісійну винагороду у строки та розмірах, встановлені договором. Всього розмір простроченого грошового зобов'язання відповідача зі сплати комісійної винагороди склав 40 456,50 грн.
Завою від 20.09.2024 торговець надав свою згоду Банку на списання коштів з його рахунків для погашення заборгованості, що утворилась. За наслідками чого платіжною інструкцією №1723713019305 від 16.10.2024 з банківського рахунку торговця, в рахунок погашення заборгованості з комісійної винагороди за договором № 1123/02-20/0607 від 19.02.2020 були списані грошові кошти у розмірі 9 085,39 грн.
За таких обставин, у ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" зі сплати комісійної винагороди у розмірі 31 371,11 грн.
А отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості (комісійної винагороди) у розмірі 31 371,11 грн. - є обґрунтованими.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За порушення торговцем строків сплати комісійної винагороди позивач на суму боргу 40 456,50 грн. нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 1 193,80 грн. за період з 28.02.2021 по 23.02.2022 та інфляційну складову у розмірі 4 316,26 грн. за період з лютого 2021 року по лютий 2022 року.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних суд встановив, що він містить арифметичні помилки.
За розрахунком суду, 3% річних на суму боргу 40 456,50 грн. за період з 28.02.2021 по 23.02.2022 становлять 1 200,39 грн., тобто суму в більшому розмірі, ніж заявлено позивачем до стягнення.
Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Тому, вимоги позивача про стягнення 3% річних слід задовольнити в заявленому розмірі - 1 193,80 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційної складової суд встановив, що він також містить арифметичні помилки.
За розрахунком суду, інфляційна складова на суму боргу 40 456,50 грн. за період з лютого 2021 року по лютий 2022 року становить 4 763,99 грн., тобто суму в більшому розмірі, ніж заявлено позивачем до стягнення.
Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Тому, вимоги позивача про стягнення інфляційної складової слід задовольнити в заявленому розмірі - 4 316,26 грн.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 1123/02-20/0607 від 19.02.2020 з додатками (т. 1 а.с. 17 - 26), меморіальними ордерами (т. 1 а.с. 27 - 29), поясненнями відповідача (т. 1 а.с. 30 - 33), заявою від 20.09.2024 (т. 1 а.с. 34), платіжною інструкцією (т. 1 а.с. 35), актами приймання - передавання устаткування (т. 1 а.с. 36 - 37), банківськими виписками по рахунку (том 1 а.с. 39 - 48), листом ГУНП в Дніпропетровській області (т. 1 а.с. 49).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (місцезнаходження: 49107, м. Дніпро, пр. Науки, 115; ідентифікаційний код 09305480) суму основного боргу у розмірі 31 371,11 грн., 3% річних у розмірі 1 193,80 грн., інфляційну складову у розмірі 4 316,26 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 25.08.2025.
Суддя М.О. Ніколенко