вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.08.2025м. ДніпроСправа № 904/3225/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., розглянув спір
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у сумі 438 976 грн 78 коп.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал" заборгованість в сумі 438 976 грн 78 коп., відповідно до умов договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 21.04.2020 № 48ТЕО/20.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за спірним договором в частині своєчасної оплати за надані послуги.
Ухвалою господарського суду від 23.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 23.06.2025 направлялася відповідачу на його електронний кабінет, зареєстрований в системі “Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа 25.06.2025.
Проте, відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов та не подав витребувані судом документи.
Отже, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору на транспортно-експедиційне обслуговування, факт надання послуг, строк оплати, наявність часткової оплати, строк дії договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (далі - експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал" (далі - клієнт) укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 48ТЕО/20, відповідно до п. 1.1. якого експедитор здійснює транспортно-експедиторське обслуговування клієнта (далі по тексту ТЕО), в рамках якого експедитор надає клієнту за плату транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів Клієнта в залізничному рухомому складі (далі по тексту - послуги експедитора).
Клієнт гарантує, що вантаж, перевезення якого організовує експедитор за цим договором, належить клієнту або його замовнику, вантажовідправнику на законних підставах, не перебуває під арештом, податковою заставою, а також не існує жодних обмежень для його відвантаження та перевезення. Експедитор не несе відповідальність за вантаж перед третіми особами (п. 1.2 договору).
Згідно до п. 2.3 договору експедитор зобов'язується:
- приймати від клієнта відомості та оперативні відомості, передбачені пунктами 2.1.1. і 2.1.2. цього договору та протягом 3-х робочих днів після їх отримання направляти клієнту письмову відповідь у разі не погодження.
Узгоджені експедитором відомості та оперативні відомості є дорученнями, прийнятими до виконання експедитором (п.п. 2.3.1 договору);
- виставляти клієнту рахунки для оплати. Виставлення рахунку є узгодженням експедитором відомостей та оперативних відомостей, отриманих від клієнта (п.п. 2.3.2 договору).
- надавати клієнту письмові інструкції для відправлення вагонів. Експедитор передає інструкції за допомогою електронної пошти або факсимільного зв'язку на телефон/факс (п.п. 2.3.3 договору);
- по узгодженим дорученням організовувати перевезення вантажів клієнта (п.п. 2.3.4 договору);
- надавати клієнту акт (и) наданих послуг за результатами роботи у звітному періоді.
Акти наданих послуг складаються на підставі наявних у експедитора на дату складання актів документів (п.п. 2.3.5 договору).
Відповідно до п.п. 2.1.9. та 2.1.10. договору клієнт зобов'язується приймати від експедитора рахунки і проводити розрахунки з експедитором відповідно до вимог цього договору; приймати і затверджувати акти наданих послуг протягом 3 банківських днів з моменту отримання від експедитора акта наданих послуг. У разі виникнення розбіжностей по акту наданих послуг клієнт зобов'язаний затвердити (підписати) акт наданих послуг (у цей же термін) з розбіжностями і обов'язковим письмовим обґрунтуванням розбіжностей.
У разі порушення клієнтом терміну затвердження (підписання) акту наданих послуг, такий акт вважається затвердженим (підписаним) клієнтом без розбіжностей та зауважень, у повному обсязі. При цьому, датою затвердження (підписання) клієнтом акта наданих послуг є дата, зазначена на акті наданих послуг.
Згідно з п. 3.1 договору валюта ціни за цим договором - українська гривня. Валюта платежу за цим договором - українська гривня.
Загальна сума цього договору визначається на підставі всіх актів наданих послуг, оформлених сторонами порядком, передбаченим цим договором (п. 3.2 договору).
Клієнт здійснює попередню оплату вартості здійснення ТЕО шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора в розмірі 100% від розрахункової вартості до початку перевезення на підставі рахунку експедитора.
Сторонами може бути узгоджений інший порядок передоплати вартості здійснення ТЕО (п. 3.3 договору).
Датою початку організації перевезення вантажів є дата відправлення порожніх вагонів на адресу клієнта (вантажоодержувачів клієнта). У разі, якщо на дату отримання Експедитором Відомостей або оперативних відомостей від клієнта вагони знаходились на станції навантаження, датою початку організації перевезень є дата надсилання Експедитором повідомлення клієнту про початок організації перевезень з вказівкою номерів вагонів (п. 3.4 договору).
Вартість здійснення ТЕО та плата послуг експедитора узгоджується сторонами шляхом підписання відповідних додаткових угод до цього договору (п. 3.5. договору).
Розмір вартості здійснення ТЕО, плати послуг експедитора та порядок їх сплати клієнтом може змінюватися з ініціативи експедитора, шляхом оформлення відповідних додаткових угод до цього Договору.
Клієнт зобов'язаний протягом 15-ти календарних днів, з дати отримання зазначеної додаткової угоди, оформити її та передати експедитору. У випадку прострочення зазначеного терміну вартість здійснення ТЕО та плата послуг експедитора вважаються узгодженими (п. 3.6 договору).
Клієнт у будь-якому випадку повинен здійснити оплату вартості здійснення ТЕО не пізніше 3 банківських днів з дати подачі вагонів на під'їзну колію клієнта (вантажовідправника) (п. 3.7 договору).
У випадку, якщо перерахована клієнтом сума передоплати перевищує фактичну вартість здійснення ТЕО, сума перевищення залишається в розпорядженні експедитора для здійснення ТЕО за цим договором, або може бути повернута клієнту, за його письмовим зверненням, протягом узгодженого періоду (п. 3.8 договору).
У випадку, якщо перерахована клієнтом сума передоплати менше ніж фактична вартість здійснення ТЕО, клієнт здійснює доплату протягом 3 банківських днів з дати отримання рахунку від експедитора (п. 3.9 договору).
Факт надання послуг експедитором клієнту підтверджується документом (документами), який відображає наступну інформацію: рід вантажу, пункт відправлення та призначення, рух у завантаженому та/або порожньому стані, місце та час знаходження рухомого складу, номер вагону, номер відправки, факт списання грошей з особового рахунку експедитора, іншу інформацію про послугу. Такими документами можуть бути: дані електронної бази ГЮЦ Укрзалізниці, або перевізний документ, або накопичувальна картка, або відомість форми ГУ-46, або перелік філії «ЄРЦЗП» АТ «Укрзалізниця», або акт наданих послуг, або інші документи.
За підсумками роботи за місяць сторони не пізніше останнього дня звітного місяця оформляють акт наданих послуг, який є первинним документом для відображення операцій в бухгалтерському та податковому обліку. За ініціативою експедитора можуть оформлюватися декілька актів на місяць за підсумками роботи в періоді, який вказано в акті наданих послуг (п. 3.10 договору).
Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора (п. 3.11 договору).
Цей Договір набуває чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2020 (включно), а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання.
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо будь-яка із сторін не заявить про його розірвання протягом 30 (тридцяти) робочих днів до закінчення терміну його дії (п. 8.1 договору).
Додатковою угодою № 97 від 30.08.2024 до договору сторони визначили вартість здійснення ТЕО та плату послуг експедитора з організації перевезення вантажів клієнта в залізничному рухомому складі (приватних напіввагонах).
На виконання умов спірного договору позивач, в рамках здійснення транспортно-експедиторського обслуговування надав за плату, а відповідач прийняв без зауважень транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів в залізничному рухомому складі, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі наданих послуг № 63/26 від 31.01.202 на суму 425 502,00 грн. (з ПДВ) та № 64/51 від 28.02.2025 на суму 34 816,80 грн. (з ПДВ), а всього за двома актами - 460 318,80 грн. (з ПДВ).
Як зазначає позивач, в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач не оплатив надані позивачем послуги перевезення, а саме: за актом № 63/26 від 31.01.2025 заборгованість складає 404 159 грн 98 коп., за актом № 64/51 від 28.02.2025 заборгованість складає 34 816 грн 80 коп., у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість в загальній сумі 438 976 грн 78 коп., що стало підставою для звернення позивача із даним позовом до господарського суду.
На час прийняття рішення у даній справі доказів сплати відповідачем заборгованості на суму 438 976 грн 78 коп. сторонами до матеріалів справи не надано.
Відповідач не скористався правом на надання заперечень, докази на спростування позовних вимог не надав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Правовідносини перевезення вантажів та їх експедирування врегульовані главою 32 Господарського кодексу України, главами 51, 65 Цивільного кодексу України, Законом України "Про транспорт", Статутом автомобільного транспорту УРСР, затвердженого Радою Міністрів УРСР від 27.06.1969р. №401, Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність", а також Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р.
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедитування, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.
Відповідно до ст. 316 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем виконані умови договору та надані відповідачу транспортно-експедиційні послуги, які прийняті останнім без зауважень, про що сторонами складено відповідні акти.
З огляду на умови оплати, погоджені сторонами договорі № 48ТЕО/20 від 21.04.2020, строк оплати наданих позивачем послуг є таким, що настав.
В порушення умов спірного договору, відповідач не здійснив оплату вартості наданих позивачем послуг, а саме: за актом № 63/26 від 31.01.2025 на суму 404 159 грн 98 коп., за актом № 64/51 від 28.02.2025 на суму 34 816 грн 80 коп., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в загальній сумі 438 976 грн 78 коп.
Отже, судом встановлено, що факт належного надання позивачем послуг підтверджується належними доказами та відповідачем не спростовано, строк оплати наданих позивачем послуг є таким, що настав, відповідачем здійснено лише часткову оплату вартості наданих послуг на суму 21 342 грн 02 коп., тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 438 976 грн 78 коп. визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідач не скористався своїм правом на надання заперечень проти позову, вимоги позивача належними та допустимими доказами не спростував.
За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені договором, майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати наданих позивачем послуг, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача заборгованості у сумі 438 976 грн 78 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Судові витрати за надання професійної правничої допомоги судом не розподіляються з огляду на заяву представника позивача у позовній заяві про надання доказів понесення таких витрат у порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 37, код ЄДРПОУ 32176418) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (49069, м. Дніпро, просп. Орлика Пилипа, буд. 18, приміщення 324-1, код ЄДРПОУ 33074226) заборгованості у сумі 438 976 грн 78 коп. та 5 267 грн 72 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 25.08.2025.
Суддя І.А. Рудь