вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без розгляду
21.08.2025м. ДніпроСправа № 904/2999/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва Еліт" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
до Приватного науково-виробничого підприємства - Фірма "СМС" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
про стягнення заборгованості
Суддя: Татарчук В.О.
Секретар судового засідання: Анділахай В.В.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Шурин І.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Віва Еліт" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного науково-виробничого підприємства - Фірма "СМС" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 381500,00грн, з якої: 290000,00грн заборгованості за договором №ВЕ-24.22.Ф від 01.11.2022 та 91500,00грн заборгованості за договором №ВЕ-01.23.Ф від 17.01.2023. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором безпроцентної поворотної допомоги №ВЕ-24.22.Ф від 01.11.2022 та договором безпроцентної поворотної допомоги №ВЕ-01.23.Ф від 17.01.2023 в частині своєчасного та повного повернення грошових коштів у вигляді безпроцентної поворотної фінансової допомоги.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 26.06.2025.
25.06.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову та просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що відповідно до договору відступлення права вимоги від 20.09.2024, укладеного між ТОВ "Віва Еліт" та ТОВ "Транспортна компанія "Дельта Транс", первісний кредитор (ТОВ "Віва Еліт") відступає за плату новому кредитору (ТОВ "ТК "Дельта Транс") належні йому права вимоги за договором №ВЕ-24.22.Ф від 01.11.2022, а новий кредитор заміняє первісного кредитора як сторону у цьому ж договорі та приймає на себе всі його права та обов'язки за договором №ВЕ-24.22.Ф від 01.11.2022. Вартість прав вимоги за договором про відступлення права вимоги склала 290000,00грн. Також зазначає, що відповідно до договору відступлення права вимоги від 23.09.2024, укладеного між ТОВ "Віва Еліт" та ТОВ "Транспортна компанія "Дельта Транс", первісний кредитор (ТОВ "Віва Еліт") відступає за плату новому кредитору (ТОВ "ТК "Дельта Транс") належні йому права вимоги за договором №ВЕ-01.23.Ф від 17.01.2023, а новий кредитор заміняє первісного кредитора як сторону у цьому ж договорі та приймає на себе всі його права та обов'язки за договором №ВЕ-01.23.Ф від 17.01.2023. Вартість прав вимоги за договором про відступлення права вимоги склала 91500,00грн.
Додатково зазначив, що після укладання договорів відступлення права вимоги, сплатив ТОВ "ТК "Дельта Транс" кошти у розмірі 91500,00грн (платіжна інструкція №1513 від 27.09.2024), 150000,00грн (платіжна інструкція №1514 від 27.09.2024) та 140000,00грн (платіжна інструкція №1515 від 27.09.2024).
Також, 25.06.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю підготовки відповіді на відзив та подання відповідних доказів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2025 відкладено підготовче засідання на 05.08.2025.
04.08.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
В обґрунтування наведеної заяви зазначив, що представник позивача бере участь в іншому судовому засіданні, призначеному на 05.08.2024 о 12:00год., також вказав на складність справи та необхідність підготовки й забезпечення явки свідків до суду, у зв'язку з чим участь у судовому засіданні у справі №904/2999/25, призначеному на 05.08.2024 о 09:30год. у Господарському суді Дніпропетровської області, є неможливою. У своїй заяві представник позивача просив визнати причину неявки в судове засідання на 05.08.2025 о 09:30год. представника позивача поважною, відкласти судове засідання на іншу дату, у разі невизнання причин поважними просить провести судове засідання, призначене на 05.08.2025, без участі представника позивача.
У судове засідання 05.08.2025 позивач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Позивач не надав відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 21.08.2025.
20.08.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду.
У судове засідання 21.08.2025 позивач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Представник відповідача заперечував проти задоволення заяви позивача про залишення позову без розгляду і просив відмовити в позові з огляду на безпідставність звернення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд вважає, що позов підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Позивач не надав відповідь на відзив.
Доказом належного повідомлення позивача про розгляд справи є наявні у справі сформовані системою діловодства суду ("Діловодство спеціалізованого суду") відповідні довідки про доставлення 10.06.2025, 27.06.2025 та 05.08.2025 до його електронного кабінету ухвал суду від 09.06.2025, 26.06.2025 та 05.08.2025.
Частиною четвертою статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У розумінні наведених положень законодавства обов'язковими умовами для застосування передбачених у частині четвертій статті 202, пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у засідання суду є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності (абзац одинадцятий пункту 3.3 постанови Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №910/11119/17).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 13.09.2019 у справі №916/3616/15 дійшла висновку про те, що положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 виклала висновок щодо застосування норми пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, вказавши, зокрема, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи, навіть, у тих випадках, коли його явка визнана судом необов'язковою і наслідки неявки не роз'яснювалися.
У цій же постанові об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму у значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права, відносяться до імперативних.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21.
У частині четвертій статті 236 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює вимоги щодо законності та обґрунтованості судового рішення, передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Приймаючи до уваги неявку представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва Еліт" в підготовче засідання та в засідання щодо розгляду справи по суті, обізнаність Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва Еліт" та його представника про дату, час і місце проведення засідання суду, а також зважаючи на відсутність з його боку заяв чи клопотань щодо можливості розгляду справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва Еліт", позов має бути залишений без розгляду.
Залишення позову без розгляду за вказаних обставин не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд справи.
Усталена прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).
Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва Еліт" про залишення позову без розгляду суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Проаналізувавши положення пункту 5 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд має за необхідне зазначити, що у цій нормі законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму у значенні слова. Зазначена норма процесуального права не передбачає можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 5 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачене цією нормою процесуального права, відносяться до імперативних.
Відповідно до частини третьої статті 201 Господарського процесуального кодексу України з оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.
Заяву про залишення позову без розгляду позивач подав до початку відкриття розгляду справи по суті.
Таким чином, господарський суд зазначає, що заява позивача подана у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України, а тому, враховуючи імперативну норму, підлягає задоволенню.
Крім цього, заперечення відповідача щодо заяви позивача про залишення позову без розгляду, спростовується вищезазначеним.
Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (частина друга статті 226 Господарського процесуального кодексу України).
Під час звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва Еліт" із позовом до суду останнім сплачено судовий збір у сумі 4578,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1671 від 03.06.2025 (а.с. 6 том 1).
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд враховує передбачені пунктом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" нормативні положення, згідно з якими сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Враховуючи повторну неявку представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва Еліт" у судові засідання, сплачена сума судового збору не підлягає поверненню.
Керуючись пунктами 4, 5 частини першої статті 226, статтями 202, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва Еліт" до Приватного науково-виробничого підприємства - Фірма "СМС" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 381500,00грн, з якої: 290000,00грн - заборгованості за договором №ВЕ-24.22.Ф від 01.11.2022 та 91500,00грн заборгованості за договором №ВЕ-01.23.Ф від 17.01.2023 - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили 21.08.2025.
Ухвала суду може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу складено: 26.08.2025.
Суддя В.О. Татарчук