вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"14" серпня 2025 р. Cправа №924/317/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за відсутності представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Комунального підприємства Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств", смт Наркевичі Волочиського району Хмельницької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія ойл", м.Вінниця
про стягнення 103290,09 грн попередньої оплати за договором поставки та про розірвання правочину
Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.
До Господарського суду Хмельницької області звернулось Комунальне підприємство Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія ойл" про:
- стягнення 94912,05 грн попередньої оплати, 6470,69 грн штрафних санкцій та 1907,35 грн інфляційних втрат за договором поставки №1203 від 23.12.2024 з посиланням на невиконання відповідачем зобов'язань в частині поставки товару за укладеним правочином;
- розірвання договору поставки №1203 від 23.12.2024.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 31.03.2025 позовну заяву Комунального підприємства Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" б/н від 21.03.2025 разом з доданими до неї матеріалами направлено за підсудністю до Господарського суду Вінницької області.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 12.05.2025 відкрито провадження у справі №924/317/25, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 11.06.2025.
Ухвалою суду від 11.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №924/317/25 до судового розгляду по суті на 14.08.2025.
18.07.2025 до суду надійшов супровідний лист позивача б/н від 18.07.2025 (вх. канц. суду №01-34/7673/25 від 22.07.2025), до якого долучені оригінали паливних скретч-карток на дизельне паливо та бензин А-95, отримані згідно з договором поставки №1203 від 23.12.2024, за якими відповідачем не здійснено поставку товару.
На визначену судом дату, 14.08.2025, сторони не з'явились.
Позивач в заяві б/н від 14.08.2025 (вх. канц. суду №01-34/8525/25 від 14.08.2025) просив провести судове засідання, призначене на 14.08.2025, без участі його представника.
Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався; хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, що підтверджується відтиском штемпелю вихідної кореспонденції суду про направлення ухвали від 11.06.2025 на адресу електронної пошти (вих. канц. суду №2пр. від 16.06.2025) та до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС згаданого.
У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, відповідно до положень ч.2 ст.178 ГПК України, судом вирішено спір за наявними матеріалами справи.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
23.12.2024 між Комунальним підприємством Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія ойл" (далі - Постачальник) укладено договір поставки №1203 (далі - Договір) (а.с.7), за умовами п.1.1 якого Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність товар, а Покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар.
Найменування товару: дизпаливо, бензин А-95. Кількість: 1895 літрів (п.1.2, 1.4 Договору).
Відповідно до п.1.5 Договору відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картками) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затвердженими постановою Кабінету України №1442 від 20.12.1997.
Згідно із п.3.2. Договору загальна сума Договору: 99 811,05 грн, у тому числі ПДВ - 16 635,18 грн.
Відповідно до п.4.1. Договору оплата товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі.
Згідно із п.4.4 Договору Постачальник зобов'язується видати довірчі документи та видаткову накладу на товар представнику Покупця, за умови надання представником довіреності на отримання товару із зазначенням: ПІБ довіреної особи, паспортних даних, ідентифікації підпису, номенклатури та кількості ТМЦ, що скріплена підписом керівника Покупця та печаткою Покупця, та при наявності у нього паспорту.
Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки) (п.5.1 Договору).
Передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника, шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки (пп.5.2.1 Договору).
Умовами пп.5.2.2 Договору визначено, що скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.
Згідно з п.7.1 Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.
Умовами п.10.2 Договору визначено наступне: "Даний договір укладений до ___________."
Відповідно до платіжної інструкції №236 від 23.12.2024 (а.с.32) Покупцем здійснено оплату товару за Договором на суму 99 811,05 грн.
На виконання умов Договору Постачальником видано Покупцю 97 скретч-карток на бензин А-95 та дизпаливо:
- №304623381340, 304623381341, 304623381360-304623381379 - на дизпаливо номіналом 20 літрів;
- №304704482712, 304704482713 - на дизпаливо номіналом 30 літрів;
- №303611935610-303611935629, 303611936210-303611936249 - на бензин А-95 номіналом 20 літрів;
- №303112425674-303112425683, 303112425700-303112425702 - на бензин А-95 номіналом 15 літрів,
на загальну вартість 99 811,05 грн, що підтверджується підписаною між сторонами специфікацією №005/0002411-С (а.с.31) та видатковою накладною №005/0002411-С від 23.12.2024 (а.с.30).
З огляду на видаткову накладну №005/0002411-С від 23.12.2024 вартість одного літра бензину А-95 становить 53,99 грн з ПДВ, дизпалива - 48,99 грн з ПДВ.
До матеріалів справи позивачем долучено оригінали 93 невикористаних скретч-карток на бензин А-95 та дизпаливо:
- №304623381360-304623381379 - на дизпаливо номіналом 20 літрів (20 штук);
- №303112425674-303112425683, 303112425700-303112425702 - на бензин А-95 номіналом 15 літрів (13 штук);
- №303611935610-303611935629, 303611936210-303611936249 - на бензин А-95 номіналом 20 літрів (60 штук).
В матеріалах справи міститься претензія №17 від 12.02.2025 (а.с.43), адресована відповідачу, з вимогою поставити товар за Договором або повернути суму попередньої оплати. В підтвердження надіслання претензії №17 від 12.02.2025 позивачем долучено рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.02.2025 та фіскальний чек АТ "Укрпошта" від 12.02.2025 (а.с.44).
З огляду на п.17 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку.
Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
За відсутності відповідного опису вкладення, яким би підтверджувався вміст поштового повідомлення, надісланого згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 12.02.2025 та фіскальним чеком АТ "Укрпошта" від 12.02.2025, претензія №17 від 12.02.2025 судом до уваги не береться.
Суд також констатує, що матеріали справи також не містять доказів надіслання/отримання відповідачем претензії №17 від 12.02.2025 на електронну адресу, зазначену в цьому листі.
Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Як встановлено судом: укладений між Комунальним підприємством Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія ойл" Договір, за своєю правовою природою, є договором поставки, положення якого врегульовано главою 54 ЦК України.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч.1 ст.662 ЦК України).
Відповідно до ст.633 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
За правилами ч.1 ст.689 ЦК України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Згідно зі ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами ч.1 ст.193 ГК України.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем сплачено 99 811,05 грн.
Приписами п.1.5 Договору визначено, що відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картками) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затвердженими постановою Кабінету України №1442 від 20.12.1997.
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з абз.2 п.3 якої торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів.
Згідно із п.9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету України №1442 від 20.12.1997, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України №281/171/578/155 від 20.05.2008, визначено, що талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
З огляду на вказані приписи та зміст укладеного Договору суд відзначає, що товаром, який підлягав передачі відповідачем позивачу, є саме паливо - бензин А-95 та дизпаливо, тоді-як скретч-картки є довірчими документами, на підставі яких здійснюється видача відповідного товару.
Отже за умовами укладеного між сторонами Договору поставки №1203 від 23.12.2024 позивач зобов'язується здійснити попередню оплату товару (бензину А-95 та дизпалива), а відповідач - здійснити його поставку.
Таким чином, визначаючись, чи мали місце обставини непоставки позивачу товару за Договором, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №903/666/22, за якими: "...За загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред'являє оператору АЗС картку на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості...".
Враховуючи наявні на момент ухвалення рішення в справі оригінали 93 невикористаних скретч-карток на бензин А-95 та дизпаливо, отримані позивачем за Договором, суд дійшов висновку, що обставина непоставки 1395 літрів бензину А-95 та 400 літрів дизпалива вартістю 94912,05 грн є доведеною.
Водночас, зміст Договору не містить умов, які регулюють відносини сторін у випадку непоставки товару щодо повернення суми попередньої оплати.
За правилами ч.2 ст.693 ЦК України: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно з висновками щодо застосування норм права, які містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 в справі №918/631/19: у відповідача (постачальника, продавця) виникає зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч.2 ст.693 та ч.1 ст.530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.
Пунктом 5.1 Договору встановлено, що строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки). Як свідчить зміст п.5.4 Договору термін дії довірчого документу (скретч-картки) визначений на такому довірчому документі (скретч-картці).
Попри наведене, суд відзначає, що наявні в матеріалах справи скретч-картки не містять жодного припису щодо строку (терміну) їх дії.
Суд також враховує, що положеннями п.10.2 Договору не визначено строку (терміну) його дії.
За таких обставин до спірних правовідносин сторін слід застосувати положення ч.2 ст.530 ЦК України, за якими: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Долучену позивачем претензію №17 від 12.02.2025 (а.с.43), за відсутності доказів її надіслання, суд до розгляду не бере, водночас враховує, що "...оскільки статтею 530 ЦК України не передбачено, у який спосіб та в якій формі повинна бути заявлена вимога кредитора до боржника, отже, звернення особи щодо повернення боргу з позовною заявою до боржника є одним із варіантів вимоги в розумінні частини другої статті 530 ЦК України" (такий висновок щодо застосування норм права викладено в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11).
Враховуючи, що позовна заява отримана відповідачем, суд доходить висновку, що строк повернення позивачу попередньої оплати за Договором настав, а тому вимоги про стягнення 94912,05 грн попередньої оплати є правомірними та обґрунтованими.
Судом також розглянута вимога позивача про стягнення 6470,69 грн "штрафних санкцій", нарахованих за період з 24.12.2024 по 20.03.2025.
В позовній заяві б/н від 21.03.2025 позивач просить стягнути 6470,69 грн "штрафних санкцій" з посиланням на положення ст.536 ЦК України.
За правилами ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
З огляду на висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №910/14180/18: "...договором на покупця може покладатися обов'язок здійснення попередньої оплати товару, тобто оплати до його передання продавцем. При цьому договір купівлі-продажу (поставки), який містить обов'язок продавця щодо попередньої оплати, є різновидом комерційного кредиту, що передбачений статтею 1057 Цивільного кодексу України. У даному випадку покупець здійснює кредитування продавця, а попередня оплата фактично є сумою кредиту (позики)."
Проте суд відзначає, що у Договорі відсутні положення про встановлення розміру процентів за користування сумою попередньої оплати, тоді як за висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №149/1499/18: "Передбачене статтею 536, частиною третьою статті 693, частиною першою статті 1048, частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України право сторін на встановлення плати за користування грошовими коштами (попередньою оплатою, позикою) з урахуванням положень статті 6 та частини першої статті 627 Цивільного кодексу України слід розуміти як право сторін на визначення саме розміру процентів і порядку їх сплати...".
Суд також враховує, що у розрахунку (а.с.9-10) позивачем здійснено нарахування 6470,69 грн у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, що за своєю правовою суттю є "пенею".
Відповідно до ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Водночас в позовній заяві б/н від 21.03.2025 позивачем не визначено фактичних підстав для нарахування пені (сума заявлена до стягнення в зв'язку непоставкою товару чи невчасним поверненням відповідачем отриманої попередньої оплати).
Також Договір, зокрема п.7.1, не містить положення щодо права нараховувати пеню за порушення строків виконання зобов'язань (як щодо поставки товару, так і щодо повернення попередньої оплати) та її розмір.
Згідно з висновками щодо застосування норм права, викладеним в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №908/1501/18: "...якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов'язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом."
В зв'язку з викладеним, позов в цій частині задоволенню також не підлягає.
Судом також розглянуті вимоги позивача в частині стягнення 1907,35 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 24.12.2024 по 20.03.2025.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Беручи до уваги наведені вище висновки суду про настання строку повернення позивачу попередньої оплати за Договором, суд доходить висновку, що позивачем не доведено право на нарахування та, відповідно, стягнення інфляційних втрат за період з 24.12.2024 по 20.03.2025.
Щодо вимог позивача про розірвання Договору, суд зазначає таке.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно п.1 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
З аналізу змісту ст.651 ЦК України слідує, що йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України (такі висновки наведено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2024 №926/1876/23).
Як було відзначено судом: звернення позивача щодо повернення попередньої оплати з позовною заявою до відповідача є одним із варіантів вимоги в розумінні ч.2 ст.530 ЦК України.
Суд констатує, що відповідачем не доведено, а в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження поставки обумовленого Договором товару як до, так і після пред'явлення позивачем вимоги (звернення із позовом в цій справі).
Враховуючи встановлені обставини, що кваліфікуються судом як істотне порушення відповідачем договору поставки №1203 від 23.12.2024, вимога позивача про його розірвання є правомірною та обґрунтованою, внаслідок чого підлягає задоволенню.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення ст.76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Щодо судових витрат.
За правилами ст.129 ГПК України судовий збір в частині вимог про стягнення 94912,05 грн попередньої оплати, 6470,69 грн "штрафних санкцій" та 1907,35 грн інфляційних втрат покладається на відповідача, розмір якого відповідно до положень ст.7 Закону України "Про судовий збір" не може бути меншим за 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та становить 3028,00 грн.
Також за правилами ст.129 ГПК України на відповідача підлягає покладенню судовий збір в розмірі 3028,00 грн в частині вимог щодо розірвання Договору, які судом визнано правомірними.
Керуючись ст.7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд
1. Позов у справі №924/317/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія ойл" (вул.Привокзальна, буд.3Б, м.Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21001; ідентифікаційний код: 44618933) на користь Комунального підприємства Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" (вул.Незалежності, буд.12, селище Наркевичі, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 31260; ідентифікаційний код: 31623720) 94912,05 грн попередньої оплати та 6056,00 грн - витрат зі сплати судового збору.
3. Розірвати договір поставки №1203 від 23.12.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія ойл" (вул.Привокзальна, буд.3Б, м.Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21001; ідентифікаційний код: 44618933) та Комунальним підприємством Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" (вул.Незалежності, буд.12, селище Наркевичі, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 31260; ідентифікаційний код: 31623720).
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Відмовити в задоволення позову у справі №924/317/25 в частині стягнення 6470,69 грн "штрафних санкцій" та 1907,35 грн інфляційних втрат.
6. Повне рішення надіслати сторонам.
7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).
8. Повне рішення складено 25 серпня 2025 р.
Суддя Нешик О.С.
кількість прим. рішення:
1 - до справи;
2, 3 - Комунальному підприємству Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (kkp.nark@ukr.net);
4 - представнику Комунального підприємства Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" адвокату Чорній Г.Б. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );
5, 6 - ТОВ "Армерія ойл" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (armeriya@ukr.net)